Польська Верховна палата контролю (Najwyższa Izba Kontroli, NIK) активно підтримує українців у проведенні адміністративної реформи. Наприкінці вересня голова Палати Кшиштоф Квятковський взяв участь у конференції в Києві, присвяченій реформуванню української державної служби. Після цього візиту він заохочував українців обрати таку систему, де політики займаються становленням законодавства і вирішенням проблем громадян, а за призначення державних коштів і чесність процедур відповідають аполітичні професійні чиновники.
У дискусії, чи Польща може бути для України зразком у галузі реформи місцевого самоврядування, в ефірі Польського радіо 24 взяли участь: політолог з Варшавського університету доктор Яцек Олєксєюк і доктор Зиґмунт Янєц з Вищої школи Лазарського у Варшаві. Перший з експертів відзначив, що в процесі перетворень необхідно звернути увагу на характерні риси даної країни і суспільства.
– Реформи місцевого самоврядування в різних європейських країнах проводяться не за одним ключем, однією системою, яку можна було б використати у випадку всіх держав, а з урахуванням їхньої специфіки. Беруться до уваги особливості традиції, культури і системних вирішень даної проблеми, які панують на даній території багато століть. Безперечно, на органи місцевого самоврядування в Європі впливають деякі постанови, схвалені в рамках так званої Європейської Хартії місцевого самоврядування (1985 року), яку, практично, ратифікували всі серйозні держави, учасники Європейського Союзу, також і Польща. Вирішення Хартії є наче стандартом, який необхідно вводити в країнах нашого континенту. Якщо Україна претендує на статус європейської держави, на цей момент – асоційованої з ЄС, повинна виконати записані в цьому документі вимоги.
Ці стандарти стосуються фінансів, державного устрою та окремих повноважень, приписаних відповідним органам у самоврядуванні. Загально кажучи, вони існують скрізь у європейських країнах. Польща декларує бажання поділитися своїм досвідом. А чи Україна зможе ним скористатися і ввести в себе такі стандарти? Доктор Зиґмунт Янєц з Вищої школи Лазарського у Варшаві звернув увагу на деякі спільні риси між обома державами.
– Я цілком згодний, що правові вирішення треба індивідуалізувати, тобто пристосувати до менталітету, рівня розвитку суспільної свідомості. Якщо порівняти Польщу та Україну – між ними є багато спільних рис. Досвід багатьох років під впливом авторитарної системи вплинув на сформування менталітету «гомо совєтікус»: люди звикли виконувати накази згори, а самостійне мислення, особливо критичне, зустрічалося з негативним сприйняттям. У цій галузі Польща може бути деяким зразком. Але повідомлення, що хтось був в Україні і за кілька днів показав українцям, як будувати сучасне самоврядування – може лише розсмішити. Адже створення громадянського суспільства – довготривалий процес. Держави, які мають найбільш розвинуте самоврядування, наприклад, Швейцарія та США, особливо штати Каліфорнія і Массачусетс – самостійності навчають від дитинства. Вже змалку, в школі і їхньому середовищі, дітям закріплюють: ти – суб’єкт, можеш вибирати.
Доктор Зиґмунт Янєц з Вищої школи Лазарського вважає, що в Україні особливу увагу слід приділити процесові перетворення суспільства.
– Щоб з українця, який багато років був підпорядкований тоталітарній чи авторитарній системі, зробити справжнього громадянина – треба часу. У цей процес повинні бути задіяні багато установ: школа, медіа, держава; необхідне фінансування, юридичні вирішення... Зовнішня допомога, звичайно, є бажаною, але не варто перебільшувати.
Політолог з Варшавського університету Яцек Олєксєюк наголошує, що основою є громадянська позиція.
– У нас, у Польщі, відразу після так званої трансформації 1989 року першим, надзвичайно важливим, був закон, введений 8 березня 1990 року, про ґмінне самоврядування. На цій основі ми створили першу ланку самоврядності на рівні ґміни, тобто найменшої адміністративної одиниці. Це вказувало, в якому напрямку йде вся держава: ми хочемо, щоб існував громадський рух, щоб громадянська позиція формувалася якнайнижче. Адже ми живемо дуже близько від себе і потребуємо організації, зосередженої на проблемах сьогодення тутешніх мешканців. Подібно мало б відбутися в Україні.
Питання, які стосуються місцевих громад, мають бути записані в законі – відзначив Яцек Олєксєюк.
– Очевидно, має відбутися пристосування всього законодавчого процесу у правовому вимірі, тобто щоб відповідні закони були враховані в конституції. Саме так переважно відбувається в європейських демократичних державах, щоб гарантувати самостійність і безпеку функціонування органів та установ на цьому рівні. Асоціація польських міст запропонувала представникам самоврядників України ознайомчі поїздки. Вони мали змогу відвідувати передусім Сілезький регіон, обмінятися досвідом, побачити, як функціонує самоврядування найближче від них – тобто не варто їхати до Великої Британії, де самоврядні структури також мають довгу традицію.
Важливим є також обсяг реформи. У випадку України самоврядні структури прийдеться створювати майже від початку. Зиґмунт Янєц.
– Необхідно опрацювати пакет правових вирішень. Навчання і контакти з представниками Польщі і Європейського Союзу можуть допомогти, але в них бере участь вузька група людей. Треба зробити так, щоб цей досвід дійшов до якнайбільшого кола українців, безпосередньо до громадян. На це потрібне фінансування, також і з Європейського Союзу, в рамках передвступних заходів.
В українському суспільстві є відгук на пропозицію співпраці, хоч нинішня ситуація на Сході ускладнює весь процес – каже Яцек Олєксєюк.
– Я хотів би додати, що вирішення у вигляді записів у законах і конституції в Україні існують. Основна проблема – з реалізацією і з деякими детальними вирішеннями відносно завдань і значення окремих елементів законодавства. Наприклад, досі було записано, що центральну адміністрацію в області має очолювати чиновник державної адміністрації – то як же вводити самоврядування, коли це одна лінія з центральним урядом...? Тут щось негаразд. У Польщі такого немає. Це – перший привід, щоб виправити деякі справи.
У Польщі, в рамках чергового випуску проекту Асоціації польських міст, саме перебуває група самоврядників. При нагоді зустрічі з ними в понеділок у Канцелярії президента, президентський міністр Ольґєрд Дзєконський відзначив, що демократія спирається на самоврядуванні, яке повинно працювати згідно з принципом партнерства, а не підпорядкування урядові.
Н.Б./ PR24,IAR