Вчора німецьке видання «Bild» опублікувало фрагменти книги «Таємна війна Путіна». У тексті стверджується, що в країнах Заходу діють таємні напіввійськові загони Кремля та існує розгалужена російська агентурна мережа. Ким є «європейські солдати Путіна» – про це у розмові з Польським радіо розповів сам автор «Таємної війни», німецький журналіста та політолог Борис Райтшустер.
Борисе, зараз у Німеччині широко обговорюється Ваша книга «Таємна війна Путіна». На підставі яких подій, яких процесів Ви стверджуєте, що Кремль веде проти Заходу приховану війну?
- Я би сказав, що це ціла мозаїка подій. Кожного дня ми довідуємося з новин про якісь факти, які приводять до таких висновків. Якщо скласти всі деталі паззлу, то отримуємо дуже чітку картину: немає диму без вогню, Путін активно діє у Західній Європі через своїх агентів. Німцям взагалі важко повірити у щось таке, що Кремль веде з ними приховану війну. Бо для німців, якщо вони хочуть зробити революцію, і, наприклад, захопити вокзал, треба спочатку купити білети, тобто все має бути дуже офіційно. У Берліні очікують від Путіна на якийсь відвертий меморандум, от тоді б німці визнали, що щось відбувається не так. Звісно, це дуже наївно. Якщо звернутися до історії, все, що Путін зараз робить на заході Європи, це не новина, це перевірені методи КДБ та Штазі.
Які дії росіян у Європі, в Німеччині, можна назвати конкретними елементами цієї прихованої війни?
- Можна довести багато чого. На поверхні – зв’язки правих партій з Москвою, з Росією, з російськими діячами. ЗМІ, пов’язані з німецькими ультраправими, мають напрацьовані зв’язки з такими російськими діячами, як Алєксандр Дуґін, Константін Малофєєв. Це ціла армія тролів на службі Росії! Я вивчаю історію, дивлюся що колись робили Штазі та КДБ, і порівнюючи сьогоднішню ситуацію з часами тих спецслужб все виглядає дуже однозначним. Якщо щось гавкає, як пес, бігає, як пес, крутить хвостом, як пес, але немає письмового підтвердження, що це пес, то все-таки варто подивитися на це створіння як на пса і зробити з цього висновки. Так само з путінською агентурою.
Найбільш, мабуть, революційний момент, який описується у книзі «Таємна війна Путіна», це інформація про підготовку мілітаризованих підрозділів, пов’язаних з Росією. Це все же не просто лобісти, агенти чи тролі. Про які мілітарні чи парамілітарні групи йдеться?
- Є у Німеччині така мережа клубів російського бойового мистецтва під назвою «Система». Останніми роками ці клуби росли як гриби після дощу. Звісно, 99% членів цих осередків це спортсмени, які просто зацікавлені навчитися якомусь бойовому мистецтву. Але у цьому середовищі вербують людей, котрі пізніше відправляються до Москви, аби там навчатися диверсійній діяльності. Новоспечених диверсантів вже вчать не тільки рукопашному бою, а як використовувати вогнепальну зброю, вибухівку. Це десь 250-300 осіб у Німеччині, деякі з них навіть працюють у німецьких органах охорони правопорядку. Переважно, це іммігранти з країн колишнього СРСР, російські німці.
З якою метою Кремль створює у Німеччині такі диверсійні групи та розбудовує свою агентуру?
- Прямих цілей є дві. По-перше, Путін хоче розширити свої впливи поза Росією. Президент Путін хоче, аби Москва відігравала у світі ту ж роль, яку зараз відіграє Вашингтон. Для цього йому треба зруйнувати трансатлантичне партнерство між США та Європою. По-друге, Путін переконаний що американці та європейці ведуть таку ж саму гібридну війну проти нього, Фінансуючи опозицію у Росії, міжнародні фонди. Путін не вірить, що протестний рух може бути автентичним, для нього все, що сталося на Майдані, є справою рук Заходу. Так що Кремль вважає свою диверсійну діяльність ледве не актом самооборони. На дестабілізації Німеччини Путінові особливо залежить, бо канцлер Ангела Меркель сьогодні є ключовим політиком, який підтримує збереження санкцій проти Росії, які ЄС застосував після анексії Криму та початку війни на Донбасі. Тому росіяни активізувалися у Німеччини, вони хочуть якомога швидше відсторонити Меркель від влади. Але це, на жаль, теж не є новиною – Штазі вже робило такі операції у ФРН.
Як виглядає описана Вами таємна війна поза Німеччиною, в інших країнах ЄС?
- Дуже цікаво, що коли я розмовляв з колегами з інших країн, наприклад, з Болгарії, то вони розповідали, що у їхній країнах відбувається те саме: замовлені публікації у ЗМІ, тролі на форумах. Мені здається, Путін діє у всій Європі, є тільки різниця між країнами, які останніми десятиліттями живуть у мирі і добробуті і просто забули про такі загрози, і країнами, які у силу географічного розташування та історичного досвіду звикли бути більш чуйними, як, наприклад, поляки. У Польщі про можливості Росії знають не з третіх рук, тому польське суспільство більше зауважує такі агентурні схеми.
До Польщі знову збираються приїхати російські байкери з клубу «Нічні вовки», вони відіграли роль у процесі анексії Криму та розпалюванні війни на Донбасі. І чомусь дуже полюбляють мотопробіги Європою. Вони теж є п’ятою колоною Путіна на Заході?
- «Нічні вовки» грають неабияку яку роль в агентурній сітці Путіна. Прослідковуються зв’язки між ними та організованою злочинністю. Представники тіньового бізнесу у свою чергу мають вплив на організацію антиурядових демонстрацій у Німеччині. Фактично, «вовки» є передовим загоном, який маніфестує інтереси Путіна. Наприклад, коли «Нічні вовки» приїжджали минулого року, вони «випадково» зустрілися з керівництвом праворадикальної партії «Пегіда», яка увесь час атакує Меркель через позицію по міграційній кризі. До речі, за фінанси у «Пегіді» відповідає колишній співробітник Штазі. І таких зв’язків у середовищі німецьких ультраправих безліч! Неможливо повірити, що це все є просто збігом обставин.
В одному з інтерв’ю Ви сказали, що теперішні події у Німеччині дуже нагадують українські пару років тому, з тією тільки різницею, що там немає «зелених чоловічків». Чи, на Вашу думку, такі «зелені чоловічки» можуть з’явитися на території ЄС?
- Я дуже сподіваюся, що цього не станеться, хоча й розумію, що я так само би казав наприкінці 2013-го, що неможливо, аби Росія відібрала Крим в України. Так що я вже нічого не можу стверджувати на 100%. В Німеччині ми, швидше за все, «зелених чоловічків» не побачимо, але от вже за країни Балтії, окремі райони, наближені до російського кордону, я б ручатися не став. Мені хочеться вірити, що кримський сценарій у ЄС не повториться, але свої гроші я б на цю тезу не поставив.
Радио Польша/О.Б.