2017 року у Польщі і в балтійських країнах будуть розміщені 4 тисячі солдатів НАТО – по тисячі в кожній з країн. Солдати Альянсу служитимуть у Польщі, Литві, Латвії та Естонії на ротаційній основі – будуть змінюватися що 6–9 місяців. За кожен батальйон відповідатиме інша країна. У Польщі – США, у Литві – Німеччина, у Латвії – Канада, в Естонії – Велика Британія. Усі батальйони будуть багатонаціональними, тобто в їхньому складі будуть також солдати з інших країн. Крім чотирьох тисяч натівських військ у Польщі і балтійських країнах, в Європі з’являться американські військові сили. Президент США Барак Обама підтвердив у Варшаві, що до Європи буде відправлена додаткова бригада, тобто 5 тисяч солдатів (майже тисяча з яких, а також командування, будуть розміщені в Польщі).
Директор польського бюро аналітичного центру Атлантична рада (Atlantic Council) Міхал Кобоско оцінює, що рішення саміту НАТО є великим досягненням. І хоч чотири тисячі солдатів, які служитимуть у Польщі і країнах Балтії, це у військовому розумінні не так вже й б багато, проте, можна говорити про політичний перелом.
– Ніколи раніше у Східній Європі не було реально постійної присутності. Ми можемо дискутувати про те, наскільки ротаційною буде ця присутність солдатів: після кількох місяців перебування, солдати будуть змінюватися. Але вони будуть тут постійно. На початку 2017 року американський батальйон у Польщі стане дійсністю. Це американці відповідатимуть за його функціонування, за стан бойової готовності і мобілізаційної активності солдатів.
Як вказує експерт, ключові розмови на цю тему відбувалися між Вашингтоном, Берліном і Варшавою. Рішення НАТО – це чіткий сигнал, адресований Росії з приводу її аресії на Україну – відзначив директор польського бюро аналітичного центру Атлантична рада Міхал Кобоско.
– Якби не ці російські дії, безперечно, не було б такого посилення активності в Північноатлантичному альянсі. Не було б рішень, у яких ми безпосередньо зацікавлені. Коли ці військові сили будуть тут, у Польщі і трьох балтійських країнах, будь-яка агресія у наш бік російської сторони означатиме агресію проти найважливіших союзників НАТО. Це абсолютна зміна ситуації.
Також фахівець у справах контролю над озброєннями і політики безпеки Лукаш Кулєса (з британського осередку European Leadership Network) вважає, що введення до Польщі і балтійських країн військ НАТО реально збільшить безпеку всього регіону. На думку експерта, військова присутність є чимось більше, ніж лише символом. Чотири батальйони союзницьких військ – це чіткий сигнал для Росії.
– Це більше, ніж символ, бо ми говоримо про сили, які мають значення у військовому розумінні. Зрозуміло, коли врахувати лише число солдатів – вони є слабшими, ніж військові сили, які мають росіяни: і в Калініградській області, і в Західному військовому окрузі. Але це – сигнал, що Альянс насправді об’єднаний і що росіяни не повинні ставитися (до цих сил) легковажно. Ані розглядати помилкову концепцію про можливість відділити, наприклад, Естонію або Польщу від решти держав Альянсу.
На думку доктора Лукаша Кулєси, зміни у військовій архітектурі НАТО – це вирішення на багато наступних років.
Схвалені на саміті НАТО у Варшаві рішення означають відходження від наївного сприйняття міжнародної політики. Досі у підході Альянсу до викликів сучасності домінував ідеалізм і переконання, що весь світ розділює однакову систему цінностей – відзначив директор Польського інституту міжнародних справ Славомір Дембський. За його словами, громадяни західних держав звикли до думки, що війна як інструмент вирішення конфліктів невигідна. «Для Росії та її нинішнього лідера таке мислення є чужим. Страждання невинних людей не вгамовує її імперських устремлінь», – сказав експерт. Як додав Славомір Дембський, Росія не є вірогідним партнером, а адресовану їй примиренську політику Кремль сприймає як прояв слабкості і використовує у цинічній політичній грі.
– Навіть якщо ми скасуємо санкції – то чи Росія є достатньо вірогідною, щоб можна було їй довіряти, що ніхто не загине, ні на кого не впаде бомба і ніхто не стане предметом шантажу? На жаль, не можна.
Саміт НАТО показує, що західні лідери дозріли, щоб зройний конфлікт вважати остаточним вирішенням – як наголосив директор Польського інституту міжнародних справ – «можливим вирішенням».
Після саміту НАТО у Варшаві ми потрапляємо до першої ліги держав Альянсу – таку думку висловив експерт Осередку стратегічних аналізів Вітольд Юраш. На його погляд, розміщення чотирьох батальйонів на східному фланзі НАТО, в тому числі одного в Польщі, – це рішення, вагоме для нашої безпеки.
– Це укріплення, без сумніву, важливе – завдяки ньому ми реально, в політичному розумінні, входимо в НАТО, у першу лігу. Хоча, по суті, в НАТО немає першої ліги, але, з усією певністю, була друга ліга і ми до неї належали. А тепер, виглядає, будемо майже в цій першій. Майже – тому, що це не буде така інфраструктура, як під час «холодної війни» в Німеччині, тобто у нас не буде таких фортифікаційних структур.
Постанова НАТО розмістити чотири батальйони у Польщі і країнах Балтії означає основну зміну геополітичного положення цих держав – вважає директор Відділення аналізів Національного центру стратегічних студій Адам Ковальчик. Основна зміна полягає в тому, що прийнято принцип автоматизму військової відповіді, який повинен врахувати потенційний агресор.
– Напад на державу, в якій стаціонують уже не тільки польські, литовські чи латвійські солдати, але також – німецькі, американські і британські, – такий напад обійдеться набагато дорожче.
Для Польщі це зовсім нова ситуація – відзначив експерт Національного центру стратегічних студій. За його словами: «Треба радіти схваленими рішеннями. На тепер ми досягли абсолютного максимуму». Адам Ковальчик вважає слушною прийняту на саміті стратегію військового укріплення східного флангу НАТО й одночасний діалог з Росією. «Необхідно уникати дій, які можуть вести до ескалації», – наголосив експерт.
Рішення зміцнити східні рубежі НАТО – це перелом, – оцінює експерт аналітичного центру Polityka Insight Марек Свєрчинський. За його словами, велику допомогу отримає Польща.
– У Польщі буде зовсім багато з цих сил, тому що буде натівський батальйон, про який ми знаємо, що створять його американці, у ньому буде тисяча – може, тисяча двісті соладтів. Буде принаймні один батальйон американської танкової бригади, тобто ще близько тисячі солдатів. І також у Польщі будуть ці два командування.
Тобто командування всіх чотирьох батальйонів, задекларованих союзниками, та командування американської бригади важкої техніки. За словами Марека Свєрчинського, рішення першого дня саміту НАТО можна визнати успіхом в міру можливостей Альянсу.
– Ми досягли, мабуть, максимуму того, що в нинішній політичній і мілітарній ситуації можна було осягнути. У масштабі нашого покоління це, безперечно, дуже значуще рішення.
Експерт у справах міжнародної політики доктор Войцєх Шевко оцінює, що НАТО повертається до політики відлякування. Північноатлантичний альянс перестав бути політичним клубом, який виправдовував дії Росії.
– Може скластися враження, що (світові лідери) визнали: Росія, однак, є агресивною державою. І відлякування, тобто основа, яка насправді об’єднує Альянс, – необхідна. Адже НАТО – це не дискусійний клуб чи політична організація. Від початку це була передусім військова організація, завданням якої було відлякувати потенційного агресора в ситуації, коли спроба нападу на одного з членів означала б ініціювання війни проти всіх інших.
Доктор Войцєх Шевко відзначив, що так званий протиракетний щит, тобто елементи системи протиповітряної оборони, яка формується в Польщі, це гарантія незалежності держави.
– Спроба нападу на цей щит, а навіть сама загроза, означає геостратегічну зміну. Тобто, якби з Росії запустили ракети, не можна було б їх перехопити і вони могли б вільно летіти в напрямку Вашингтона. Це – щось, що американці захищатимуть. Саме тому Польща колись так відстоювала встановлення елементів ПРО і тому Румунія й Польща стануть набагато безпечнішими, коли такі установки у них з’являться.
Як додав доктор Войцєх Шевко, справжньою силою, здатною відлякувати і вести ефективну політику відносно Росії, є США.
– Росія у будь-якій розмові, чи партнерській, чи з позиції сили з європейськими країнами не відчуває занепокоєння. Зате, США здатні розмовляти з Росією на різних площинах. У нашому інтересі – зокрема, в розумінні безпеки, – підтримувати дуже добрі відносини зі США.
Як відзначив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, зміцнення східного флангу Альянсу – це відповідь на агресивну поведінку Росії. Проте, НАТО запевняє, що не хоче конфронтації з цією країною, а всі дії мають оборонний характер.
IAR/Н.Б.