Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто повідомив, що країни Вишеградської четвірки досягли домовленості про розташування у 2017 році у балтійському регіоні по одній військовій компанії (роти) у рамках збільшення присутності НАТО.
Очільник угорської дипломатії Петер Сіярто, котрий бере участь у зустрічі міністрів закордонних справ Вишеградської групи, країн Балтії та Скандинавії у латвійському місті Юрмала, додав, що ротація військових формувань з чотирьох вишеградських країн (по 150 військових) у балтійському регіоні буде здійснюватися кожні три місяці.
«Цією річною військовою присутністю держави Вишеградської четвірки дадуть виразний сигнал солідарності державам Балтії», – наголосив він. Петер Сіярто додав, що усі деталі будуть узгоджені до липневого саміту НАТО у Варшаві.
У свою чергу, міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський, який також бере участь в зустрічі, відповідаючи на запитання латвійських ЗМІ на тему очікувань від найближчого саміту НАТО, висловив переконання, що увесь регіон зацікавлений у дотриманні обіцянок про постійну присутність союзних військ на східному фланзі.
«Пам’ятаймо, що разом з цим лідер НАТО, тобто США, вже прийняв рішення про збільшення своєї військової присутності в Європі з наголосом на Східній Європі», – підкреслив він, додавши, що це теж виразний сигнал для інших членів альянсу.
Вітольд Ващиковський зауважив, що особливо важливою у контексті безпеки стала співпраця з країнами, що лежать в басейні Чорного моря. Цю взаємодію він назвав «стратегічною».
За словами Сіярто, досягнута теж згода щодо збереження перспективи розширення альянсу, але угорська позиція у цій справі є більш категоричною, ніж інших держав.
«Якщо НАТО не дасть позитивного сигналу Грузії та Македонії, то Європа створить сама собі на голову проблеми», – заявив він. Міністр закордонних справ Угорщини вважає, що якщо позитивного сигналу не надійде, то існує загроза дестабілізації ситуації у цих країнах, що вдарить по безпеці Європи.
Петер Сіярто додав, що Угорщина підтримує якнайскоріше скасування Європейським Союзом віз для Грузії та України.
За його словами, країни Спільноти займають різні позиції на тему санкцій проти Росії, але у цьому питанні «є багато лицемірства». Він підкреслив, що над проектом газопроводу Північний потік-ІІ з Ґазпромом співпрацюють найбільші європейські компанії, а президент Франції Франсуа Олланд запросив до Парижа Владіміра Путіна.
«Щиро кажучи, потрібна відверта, щира та ретельна розмова. У жодному випадку ми не підтримуємо автоматичного втискання продовження санкцій», – зазначив він.
Вітольд Ващиковський, коментуючи відносини НАТО з Росією, звернув увагу, що «підстав для повернення до принципу „справи як зазвичай” („business as usual”) немає». Він додав, що слід розробити новий підхід до взаємин з Москвою».
На переконання очільника польської дипломатії, відповіддю держав ЄС на складну геополітичну ситуацію в її східному та південному сусідстві має бути єдина політика щодо Росії та посилення трансатлантичних зв’язків.
Вітольд Ващиковський звернув теж увагу на необхідність подолання міграційної кризи та потенціал розвитку вишеградсько-балтійсько-скандинавської співпраці у сфері диверсифікації джерел поставок енергії та розвитку енергетичного коридора «Північ–Південь».
У зустрічі в Юрмалі участь беруть міністри закордонних справ: Латвії, Литви, Естонії, Чехії, Польщі, Словаччини, Угорщини, Данії, Норвегії, Ісландії, Швеції та Фінляндії.
Як повідомили в Міністерстві закордонних справ Польщі, головні теми зібрання – це виклики, що стоять перед ЄС, енергетична безпека та Східне партнерство.
PAP/Т.А.