«Росію не поставлять на коліна», «Росія без Заходу обійдеться, але Захід без Росії - ні» - такою, у вербальному полі, була реакція на впровадження у серпні минулого року євросоюзних санкцій проти Росії.
Обмеження, в основному, стосувалися доступу країни до ринків капіталу, продажу Росії сучасних технологій для застосування у нафтопереробній промисловості та ембарго на зброю. Чи цьогоріч ці гасла надалі існують? Питаємо кореспондента Польського радіо Мацєя Ястржембського. Як каже журналіст, останнім часом у розмовах з пересічними росіянами дедалі частіше звучить слово «санкції»:
- Тому що останнім часом дедалі частіше санкції відчувають пересічні росіяни. Це ще не катастрофа для домашніх господарств, але щораз частіше чуємо - до ЗМІ звертаються підприємці, люди пишуть петиції до Владіміра Путіна із проханням допомогти у скасуванні продовольчого ембарго. Росіяни відчувають контрсанкції, які РФ застосувала проти євросоюзної продукції. До цього всього президент Владімір Путін минулого тижня підписав декрет про те, що слід знищувати товари, які було ввезено до Росії контрабандним шляхом... і вже з’явилися петиції як приватних осіб, так і різних партій, щоб не нищити євросоюзних харчів, а віддавати їх, наприклад, бідним, пенсіонерам, інвалідам або врешті-врешт висилати гумконвоєм сепаратистам, які воюють на сході України. Владімір Путін каже «ні», ми не можемо брати на себе відповідальності за здоров’я і життя росіян – адже ці продукти з ЄС не найкращої якості. А наслідок цих обмежень такий, що пересічні росіяни змушені платити дедалі більше за продукти гіршої якості.
Санкції Росію болять, і не тільки пересічних мешканців - стверджує політик Союзу лівих демократів Боґуслав Ліберадський:
- Йдеться про доступ до ринків капіталу. Йдеться про платіжний баланс Росії. Йдеться, зрештою, про торговельний баланс РФ та обмеження доступу до різних джерел фінаснування. Навіть неозброєним оком видно, що в Росії падає ВВП, падає вартість першолігових російських фірм (маю на увазі виробників натуральної сировини тощо).
Тим часом, у російських ЗМІ наголошується радше не на тому, що Росія втрачає від санкцій, а на тому, що Захід втрачає від російських контрсанкцій – нагадаємо, до країни заборонено ввозити овочі та фрукти, вирощені в країнах ЄС, нещодавно впроваджено ембарго на квіти з деяких країн ЄС, зокрема, Польщі.
Те, що Євросоюз, зокрема, Польща, боляче відчули російські обмеження – інформація дуже перебільшена, - вважає Павел Коваль з партії Польща – разом:
- Без сумніву, це міф, що польські фермери зазнали неймовірно великих збитків через російське ембарго на сільсько-господарську продукцію. Нещодавно оприлюднено результати дослідження Союзу польських підприємців, яке показує, що продаж польських яблук не тільки не впав, а навпаки - зріс, власне завдяки тому, що фермери почали шукати нових ринків збуту. Тож на мій погляд, ситуація розвиватиметься таким чином: ЄС ще раз продовжить санкції, але одночасно працюватиме над новими площинами розмов з Росією. Путін, у свою чергу, вже зорієнтувався, що далі мілітарно піти не може, і те, що йому вдалося досягнути (Крим та дестабілізація сходу України), радше вже ніхто не забере, у зв’язку з цим, він повертається до старої стратегії – переконує ЄС в тому, що санкції є неефективними.
Як каже депатат, стратегічно ситуація не розвивається в доброму напрямку. Тому що:
- Є підготовка до того, щоб ці санкції скасувати. Натомість немає чітко визначених критеріїв, на яких засадах можна ці санкції відмінити. Економічні санкції мають реальний вимір та сенс тоді, коли вони супроводжуються політичними діями – тобто обмеженням контактів з даною державою та визначенням вимог аби ці санкції скасувати. А що ми маємо? Засади не визначені, контакти відбуваються на найвищому рівні. Отже, маємо справу із парадоксальною ситуацією, яка - якщо Путін відмовиться від мілітарного наступу на Україну - принесе йому користь.
Захід намагатиметься знайти вісь діалогу з Росією – погоджується депутат Боґуслав Ліберадський:
- Надто ізольована Росія є небезпечною. Ми це повинні розуміти. У зв’язку з цим будуть відбуватися пошукти такого вирішення, який би дозволив Росії вийти із цієї ситуації не надто приниженою, а Заходові – переконатися у доцільності санкцій. У зв’язку з цим ми повинні поставити наступне запитання – що це означатиме для України? Чи це означатиме, що ці землі, які знаходяться в стані війни, отримають спеціальний статус? Чи у зв’язку з цим буде змінено (і наскільки) конситуцію? І як це впливатиме на бюджетні обов’язки держави (маю на увазі виплачування пенсій та зарплат)? На ці запитання поки що немає відповіді.
На переконання Павела Коваля, Кремль змінив тактику, або радше повернувся до старої тактики:
- Він буде грати за допомогою старих інстурментів, які виявилися ефективнішими. Тобто «ні» для подальшого мілітарного наступу, але «так» для підживлення сепаратизму у різних регіонах України (те, що ми бачили на Закарпатті, було надзвичайно небезпечним). Іншими словами, це постійна дестабілізація України шляхом вибирання запальних малих пунктів на карті країни, а також чекання на більший, масштабніший суспільний протест (до якого будуть підбурювати російські ЗМІ). Завдяки цьому протесту можна буде змінити український уряд. Такою, на мій погляд, буде тактика Кремля.
А що на це Захід? Павел Коваль вважає, що Захід погодиться на такий стан речей:
- Ця тактика, на жаль, для Заходу є більш прийнятною. У двох словах це можна описати так: «щоб тільки не вводили своїх військ, а інші речі можуть робити». Цей підхід, на мою думку, означає швидше, ніж можна сподіватися, скасування санкцій проти Росії. Натомість «первороднй гріх» був на самомму початку. Адже навіщо взагалі санкції? Вони вводяться не для того, щоб принизити Росію, це теж не кара – ми ж не в дитячому садочку. У демократичному, цивілізованому світі санкції повинні мати якусь мету. А Захід не встановив, яка мета цих санкцій, так само немає умов їх скасування. Немає жодного пункту, після виконання якого росіяни знатимуть, що цих санкцій вже не буде. Ці обмеження були елементом певної гри.
Про те, що слід врешті братися за відбудову контактів Росії з ЄС, голосно говорить Франція – нещодавно французький посол у Москві закликав ЄС, аби той не допустив до ізоляції Росії. «Незалежно від оцінки ситуації в Україні, – сказав Жан-Морріс Ріпер, - ще цього року Росія та ЄС повинні поліпшити взаємовідносини».
Jedynka/Я.С.