На Схід від польського кордону триває російська інформаційна війна, її прояви помітні також у Польщі. Отже немає сумніву, що рано чи пізно, також і Євросоюз буде примушений, якимось чином, взяти у ній участь.
Наслідки російського інформаційного наступу добре помітні не лише в Україні, чи Білорусі, але й в країнах Балтії. Тому гостем нашого ефіру є сьогодні - Мірослав Юхнєвич, директор литовської радіостанції Радіо «З-над Вілії», яка транслює свої передачі польською мовою. Скажіть, яка Ваша думка, чи фронт цієї російської інформаційної війни проходить також через Литву?
Мірослав Юхнєвич: Цей фронт напевно проходить через Балтійські країни. Опитування громадської думки вказують, що 50% жителів Литви дивляться російськомовні телеканали, позаяк в першу чергу саме телебачення є основним інструментом передавання інформації. Звичайно, значно гірше ситуація складається в Латвії, оскільки там 40% жителів – це росіяни. В Естонії, натомість, ця проблема дещо менша, проте в загальному, Балтійські країни знаходяться під великим інформаційним тиском з боку Росії.
А як Ви, як «медійна людина» оцінюєте силу російської пропаганди та її вплив на мешканців країн Балтії?
Мірослав Юхнєвич: У першу чергу, цей вплив дуже помітний у настроях мешканців Литви, особливо - старших віком. Ось, добрим прикладом є оцінка ситуації в Україні. Понад 40% людей у цій старшій групі жителів Литви вважає, що вину і відповідальність за конфлікт у східній Україні несе українська сторона. Провину Росії визнає 12% населення, тобто ці дані чітко показують силу російської пропаганди.
А як Ви оцінюєте вплив російськомовних, чи теж чисто російських ЗМІ на польську громаду Литви?
Мірослав Юхнєвич: Звичайно – це негативний вплив. Такий тиск триває останні 10-15 років, ми відчули своєрідну кульмінацію цього наступу. Наслідки таких дій дуже помітні, ми не думали, що відсоток людей, які піддаються російській пропаганді, буде настільки великим, що така велика кількість людей буде формувати свою думку щодо конфлікту в Україні, саме на основі повідомлень російської сторони. Тут виникає запитання, чи існує альтернатива? На мій погляд альтернатива існує завжди. Литовська сторона, Польща та взагалі Європейський Союз, можуть бути дієвими в цьому питанні. Останнім часом у Литві вимкнено сигнал російськомовних телеканалів, отже в моїй оцінці, тепер настав відповідний момент для того, щоб Литва та Польща увійшли зі своєю пропозицією. Немає прокремлівського мовлення, тому політики з Литви і Польщі повинні добре подумати і представити свою стратегію в цьому питанні.
Тобто тепер існує можливість, щоб Євросоюз проявив свою позицію в цій інформаційній війні. Чи Ви вважаєте, що ЄС спроможний створити противагу російським ЗМІ?
Мірослав Юхнєвич: Я вважаю, що відповідні інструменти для цього існують. Є інформаційні канали, які слід було б використати. Якщо би була така можливість, на рівні ЄС треба було б створити відповідній фонд, чи організацію, яка управляла б інформацією. Наша зброя, чи то в Литві, в Латвії чи Естонії – це добре поінформоване суспільство. Якщо б, не дай Бог, дійшло до війни, то в довшій перспективі ми не зможемо протиставитися зі зброєю в руках. Наша зброя – це добре поінформоване, свідоме суспільство. Тому, на мій погляд, ЄС має звернути більшу увагу на Балтійські країни, українську тему, ситуацію в Білорусі, пам’ятаймо, що поруч з нами знаходиться російська Калінінградська область, отже, тут широке поле для інформаційної роботи. Суспільству треба пояснювати, треба його інформувати – бо це наш основний захист.
Чи з боку ЄС Ви помічаєте бажання творити таку інформаційну альтернативу на противагу російським ЗМІ?
Мірослав Юхнєвич: Існує комісія, яка вивчає це питання, досліджує, аналізує ситуацію, і тут рішення можуть бути прийняті значно швидше, ніж ми думаємо. Треба лише політичної волі і бажання, а вирішення проблеми можна знайти, вони існують.
А тим часом у Сеймі, вже втретє, відбулася зустріч журналістів, які працюють у польськомовних ЗМІ на території країн колишнього Радянського Союзу. Усі вони відстежують напружену ситуацію в регіоні, і в міру своїх можливостей намагаються протистояти наступові російської пропаганди. Польські ЗМІ в Україні, Білорусі, Литві, окрім традиційних завдань, стають також інструментом реалізації східної політики Польщі.
Учасник зустрічі Єжи Вуйціцький, редактор газети і сайту «Słowo Polskie», наголосив, що польські мас-медіа в Україні не є пов’язані ні з великим бізнесом, ні з будь-якою політичною групою – тому значення інформації, яку вони надають, зростає.
Єжи Вуйціцький: Ми не завжди подаємо інформацію, яка прославляє нинішню українську владу. Ми критикуємо Порошенка за те, що дотепер він не може продати своїх активів, критикуємо коаліцію, яка іноді свій інтерес, інтерес олігархів, ставить понад інтерес простих мешканців. Польська меншина в Україні доволі численна, і має право знати чому зміни в державі відбуваються так повільно.
Єжи Войціцький підкреслив, що війна на сході країни поставила перед польськомовними ЗМІ нові завдання.
Єжи Вуйціцький: Наше завдання – висвітлити те, що насправді відбувається. Назвати речі своїми іменами, що війна – це війна, а не антитерористична операція, що люди гинуть насправді, і ми повинні бути пильними, бо ніколи не відомо як розвиватиметься ситуація, а ті ж російські танки можуть колись перейти річку Буг.
З твердженням, що польськомовні ЗМІ не можуть бути байдужими до російської війни в Україні та російської інформаційної пропаганди, яка є основним засобом русифікації, погоджуються також представники мас-медіа з Литви, Латвії і Білорусі. Проте наголошують, що без підтримки з-зовні вистояти буде надзвичайно важко. Тому учасники варшавської конференції звернулися з закликом до влади Польщі про збільшення фінансової підтримки для польськомовних ЗМІ на Сході.
Лідія Іванюх