Logo Polskiego Radia
Print

Безсонна ніч для Девіда Камерона

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 18.09.2014 17:54
  • Безсонна ніч для Девіда Камерона
Сьогодні шотландці вирішують, чи хочуть бути незалежними від Лондона. Які наслідки чекатимуть Единбург, якщо він наважиться на самостійне плавання?
PAP/EPA/Robert Perry

У четвер мешканці Шотландії дадуть відповідь на запитання, чи хочуть вони надалі залишатися у складі Сполученого Королівства. Розмови про шотландську незалежність тривають не перше десятиліття, але чому референдум відбувається саме тепер?

Європа завмерла в очікуванні: від результатів референдуму, що 18 вересня проходить у Шотландії залежить, чи зміняться кордони на Заході континенту, а також чи повстане прецедент відокремлення для інших незадоволених політикою центральних урядів регіонів.

Політологи ще кілька років тому прогнозували, що після закінчення економічної кризи Європу чекатиме парад суверенітетів – у важкі часи всі непроти триматися ближче центру, а у кращі – звинуватити столицю у попередніх проблемах.

Шотландці до визначення долі своєї батьківщини поставилися більш ніж відповідально – для участі у голосуванні зареєструвалися аж 97% повнолітніх мешканців краю. Такої громадянсько-політичної активності у Шотландії вже давно не спостерігалося – говорить політолог Ніколя Мак'юен з Единбурзького університету:

– Ця кампанія наелектризувала громади в усіх закутках Шотландії. Це феноменальний приклад дії демократії. У референдумі беруть участь навіть ті, хто рідко ходить на вибори або не голосував ніколи.

За добу до початку голосування соціологічні служби констатували, що прибічники незалежності та юніонізму поділилися приблизно порівну. Останні дані – за незалежність 48%, за Британію – 52. Розповідає кореспондент Польського радіо Адам Домбровський:

– Різниця наче й велика, але статистична помилка – 3%. А це означає, що прем’єра Камерона чекає безсонна ніч. «Думаючи, що голосуєте за Шотландію, ви так насправді голосуєте за сепарацію» – таке повідомлення увесь час переказувала юніоністська промоційна кампанія «Разом краще». Проблема ж у тому, що ліві політики з Лондона обіцяють соціальні реформи, а консерватори – більшу автономію, тоді як разом вони не створили загальну нарацію.

Головним аргументом противників шотландської незалежності є побоювання за економіку регіону. Офіційний Лондон заявляє, що залишаючись у складі Королівства, шотландці мають по 1400 фунтів доходу на людину на рік більше, ніж якщо вони стануть незалежними. Глава Шотландської національної партії Алекс Салмонд, головний речник незалежності, переконує, що завдяки нафтовим родовищам на шельфі Північного моря благоустрій Шотландії тільки зростатиме. Проте якщо в структурі прибутків всього Королівства нафта займає 1%, то у структурі прибутків Шотландії – 10%, а ціни на «чорне золото», як відомо, є змінними.

З економікою пов’язане питання валюти. Прихильники незалежності стверджують, що фунт вигадали шотландці, і це англійці його вкрали, і взагалі – завжди можна запровадити євро. Противники сепарації переконують, що Алекс Салмонд є популістом, що не визначився із таким важливим питанням:

– Я не довіряю Салмонду, він має за собою різні речі. Він хотів до Єврозони, якщо б євро було сильним, тепер не хоче євро, а хоче залишити фунт. Яка ж то незалежність, якщо ми залишимося з фунтом і процентними ставками, котрі встановлюються у Лондоні? Це безсенсовно, така незалежність стане розчаруванням для багатьох людей.

Хоч результати референдуму поки невідомі, аналітики вже прогнозують, які політичні наслідки матиме можлива шотландська незалежність для Британії та для Європи. «Це стане кінцем політичної кар’єри прем’єра Девіда Камерона» – переконаний Збіґнєв Пісарський, глава польського Фонду імені Казімєжа Пуласького:

– Камерон би увійшов до історії як той, котрий по 300 роках стабільності втратив одну з частин Британської Корони. Я вже не згадую, що відокремлення Шотландії погано б позначилося на іміджі Великобританії. Бо важко говорити про Велику Британію, яка втратила свою територію на тому ж острові, де знаходиться Лондон. Довелося б змінювати британський прапор – темно-синій на ньому символізує Шотландію.

Окрім як для Корони, негативні наслідки шогтландська незалежність матиме й для ЄС. «Цей референдум – початок тривожного тренду», – сказав Польському радіо аналітик Польського інституту міжнародних справ Себастіян Плуцєннік:

– Якщо iотландці без проблем увійдуть до Єврозони, залишаться членами ЄС, то інші європейські регіони, де міцною є позиція сепаратистів, почнуть ставити собі запитання – чи така стратегія є сенсовною. Про солідарність із шотландцями вже заявила італійська Північна ліга, котра виступає за відокремлення Ломбардії зі складу Італії та каталонці з Барселони, останні роками готують свій референдум про незалежність.

У випадку проголошення незалежності, Шотландія опиниться поза ЄС. А це означає, що на неї чекатиме процедура вступу, котра, як добре знають поляки, а тепер вже й українці, не один рік триває. Аби пройти через «скорочений варіант» залучення до Євроспільноти, Единбург мусив би утримувати добрі відносини з Лондоном – переконаний Роберт Гейзел, конституціоналіст з University College of London:

– Як в усіх питаннях, пов’язаних з ЄС, у випадку з Шотландією головну роль би грала політична воля. Якщо вона є, то можна порадити собі з усіма правовими клопотами. Це від Лондона залежить, чи вдасться переконати Брюссель, аби Единбург лагідніше трактували під час подачі заявки на членство в ЄС. Сподіваюся, що Лондон підтримає кандидатуру Шотландії. Але його добра воля залежатиме від того, як проходитимуть переговори про умови сепарації.

Незалежність Шотландії матиме наслідки для мігрантів з країн ЄС, котрі там працюють. Зараз вони можуть це робити без спеціальних дозволів, проте що станеться, коли у Шотландії формально перестане діяти європейське право? Не виключено, що Брюссель запалить перед Единбургом зелене світло, проте принаймні кілька місяців мігрантам у Шотландії доведеться провести у «підвішеній ситуації».

Залишаються нез’ясованими також формальні справи: експерт у справах дипломатичного протоколу з Ґданського університету Януш Сібора нагадує, що Шотландія вже має гімн, проте невідомо, хто ж буде главою держави:

– Гімн Шотландії це пісня з 1967 року, «Flower of Scotland». Спочатку його грали під час матчів регбі, потім під час інших спортивних подій. Цю пісню хочуть бачити гімном 41% шотландців. Незрозуміло, що робити з британською королевою, котра була коронована на монарха Об’єднаного Королівства. Можливо, вона муситиме пройти повторну коронацію та повторну присягу. Ймовірно, ситуація виглядатиме як перед 1603 роком – дві країни, два парламенти, один монарх.

Унія Шотландії та Англії триває вже 307 років. Експерти відзначають, що втрата Единбурга була б не менш болісною для Лондона, ніж втрата Дубліна у 1922-му році. Символічно, що провести голосування за незалежність шотландці вирішили у 700 річницю битви під Беннокберном, в якій шотландський король Роберт Брюс І, його постать з’являється у фільмі «Хоробре серце», розгромив англійські війська.

Олена Бабакова

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти