Logo Polskiego Radia
Print

Ставлення Заходу до Росії змінилося

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 09.12.2014 17:30
  • U_12_09 mag europejski.mp3
Звертають на це увагу польські експерти, які взяли участь у дискусії в ефірі Польського радіо
Wikipedia

Ситуація в Україні привертає увагу багатьох держав, які раніше не займалися справами цієї частини Європи. Громадську думку насторожують події на Донбасі й участь у них російської сторони. Не залишаються поза увагою чергові спроби врегулювати конфлікт.

Цієї теми стосувалися дебати в ефірі Польського радіо PR24. У дискусії взяли участь польські коментатори: Павел Пурський з порталу easbook.eu та Бартош Ціхоцький, експерт у справах східної тематики. Учасники не сподіваються посилення санкцій проти Росії – поки що, Європейський Союз чекає результатів досі введених обмежень. На думку Бартоша Ціхоцького, Захід змінив курс у відношенні до Росії із запізненням, але, ймовірно, ця зміна буде тривалою:

Навіть, якщо буде досягнуто перемир’я, якщо дійде до угоди й Київ матиме контроль над Донецьком і Луганськом – то, мабуть, у відносинах Росії із Заходом вже надовго запанує холод. У Росії мусили б відбутися серйозні внутрішні зміни, щоб повернути довіру Заходу. З перспективи Варшави ми хотіли б, щоб Захід реагував більш рішуче, також у військовій сфері. Але, коли взяти до уваги німецьку закордонну політику, – можна говорити про революцію. Ця держава хотіла будувати Європу разом із Росією – і економіку, і торгівлю, і навіть європейську безпеку. До цього, мабуть довго не буде вороття. Росія може висилати білі конвої, але сьогодні ніхто вже їй не вірить, бо це допомога не людям, а бандитам, яких вона використовує в Україні. Більш небезпечним явищем є спроба купити політичні рухи в Європі – популістські, крайньо праві, а в деяких випадках, навпаки, посткомуністичні ліві угруповання. Це дуже небезпечно для європейської єдності, а для нас сьогодні головне – утримати спільний фронт відносно Росії.

Про зміну в німецькій політиці говорив також Павел Пурський. Останнім часом німецька канцлер відкинула пропозицію своїх попередників, які наполягали на більш примирливому тоні у відношенні до Росії. Анґела Меркель формулює щораз гостріші обвинувачення на адресу Росії:

З одного боку, Німеччина мусила змінити свою довгострокову політику наближення Росії за допомогою інвестицій. Ця політика вичерпалася також із внутрішніх причин у Росії, яку чекає економічна криза. З другого боку, змінилося мислення німців про те, що відбувається в Україні. З’явився суспільний натиск на канцлер Меркель і вона мусить це врахувати. Проте, я думаю, певного рівня (вона) не переступить, не буде мови про чергові санкції. Ми дійшли до такого моменту, що чекаємо, яким буде наступний крок Росії і діємо дипломатичними каналами – як розмови у Москві голови німецького МЗС Франка-Вальтера Штайнмаєра. Це наче ролі доброго й злого поліцейських: першим є Штайнмаєр, другим – Анґела Меркель. Аналогічно у випадку Євросоюзу: суворим поліцейським буде глава Європейської ради Дональд Туск, а добрим – глава дипломатії Федеріка Моґеріні. Можливо, це допоможе досягти згоди Росії на якусь форму домовленості. Мислення Заходу про Росію змінилося, але надалі є прагнення домовитися якнайшвидше.

Бартош Ціхоцький додав, що, на його думку, перспектива владнання відносин із Росією надалі віддалена, але важливо, що, наприклад, Німеччина і Канада наче відкрили існування України:

У цій кризі активізуються нові держави, які пропонують нову якість допомоги Україні. Маю надію, вони не допустять, щоб українці змарнували шанс, і поставлять тверді умови: мають бути проведені реформи, а гроші не можуть пропадати у глибоких кишенях олігархів. І навіть якщо з Росією вдасться домовитися – Україну треба витягти з постсовєтської прірви.

Експерти вказують на благодійну, економічну й політичну сфери, в яких може бути активною Польща. Павел Пурський:

Польща від початку цієї кризи, а насправді ще раніше, була своєрідним яструбом Євросоюзу, хоч іноді переважало підпорядкування взаєминам з Німеччиною. Але в ситуаціях загострення конфлікту йшлося про те, щоб бути речником України на міжнародній арені. Я думаю, голос Польщі має значення в цій грі, але проблема в тому, що за ним не йдуть реальні дії. Тобто гуманітарна, але також конкретна економічна допомога, рішучі стратегічні заходи – замість ряду менших ініціатив, дії в інформаційній сфері. Поляки відчувають інформаційний натиск Росії і, можливо, знали б, як цьому протидіяти. Необхідна чітка пропозиція для польських підприємців, кредитні гарантії для фірм. Адже криза – це також шанс.

Проблемою є те, що Польща втрачає вірогідність – додав Бартош Ціхоцький:

Як ми можемо підтримувати боротьбу з корупцією в Україні, коли в нас сьогодні скандал з фінансуванням депутатам кілометрів (яких вони не проїхали приватними машинами). Як підтримувати прозорість виборчого процесу, коли у нас скандал з комп’ютерною системою під час місцевих виборів. На жаль, ми самі попали в незручну ситуацію і це послаблює міжнародні компетенції. Помилковим є ставлення деяких чиновників – якщо українці хочуть, нехай куплять у нас зброю або щось інше. Важливий інший підхід: трохи інвестицій і трохи кредитів. Наразі ми програємо не тільки з найближчими сусідами, але навіть із так віддаленими країнами, як Канада.

Павел Залєвський із Польсько-українського форуму партнерства вважає можливими різні сценарії, також і те, що Росія може піти в дальший наступ. Але є підстави сподіватися, що замороження конфлікту в Україні може тривати ще кілька місяців – сказав експерт в ефірі Другої програми Польського радіо:

Зокрема, тому, що Україна нещодавно уклала договір про купівлю російської електроенергії, за умови, що її частина буде поставлена на Крим. Тобто росіяни саме так хочуть забезпечити півострів, а не конче займаючи коридор на півдні України.

Павел Залєвський вказав також на неочікуваний результат російської агресії в Україні:

Військовий наступ на Україну довів до процесу, який я називаю становленням нового українського народу. Думаю, цей фактор посилив весь процес, без атаки воно відбувалося б повільніше. Мабуть, є так, що в Європі народи формувалися у крові й боролися за свою тотожність і незалежність. Сьогодні українці Кремль ототожнюють з авторитаризмом, корупцією, а Європу – з правами людини і демократією. У більшості вибирають друге.

Павел Залєвський із Польсько-українського форуму партнерства звернув також увагу на дошкульність дешевшання нафти і знецінення рубля для російського суспільства. Президент Владімір Путін намається замінити неписану угоду із середнім класом націоналістичними й шовіністичними настроями і поволі стає їх заручником.

PR24,PR2/Н.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти