У референдумі 5-го липня понад 60% греків висловилися проти реформ, які пропонують міжнародні установи. Цими днями вирішується майбутнє Греції: чи вона залишиться в Єврозоні, чи відокремиться. Тривають екстрені засідання політиків, зокрема представників Єврогрупи. У цьому контексті доктор Аґнєшка Лада з Інституту публічних справ у Варшаві пропонує звернути увагу на кілька фактів, пов’язаних з участю в Єврозоні. Польща все ще не визначилася, коли введе спільну європейську валюту.
– По-перше, ми не кажемо входити в Єврозону за місяць або рік – перспектива є довшою. Раніше, ніж за чотири-п’ять років це у нас не вийде, адже слід врахувати вимоги. Тим більше тепер: ми навчені прикладом Греції, яка їх не виконала і, вступаючи в Єврозону, інформувала про неправдиві дані. Тому все перевірятиметься тим більш ретельно. Але для нас це корисно, бо найгірше – бути прийнятим, попри неготовність країни, як було з Грецією.
Наша співрозмовниця згодна з твердженням, що для держави величини Польщі приєднання до Єврозони є шансом збільшити своє значення в ЄС, зокрема в галузі економіки.
– Досі, під час кризи, ми бачили, що більшість важливих рішень про те, як виглядатиме Європейський Союз, приймали в групі Єврозони. Польщі вдавалося нагадувати, що ми повинні брати участь у цих рішеннях, бо колись їх наслідки стосуватимуться також і нас. Ми використовували аргумент, що «скоро приєднаємося». Але його не можна наводити вічно. Країни Єврозони знають, що тепер ані ця структура, ані Польща не є готовими, але очікують конкретних дій, щоб ми були вірогідними.
Не секрет, що в Європейському Союзі існує неписана тактика – усі важливі рішення приймають німці і французи, з перевагою перших. Проте, на думку Аґнєшки Лади, Польща має шанс стати для німецької сторони партнером.
– Якщо ми будемо в Єврозоні, Німеччина буде більш зацікавлена у нашій підтримці. Німеччина сприймає нас як стабільну країну Півночі, одну з більш прореформованих, на відміну від південних, з якими були проблеми. І якщо ми будемо в Єврозоні, німецька сторона тим більше хотітиме з нами розмовляти.
Експертка заспокоює: вровадження євро не принесе надмірного заповнення польського ринку німецькими товарами.
– Ринок тепер відкритий. Залиття товарами мало відбутися після вступу Польщі до Європейського Союзу – як видно, катастрофи не сталося. Радше, навпаки: введення євро буде більш вигідним для польських інвесторів та фірм, які експортують до Німеччини – зменшаться трансакційні витрати. Зникнуть бюрократичні і фінансові бар’єри: тепер ти ніколи не знаєш, за скільки будеш купувати, продавати, скільки заплатиш за банківський переказ.
Те, що Польща уникнула кризи, було можливим, зокрема, завдяки фактові, що польський злотий був дешевим, порівняно з євро, і польські виробники вигравали ціною – нагадує Аґнєшка Лада з Інституту публічних справ.
– Тому я кажу: не слід входити тепер. Економічні аргументи підтверджують, що поспішати до євро не слід. Єврозона є нестабільною, а наша економіка – непідготовлена. Треба досягти готовності в економічному плані. Реформи, які необхідно провести для вступу в Єврозону, будуть для нас корисними: це оздоровить економіку. Для нас воно не означатиме якогось економічного страждання; навпаки: принесе стабілізацію. Пізніше економічні зв’язки можуть принести користь, але лише тоді, коли готовою буде Єврозона. Отже, ми не кажемо входити вже, а що буде в перспективі п’яти-восьми років – побачимо. Але будьмо готовими, бо якщо проспимо черговий момент, можемо на цьому втратити.
За словами нашої спірозмовниці, ставлення головних політичних партій до справи введення у Польщі євро не виглядає добре.
– Уряд Громадянської платформи за останні роки не зробив нічого, крім обіцянок, що євро буде (і радше на форумі Європейського Союзу, ніж Польщі). Був уповноважений у справах введення євро, але не було економічних та інформаційних дій. Суспільство – рішуче проти євро, отже, урядові невигідно було б до цього закликати. Уряд казав «за», але не робив нічого, щоб справу пришвидшити. Натомість, найбільша опозиційна партія, Право і справедливість, останніми днями особливо чітко заявляла про свій спротив, навіть закликала уряд сказати, що Польща не приєднається до Єврозони. Це було б порушенням положень Трактату про вступ в ЄС, який підписала Польща.
Дивлячись на нинішню ситуацію Єврозони, останні події в Греції і те, що раніше відбувалося в Іспанії, Італії, Португалії – це аргументи проти входження у Єврозону. Але вони є прикладом короткострокового мислення – наголошує експертка Інституту публічних справ.
– Натомість, я очікую від політиків, що їхнє мислення буде далекогляднішим. Знаю, що вони цього не роблять, але як громадянка й аналітик – вимагаю, щоб про країну не думати лише у перспективі чергових виборів. Ми, виборці, повинні цього домагатися. Йдеться про перспективу для Польщі на багато років, а не про те, що буде за рік. Приєднатися до Єврозони тепер було б неможливо і в юридичному, і в економічному розумінні. Тому очікую, що політики не будуть нас обманювати. Почнімо дебати, бо поляки не знають, про що йдеться з євро. Треба відповісти на їхні побоювання, що буде дорожче – це не є правдою, наприклад, словакам вдалося цього уникнути. Слід розмовляти з підприємцями, що це означатиме для них, як їм підготуватися. Треба повідомляти про політичну користь і про загрози, а не лякати.
Такі дебати вдалося провести перед залученням Польщі до Європейського Союзу – нагадує доктор Аґнєшка Лада з Інституту публічних справ.
PR24/Н.Б.