5–6 листопада у Варшаві відбулася друга конференція, присвячена питанням глобальної безпеки – Warsaw Security Forum. У переговорах взяли участь гості з Польщі і багатьох країн світу, зокрема України, представники місцевої влади та недержавних організацій. Організатор форуму – Фонд імені Казімєжа Пуласького, а серед доповідачів – політики, експерти і чиновники, відповідальні за безпеку та оборону: віце-прем’єр, міністр оборони Польщі Томаш Сємоняк, голова Бюро національної безпеки Павел Сольох, чинні і колишні політики з-за кордону, зокрема міністр закордонних справ України Павло Клімкін та екс-президент Грузії, а тепер голова Одеської обласної держадміністрації Міхеіл Саакашвілі, парламентарії, аналітики.
Голова Фонду імені Казімєжа Пуласького Збіґнєв Пісарський наголошує, що Польща є лідеркою під оглядом витрат на озброєння та ініціатив, які стосуються безпеки. Тому Варшава – ідеальне місце для розмов про безпеку в регіоні.
– Це неприродно, щоб польські політики, наче з прощею, мусили відвідувати столиці всього світу, представляючи своє бачення безпеки, а не робили цього на батьківщині, з участю закордонних гостей. Такою є мета Warsaw Security Forum: щоб також Польща стала місцем, куди приїжджають світові лідери в галузі безпеки і дізнаються про нашу перспективу, про наше бачення становлення безпеки регіону, де лежить наша країна. Я переконаний – Польща має що запропонувати.
Голова Фонду Пуласького Збіґнєв Пісарський звертає увагу: колись, при нагоді обговорення справ безпеки, аргументом у розмові була передусім чисельність армії. Проте, ставлення до безпеки змінилося і стало більш комплексним.
– Зараз галузі безпеки сприймаються набагато ширше. У рамках Warsaw Security Forum ми обговорюємо і питання безпеки твердого характеру, тобто військової безпеки, і безпеки, яка стосується енергетики, кібербезпеки, явище інформаційних війн. Також порушуємо тему озброєння. Загально, при нагоді цьогорічної конференції ми зосереджуємося на справах, які є важливими з погляду безпеки Польщі і в яких Польща може бути активною разом із закордонними партнерами, щоб збільшувати свою безпеку.
Експертка Фонду імені Казімєжа Пуласького, доктор Катажина Пісарська уточнює: форум у Варшаві – це нагода обговорити справи, пріоритетні з перспективи Польщі і нашого регіону.
– Про співробітництво Центральної Європи, Східної Європи та проблеми Балтійського моря, які стосуються скандинавів. Предметом обговорення на форумі є найбільші виклики європейської безпеки. З нашої перспективи – Варшави – надзвичайно серйозним є виклик, що надходить зі сходу, з Росії. Але також ми придивляємося до всього, що відбувається на півдні, тобто це «Ісламська держава», нестабільність на Близькому Сході. І, звичайно, велика криза, пов’язана з біженцями, іммігрантами, цією справою теж займаються учасники нашої зустрічі.
У розмовах на тему глобальної безпеки представлені різні перспективи – каже доктор Катажина Пісарська.
– Тут представлені понад 50 країн. Зрозуміло, найбільший натиск покладено на регіон, тому що нам треба разом: із румунами, чехами, скандинавами та представниками Балтійських країн збудувати спільний фронт. У цих рамках розуміння безпеки є зовсім іншим, ніж у ширшому контексті, адже ми є державами на межі Європейського Союзу. Тому всілякі випадки підвищення тиску в цій частині Європи відчуваються у нас найсильніше.
У рамках конференції Warsaw Security Forum порушено теми майбутнього ліберальної демократії, Східного партнерства і перспектив польської оборонної промисловості. Предметом дебатів було питання, чи зміни в глобальному балансі сил означають кінець Заходу та ліберального порядку в дотеперішній формі. А також – ставлення Заходу до російсько-українського конфлікту і відносно самої Росії. Крім цього, ймовірна допомога Європи і взагалі Заходу у реформах в Україні.
Гостем варшавського форуму був міністр закордонних справ України Павло Клімкін, який зустрівся з майбутньою урядовою командою Польщі.
– Я був дуже радий почути дуже чіткі меседжі. Можу згадати, наприклад, один, для мене дуже важливий: що безпека України – це безпека для Польщі, це бажання і готовність працювати разом з нами за європейським порядком денним, підтримувати нас і в реалізації майбутньої зони вільної торгівлі з Європейським Союзом, повна підтримка безвізового режиму, бажання працювати за двосторонньою агендою. Я маю на увазі і сприяння в наших зусиллях щодо децентралізації (як відомо, наша модель – в певних рисах є тотожною польській моделі). Це бажання працювати над спектром питань в галузі енергетичного співробітництва і взагалі сприяння реформам: і в рамках Європейського Союзу, і в рамках різних двосторонніх форматів, – відзначив Павло Клімкін.
Глава українського МЗС Павло Клімкін також сказав про доцільність зорганізувати спільну зустріч урядів Польщі та України, коли тільки сформується новий польський уряд. За його словами, це завжди веде до налаштування особистих контактів і реальних домовленостей.
Американський політолог Джордж Фрідман при нагоді варшавської конференції заявив, що конфлікт в Україні не означає у відносин між Росією і Заходом війни, а навіть холодної війни та зірвання економічних відносин. «Це ситуація, коли думки могутніх держав відрізняються у справі статусу України. Це дуже серйозне розходження, яке може розвинутися небезпечно, але ця різниця не означає, що між країнами не буде економічних і торговельних відносин. Навіть у період холодної війни французи мали близькі економічні контакти з Росією, а італійці будували Тольятті». Тому важко очікувати, що тепер цього не буде – вважає Джордж Фрідман. Він також додає: Росія є восьмою серед найбільших економік світу. І пояснює: «Поляки сприймають кризу в Україні серйозніше, ніж, наприклад, французи, тому що Польща лежить набагато ближче України, ніж Франція».
Однією з тем конференції Warsaw Security Forum був майбутній саміт НАТО, що відбудеться у столиці Польщі наступного року. Глава польського МЗС Ґжеґож Схетина відзначив: позиція Польщі в Європейському Союзі і НАТО є щораз сильнішою, голос поляків враховують під час приймання стратегічних рішень. Зокрема, польська сторона матиме вплив на теми, які будуть порушені на саміті Північноатлантичного альянсу.
PAP,IAR/Н.Б.