У Польщі існує переконання про потребу диверсифікувати джерела постачання енергоносіїв і зменшити залежність від російської компанії-монополіста. Цьому були присвячені польсько-данські переговори на тему будівництва газогону Baltic Pipe. Прем’єр-міністр Данії Ларс Люкке Расмуссен у понеділок 18-го квітня у Варшаві розмовляв з прем’єркою Польщі Беатою Шидло про економіку, а передусім – про плани створення газового сполучення Baltic Pipe дном Балтійського моря. Завдяки ньому Польща зможе отримувати газ, зокрема, з норвезьких родовищ. Глава польського уряду Беата Шидло назвала цю інвестицію стратегічною для держави. «Завдяки її реалізації енергетична безпека Польщі буде набагато більшою», – сказала прем’єрка.
Як повідомив уповноважений польського уряду у справах стратегічної енергетичної інфраструктури Піотр Наїмський, постанову прийнято.
– У Польщі прийнято рішення про сполучення покладів газу на норвезькому шельфі, за допомогою данської транспортної системи, з Польщею. Надзвичайно важливим елементом цього транспортного маршруту є інтерконектор, який має назву Baltic Pipe. Від з’єднає Польщу з Данією. На норвезькому шельфі діє польська компанія – Польське нафтогірництво і газівництво (PGNiG), присутня там уже дев’ять років і треба сказати, що вона досягла чималих успіхів. Нам йдеться не лише про те, щоб уможливити пересилання газу, який добуває польська фірма, безпосередньо до Польщі. Але також йдеться про постійне забезпечення польської економіки газом з норвезького шельфу, тобто з покладів у Норвезькому морі.
Як каже уповноважений уряду у справах стратегічної енергетичної інфраструктури Піотр Наїмський, поки що, Польща узалежнена від російських енергоносіїв.
– Тепер Польща, практично, у ста відсотках залежна від імпорту газу з Російської Федерації. Існує довгостроковий контракт з Ґазпромом, дія цієї угоди закінчиться 2022 року. Тому заходи, які впливають на диверсифікацію постачання газу до Польщі, вписуються в нашу загальну стратегію, яка полягає в тому, що Польща має отримувати енергоносії з різних сторін, незалежних від себе. Ми вже запустили газопорт у місті Свіноустя (Świnoujście) в Північно-Західній Польщі. Спочатку він прийматиме 5 мільярдів кубометрів газу на рік.
У майбутньому є можливість збільшити потужність газопорту.
Експерт у справах енергетики Яґєллонського інституту Піотр Стемпінський звертає увагу на значення диверсифікації у випадку енергонгосіїв.
– Слід наголосити, що кожна спроба диверсифікації джерел постачання енергоносіїв є дуже важливою не лише з польської точки зору, але й з перспективи Європейського Союзу. Дуже добре, що такі декларації прозвучали. Наскільки реальними є ці плани? До кінця року польський газовий оператор Gaz-System, в порозумінні зі своїм відповідником у Данії, має опрацювати техніко-економічне обґрунтування цього проекту. Тепер ще важко оцінювати, але, на мою думку, сполучення цього газопроводу з терміналом зрідженого газу в місті Свіноустя (Świnoujście) дало б реальну можливість диверсифікувати джерела постачання до Польщі. По-друге, це відкрило б компанії Польське нафтогірництво і газівництво (PGNiG) можливість постачати газ, який вона добуває зі своїх покладів у Норвегії. А взагалі це могло б вплинути на зменшення монополії Ґазпрому в цій частині Європи.
Baltic Pipe означатиме можливість постачання газу зі Скандинавії до Польщі і далі на південь – відзначив польський експерт Піотр Стемпінський.
– Це бракуючий елемент коридора північ–південь, яким ми могли б транспортувати газ далі. Існування цього газогону відкрило б багато можливостей. Проте, зараз важко сказати, коли це стане можливим і чи він буде економічно оправданим. Слід відзначити, що Європейська комісія визнала Baltic Pipe проектом особливого зацікавлення Європейського Союзу, завдяки чому отримає частину фінансування, але, звісно, цього не вистачить на будівництво.
Варто відзначити, що у випадку транспортного маршруту Baltic Pipe, з Північно-Західної Польщі є можливість пересилати газ також в Україну – каже уповноважений польського уряду у справах стратегічної енергетичної інфраструктури Піотр Наїмський.
– Шлях з Норвегії, через Данію, до Польщі – це буде сполучення, відкрите також для наших партнерів у Центральній Європі, в тому числі, якщо буде таке бажання, зможе ним користуватися Україна. Існує можливість транспортувати газ польською системою газогонів із Західного помор’я, з місцевості Нєхоже (Niechorze), де буде закінчення Baltic Pipe, а також зі Свіноустя, де вже тепер функціонує газопорт, отримувачам в Україні. На мою думку, варто мати це на увазі.
Як каже експерт Яґєллонського інституту Піотр Стемпінський, поки що у випадку газового сполучення Baltic Pipe багато невідомих, проте, цей маршрут може зацікавити країни нашого регіону.
– Газ зі Скандинавії міг би потрапити до Чехії. Про це свідчить остання декларація прем’єрки Польщі після зустрічі з прем’єром чеського уряду. Беата Шидло заявила: «Ми надамо нашим друзям – чехам доступ до моря». Baltic Pipe може стати джерелом, з якого буде розповсюджуватися норвезький газ. Але поки що важко вказати однозначно, хто буде зацікавлений: розмови на цю тему тривають.
Планується, що прокладений дном Балтійського моря газогін Baltic Pipe матиме триста кілометрів і пролягатиме від Свіноустя у Північно-Західній Польщі до побережжя біля Копенгаґена. Компанія Польське нафтогірництво і газівництво (PGNiG) передбачає, що 2022 року ним буде імпортуватися 7 мільярдів кубометрів газу.
PR24,Н.Б.