Німеччина оголосила тимчасове повернення кордонного контролю. Це стосується передусім кордону з Австрією. Причиною такої постанови стала надмірно велика хвиля біженців. Рішення Берліна повернути прикордонний контроль коментатори визнали переломним. Раніше Німеччина здивувала світ готовністю прийняти необмежене число біженців з Північної Африки і Близького Сходу. З’явилися коментарі, що це поразка німецької і взагалі європейської політики. Нашим гостем є експерт Польського інституту міжнародних справ Себастіан Плуцєннік.
– Можна сформулювати дуже серйозні закиди щодо кризового управління Німеччини. (Попереднє) рішення Меркель зробило велике враження і надзвичайно поліпшило імідж Німеччини в Європі, але й створило певну ілюзію відносно того, скільки іммігрантів і на яких умовах може прийняти Європа, зокрема Німеччина. А що гірше, це збільшило розходження позицій в рамках Європейського Союзу, довело до взаємних обвинувачень та поляризації в європейських суспільствах – хоча б у Польщі це тепер надзвичайно гаряча тема.
Слідом за постановою Німеччини, прикордонний контроль вводять також Австрія і Словаччина – на кордоні з Австрією. Є побоювання, що це доведе до паралічу Європи.
– Короткостроково, ціною може бути тимчасове призупинення функціонування Шенгенської зони. Це означає також реальні економічні збитки, адже на кордонах стоятимуть черги: вантажівки, автобуси й інші автомобілі проходитимуть ретельний контроль. Просто, Німеччина та інші країни хочуть знати, хто до них в’їжджає і на яких умовах. Я не сподіваюся загрози для Шенгенської зони як такої, але це надзвичайна кризова ситуація. Усе відбувається на основі шенгенських правил. Попри те, з’являються запитання, чи ЄС може впоратися з цією кризою, опрацювати спільну імміграційну політику, правила надання притулку і принципи прикордонного контролю, щоб поділитися тягарем.
Для поляків прикордонний контроль означає, що треба мати з собою внутрішній і закордонний паспорти, щоб підтвердити свою особу. Отже, контроль займатиме набагато більше часу. Тим більше, що коли прикордонний контроль скасовано, чиновників відряджено до інших завдань. Тепер необхідно їх повернути. Це може негативно вплинути на організацію роботи на кордоні. Принаймні на початку слід врахувати деякі ускладнення.
І, безперечно, будуть спроби проникнути через кордон поза офіційними пунктами перетину – згодний Себастіан Плуцєннік із Польського інституту міжнародних справ.
– Звичайно, і це означає запрошення для мафії, різних злочинних груп, які досі організували контрабанду людей до Європейського Союзу. Вони домагатимуться більше грошей від іммігрантів та біженців за те, що їх перевезуть, наприклад, в Угорщину чи до іншої країни. Проте, Євроспільнота не має можливості ввести повний контроль на кордонах. Вони ніколи не будуть повністю щільними. Для країн Співтовариства це великий виклик. Здається, єдине розумне вирішення тепер – опрацювати нову систему, де контроль – це одне, а друге – чіткі, прозорі процедури перевірки іммігрантів та біженців і принципи їх прийому в ЄС. Мабуть, верифікаційну процедуру треба проводити в так званих гот-спотах – таборах, які повинні бути влаштовані в периферійних країнах, що мають зовнішній кордон ЄС. Лише так можна управляти цією кризою.
Інша річ – Європа не може приймати всіх охочих тут оселитися, – вказує експерт.
– Необхідно також ввести список так званих безпечних країн – на цьому сильно наголошує Німеччина, – біженців з яких не будуть приймати, тому що в них немає проблеми війни та інших конфліктів, що загрожували б життю цих людей. Це передусім західнобалканські країни, але й деякі країни Північної Африки. Виявилося, наприклад, що в Баварії, серед кількадесяти тисяч біженців, дуже багато осіб – з країн Магрибу – тобто не Сирії та Іраку, а з північно-західної Африки, як Марокко, Туніс. Це – не біженці, а економічні іммігранти, які використали цю кризу, щоб легко й дешево потрапити до Німеччини.
На думку Себастіана Плуцєнніка з Польського інституту міжнародних справ, Польща має можливість прийняти певну групу біженців.
– Польща підготовлена, щоб прийняти 30–40 тисяч біженців і була на це готова в момент посилення воєнних дій в Україні. Заяви про це звучали голосно. Отже, не можна сказати, що Польща неготова прийняти дві, п’ять або й дванадцять тисяч біженців, як хоче Європейська комісія. Проблема є більш політичною. Польське суспільство, яке зовсім не має проблеми зі сприйняттям іммігрантів, наприклад, з України – про це свідчить величезне число українців, які працюють у Польщі: кількасот тисяч, – проте, має проблему з біженцями та іммігрантами з інших культур. Йдеться передусім про Близький Схід та іслам, це чітко видно в опитуваннях громадської думки, тут є поляризація. Звідси беруться сумніви польського уряду, яке рішення прийняти.
Чергові сумніви стосуються того, чи визначення обов’язкової квоти біженців для окремих країн ЄС владнає справу – каже експерт.
– Як пояснює польський уряд і, здається, підтверджує це нинішній досвід Німеччини, треба сподіватися наступних хвиль біженців. Квота десяти чи дванадцяти тисяч осіб, які мали б бути розміщені в Польщі, швидко може бути збільшена до 20-ти – 30-ти тисяч. На такий обов’язковий контингент Польща не хоче погодитися і відстоює систему, в якій будуть врівноважені: прикордонний контроль, строге перевіряння осіб, які в’їжджають до Європейського Союзу, фінансова допомога країнам, які візьмуть на себе цей тягар, і добровільність. Тобто, щоб держави мали вплив на те, хто прибуває до їхньої країни.
Не можна забувати і про моральний аспект – наголошує наш співрозмовник.
– Польща не може просто сказати, що не прийме жертв війни. Це було б зовсім незрозумілим для наших сусідів та партнерів з Європейського Союзу. Справа не в тому, чи, але на основі яких умов і з використанням яких засобів Польща прийме цих біженців та іммігрантів. Залишається відкритим питання, чи Польща захоче надати колись цим людям громадянство і як інтегруватиме їх у суспільстві. Це належить до завдань внутрішньої політики. Польщі варто уважно стежити за досвідом західних країн, особливо Німеччини, Франції і Великої Британії, щоб не робити їхніх помилок, а з їхніх успіхів зробити відповідні висновки.
Н.Б.