Вихід Греції з Євроленду означав би хаос – вважає колишній польський віце-прем’єр, міністр фінансів Ґжеґож Колодко. За його словами, помиляються ті, хто вважає, що цим процесом можна керувати. Також, на думку економіста, це може дорого обійтися не лише грекам. Унаслідок подій, пов’язаних з рішеннями Греції, рецесія може охопити не лише територію спільної європейської валюти, але весь Європейський Союз. Це стало б сильним ударом проти інтеграційних процесів – вважає Ґжеґож Колодко. Експерт звертає увагу: Афіни – неплатоспроможні і питанням є лише те, чи вони не сплатять боргів у хаотичний спосіб, чи це відбудеться впорядковано і заплановано. Проте, ситуація неоднозначна і цей тиждень буде надзвичайно драматичним.
– Ймовірність, що Греція вийде з цього переможцем, є дедалі меншою. Уже кілька днів загострюються взаємні обвинувачення – з одного боку, грецького уряду, а з другого боку – так званої трійки, тобто кредиторів Греції. Їх головній частині Греція має повернути приблизно 76 відсотків зі свого боргу, який перевищує 326 мільярів євро. Це Європейська комісія, Міжнародний валютний фонд і Європейський центральний банк. Вони обвинувачують передусім грецький уряд, але також парламентську більшість у невиконанні реалістичних, як вказується, вимог. Зате, Греція закидає їм нереалістичні вимоги і нагадує, що вона є державою, уряд якої обрано в результаті демократичних виборів. Звідси – драматичний жест прем’єр-міністра Алексіса Ціпраса, схвалений парламентом, провести найближчої неділі референдум.
Ґжеґож Колодко переконує, що рішення провести референдум у справі умов програми допомоги може ще більше ускладнити ситуацію.
– Тому що більшість греків підтримує ідею залишатися в Єврозоні і далі користуватися спільними європейськими грошима, але вони проти бюджетних обмежень, які стосуються соціальної сфери і розміру посередніх податків – тобто цін, які платять домашні господарства і підприємці, а також проти інших обмежень, до яких закликають вищеназвані три установи. Політики обвинувачують себе взаємно, хто винен, це підхоплюють журналісти і люди – саме цього стосувалися розмови у чергах до грецьких банкоматів. Замість шукати прагматичного виходу і йти вперед, вони ще більше заглиблюються у грецьку драму. Тому важко бути оптимістом.
Разом з тим, як вступити у Єврозону – чітко визначено. Але як із неї вийти, невідомо. Досі вважалося, що в передбачуваний для нас час, коли входять до спільного валютного простору, то вже в ньому залишаються – вказує Ґжеґож Колодко.
Натомість, голова Центру імені Адама Сміта Анджей Садовський переконаний, що Єврогрупа і кредитори, все-таки, зуміють домовитися з Грецією.
– Безперечно, якесь порозуміння буде, навіть якщо Греція, а точніше уряд Греції, оголосить відокремлення від Єврозони чи будь-яку іншу дію.
Таке порозуміння зменшило б ймовірні збитки, але можливим є також повернення національної грецької валюти – на думку Анджея Садовського, для греків такий сценарій може бути позитивним.
– Для острівної частини Греції повернення драхми означало б повернення природної конкурентоспроможності в галузі туризму. Пам’ятаймо, що є дві Греції: ця на континенті – осідок бюрократії, людей, які працюють для уряду, а друга – більш підприємлива, на островах, яка живе з туристів і власної активності. Для неї повернення драхми могло б – як у 70-ті роки – притягнути хвилю німецьких і багатьох інших туристів зі світу. Просто, Греція стала б конкурентоспроможною.
Конфлікт із Грецією загострився, хоч пропозиції Єврогрупи і грецького уряду не були абсолютно різними. Ніхто не був готовий поступитися – каже Анджей Садовський.
– Але навіть якби було порозуміння згідно з умовами грецького уряду, це небагато дало б, тому що Греція вже досягла такого моменту, коли одна працююча особа припадає на одного пенсіонера. Половина дорослих у Греції працює на урядових посадах. Тобто друга половина мусить заробити на себе, на свою родину і ще на співробітників уряду, яких там найбільше у Європі. Виявляється, грекам це не під силу. Ані допомога з ЄС, ані дотації, ані робота самих греків не дозволяють зберегти високий стандарт праці, бюрократії і рівня життя.
Експерт звертає увагу, що Афіни обмежили частину соціальних витрат, які невідомо чим були спричинені, але, з другого боку, Греція ніколи не казала, що вона є іншою, ніж насправді.
– Проте, за будь-яку ціну, з політичних причин, Грецію хотіли мати на боці ЄС і євро. Політичні еліти Євроспільноти були готові заплатити за це високу ціну. Греки подумали: якщо європейські держави хочуть фінансувати вищий рівень їхнього життя – чому не скористатися. Це більшою мірою вина європейських еліт, ніж якогось шахрайства. Існує рапорт секретної групи в ЄС – так званої групи без назви – що Греція ніколи не сповнювала вимог вступу ані до Європейського Союзу, ані до Єврозони. Це було відомо від початку.
Експерт Центру імені Адама Сміта звертає увагу, що грецький ринок надмірно регульований, економічна свобода обмежена. І нагадує: коли в Польщі зліквідовано соціалістичну економіку і повернуто економічну свободу, почалося стрімке зростання. Зникли абсурдні обмеження. Подібний шанс має грецький уряд, за два покоління там можуть мати не менший добробут, ніж в інших країнах – за допомогою праці, а не штучної допомоги.
– Проблема з Єврозоною така, що деякі євросоюзні лідери намагалися створити враження, ніби євро – це нова релігія, за якою стоятиме добробут. Сам факт, що перемалюють банкноти, які є в обігу, справить, що люди будуть заможнішими. Це виявилося, кажучи стримано, абсолютною нісенітницею. Сам факт введення спільної валюти не змінив Греції, навпаки, це зашкодило багатьом галузям грецької промисловості.
Анджей Садовський вважає, що ймовірне відокремлення Греції від Єврозони не принесе жодних наслідків, зокрема для Польщі.
– Жодних. Так само, як входження у Єврозону не має жодних наслідків, так і вихід їх не приносить. Просто, Єврозона зменшиться на одну країну – і все. Надто демонізують проблему, що Єврозона розпадеться від того факту, що якась країна туди приєднається або відокремиться.
Поки що, повідомлено, що Греція 30 червня не сплатить свого внеску до Міжнародного валютного фонду.
PR1/Н.Б.