Після вправ у балтійських країнах і в Польщі, американські підрозділи повертаються до своїх баз у Німеччині. Їхній маршрут – це понад тисяча вісімсот кілометрів, через Польщу і Чехію. Операцію заплановано на 10 днів. Перша група, майже двісті американських солдатів, у понеділок прибула до Білостока на сході Польщі. У зустрічі з ними у вівторок взяло участь кількасот мешканців міста.
Віце-прем’єр, міністр оборони Польщі Томаш Сємоняк відзначив, що переїзд солдатів США польськими селами й містечками – це нагода показати їхню присутність, а для американців – можливість більше дізнатися про Польщу.
Кризова ситуація в Україні є приводом напруження у відносинах Росії і Заходу. Цьому питанню були присвячені дебати в ефірі програми PolskieRadio24. Експерт у справах східної політики Бартош Ціхоцький звертає увагу, що на першому плані – будування іміджу або, кажучи інакше, пропаганда, але взагалі цей захід є цікавим.
– Рівень прозорості, факт, що військові зупиняються, спілкуються з людьми – це реакція на опитування, які свідчать про низький рівень довіри в нашому регіоні до союзницьких гарантій безпеки – не лише серед поляків, але й громадян балтійських країн. Партнери в рамках НАТО, зокрема, польська та американська влада, дійшли до висновку, що варто збільшити почуття безпеки громадян. Це має також і військовий вимір, адже маневри стосуються переміщення військових сил на значну відстань, при тому офіцери запам’ятовують маршрут, випробовують елементи переїзду, можливо, на цій основі будуть актуалізувати плани. Безперечно, це полегшить пересування набагато більших сил, також і з протилежного напрямку.
Директор Фундації польсько-української співпраці PAUCI Ян Пєкло:
– Власне, вже видно, що справа стосується не лише війни на сході України. Це вже конфронтація – поки що, не військова – між Заходом і Росією. Присутність американців має служити, як уже сказано, заспокоєнню настроїв, щоб показати, що Америка як союзниця НАТО – вірогідна і в разі потреби буде присутньою. В якомусь сенсі, це відповідь на російські маневри: 80 тисяч солдатів, приведених у стан бойової готовності, з яких понад 30 тисяч – при східному кордоні НАТО.
Проте, Росія може сприйняти переїзд американських військових як провокацію – вважає Бартош Ціхоцький:
– Російська сторона такий сигнал передає: провела незаплановані вишколи набагато більшого масштабу. По суті, продемонструвала готовність до конфлікту у регіональному вимірі. Можливо, невдовзі ми побачимо, чи вишколи в Калінінградській області, на Кримському півострові та в усіх військових округах Росії будуть довершені випробуванням міжконтинентальних балістичних ракет... Росія намагається знеохотити держави «старої» Європи, давніх членів НАТО, до маневрів поблизу російського кордону. Це – подальша ескалація кризи європейської безпеки, що випливає з переконання Росії, що держави Центральної Європи, формально – членів НАТО і ЄС, насправді слід вважати буферними, територією з нижчим статусом безпеки, де без згоди Росії не можна провести військових навчань, розмістити перехоплюючих ракет або ж побудувати газові термінали. Традиційно, Росія очікує, що відносно Польщі та країн Балтії матиме блокуючий пакет, а відносно України, Білорусі та Південного Кавказу хоче мажоритарного пакета акцій. Це видно на прикладі Абхазії і південного сходу України. Це дуже небезпечна поведінка і добре, що Захід її не схвалює. Важко назвати натівську країну, яка за останні місяці не відправила своїх повітряних, сухопутних чи морських одиниць у наш регіон. До нас ставляться як до всіх інших учасників Альянсу, з однаковим статусом безпеки.
У двосторонніх взаєминах тон задає Росія, а дії НАТО – це, як правило, відповідь, – звертають увагу коментатори. Чи НАТО повинно бути більш активним? Ян Пєкло нагадує, чим є Північноатлантичний альянс:
– У доктрині НАТО немає ствердження, що Альянс буде стороною, яка нав’язуватиме конфронтацію, провокуватиме. Навпаки: НАТО – це оборонний союз. Інша сторона порушила принципи безпеки в Європі, постанови Гельсінських угод, Паризьку хартію для нової Європи, довела до ситуації, коли певні гарантії безпеки перестали існувати. Зважаючи на це, НАТО хоче показати здатність захищати своїх членів. Слід врахувати, що до Альянсу належать такі країни, як Греція, Словаччина, Чехія, Італія, Франція – розходяться думки про те, як ці країни й ми всі повинні поставитися до Росії. Не думаю, що грецькі військові, які є силами НАТО, захочуть підтримати оборону східних рубежів Альянсу. Наприклад, Франція завжди була антиамериканською. А тепер виявляється, що тут присутні саме американці, й вони заспокоюють досить переляканих балтів, румунів і є гарантами безпеки.
Бартош Ціхоцький відзначив, що демонстративне показування сили Північноатлантичного альянсу може мати значення для України:
– Я думаю, що так. З перспективи українців єдиний шанс вистояти – у тому, що їм вдасться довести до солідарності й мобілізації Заходу, здобути підтримку. Бо вони не зможуть перемогти у прямому зіткненні з Росією. Після збройного вторгнення Росії на територію України і порушення основного принципу суверенітету і територіальної цілісності, тепер єдина надія України – у притягненні західних економістів, інвесторів, банків, фінансових установ. Але також, у якийсь момент, необхідна демонстрація сили з боку НАТО. Без аргументів у вигляді збройних сил важко говорити про економічний, суспільний розвиток і так далі.
Проте, я думаю, Росія змінить поведінку не під впливом нашої збройної готовності, а з економічних причин: їй буде не під силу така шалена гонка озброєнь. Тоді вона повернеться до згаданих раніше міжнародних угод.
Ян Пєкло нагадує, що Україна, разом із Грузією, клопоталася про отримання Плану дій щодо вступу в ряди Альянсу, але його не отримала на саміті в Бухаресті 2008 року:
– Пізніше, 2008 року, на Грузію напало російське військо. Отже, на ситуацію України можна глянути і з цієї перспективи. Тепер українці набагато прихильніше оцінюють ймовірне членство в НАТО. Своєю чергою, Альянс стверджує, що двері для майбутніх учасників відчинені, хоч західні політики досить рішуче заявляють, що наразі вступ України виключений. Це ж говорив колишній радник президента США Збіґнєв Бжезінський: Росія повинна отримати чіткий сигнал, що Україна ніколи не буде членом НАТО. На мою думку, це неправильно. Було б добре, якби Росія тепер мала свідомість, що Україна, Грузія і Молдова можуть вступити в НАТО. Я згодний, що російська економіка може не справитися з постійними шаленими військовими маневрами на території всієї держави. Проте, це не означає, що тоді Росія погодиться з міжнародними угодами, які підписала. Може бути й так, що рішиться на повний наступ російської армії на Україну.
PR24/Н.Б.