Британський політолог, журналіст видання «The Economist» Едвард Лукас в інтерв’ю Польському пресовому агентству звернув увагу на декілька тем. Зокрема, на його думку, результат останніх виборів до Європейського Парламенту був пересторогою для Європи. У голосуванні 25-го травня кращий результат, ніж передбачалося, здобули крайні угруповання і їхнє значення в Брюсселі росте.
– Безперечно, це тривожний дзвінок, але я не впевнений, чи Європа пробудиться. Досвід, який ми мали в Україні, показує, що тривожні сигнали не піднімали нас зі сну. Але занадто узагальнювати не варто, бо французький Національний фронт є зовсім іншим, ніж британська Партія незалежності Сполученого Королівства та Конгрес нової правиці польського політика Януша Корвіна-Мікке. Також різними є інші нові партії, а угруповання з країн Північної Європи відрізняються від угорського Йоббіка. На основі результатів не можна сказати, що це – загальне явище, але коли йдеться про напрямок – так: люди відчувають, що політична система не працює добре, вони втомлені політиками, які весь час однаково виглядають і одне й те ж роблять. Я це розумію, хоч і не маю симпатії до партій, які перемогли. Коли вже їхні представники будуть у Європарламенті, побачимо, як ці партії працюють. Виборці зможуть пересвідчитися, що нові політики ще гірші, ніж попередні.
Відповіддю на зростання значення націоналістичних настроїв повинні стати політики «важкої ваги» в Європейській комісії – вважає Едвард Лукас. За його словами – на противагу нинішній «слабкій команді».
– Уряди в Європі повинні погодитися з фактом, що до складу Європейської комісії мають увійти «важковаговики». Якщо ми хочемо, щоб Єврокомісія була ефективною, то саме їх потребуємо. Працювати в Комісії слід відряджати найкращих людей. Її склад не повинен бути зумовлений лише політичним компромісом. Також необхідно зробити все, щоб економічне піднесення в Європі було вищим. Особливо важливо довести до створення єдиного європейського ринку. Сюди слід включити послуги, зокрема, ми маємо збудувати єдиний цифровий ринок. Такі країни як Польща повинні йти попереду й показати приклад решті Європи.
Британський політолог Едвард Лукас наголошує, що важливим є ставлення Європейського Союзу до справ енергетики.
– Ми повинні зробити більше в галузі європейської енергетичної політики. Цікавою є ідея польського прем’єр-міністра Дональда Туска створення спільного ринку. Зрештою, ми маємо сильного комісара у справах енергії (Ґюнтера Еттінґера). Європа платить за енергію набагато зависоку ціну, наша позиція дуже погана, бо ця енергія походить з непевних джерел, вона дорога і не надто екологічна. Це наслідок того, що нема єдиної політики Співтовариства в цій галузі і кожна країна займається нею окремо. Тут можна зробити ще дуже багато, налаштувати газові та електричні сполучення. Це нудні, але важливі теми, а успіхи ЄС можливі, якщо існує політична воля.
Едвард Лукас не приховує свого сприяння Польщі у справі розподілу посад у новому Європейському Парламенті. За його словами, польський прем’єр-міністр міг би керувати Європейською Радою. Поки що, на цій посаді бельгієць Герман Ван Ромпей, але його мандат закінчується.
– На мою думку, Дональд Туск – добрий кандидат на посаду, яку займає Ван Ромпей, якщо міг би відмовитися від очолювання польського уряду. Безперечно, він здатний порозумітися з головами урядів у Європі як шеф Європейської Ради. Думаю, він виправдав би сподівання. Вже пора, щоб Польща як провідна країна так званої Нової Європи отримала справді важливу посаду.
Журналіст «The Economist» також висловив думку, що його друг, міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, міг би після Кетрін Ештон зайняти місце голови Європейської служби зовнішніх дій, тобто дипломатії Європейського Союзу. Проте, ця заява прозвучала ще перед скандалом підслуховування польських політиків, серед яких і міністр закордонних справ.
Коментуючи ситуацію в Європі, Едвард Лукас наголосив на необхідності підтримувати позитивні контакти з російським суспільством, якого не слід ототожнювати з владою.
– Ми повинні мати добрі відносини з росіянами і дуже холодні з російським режимом. Я думаю, ви в Польщі повинні робити все, щоб підтримувати росіян у Калінінградській області, збільшувати тенденцію до європеїзації. Варто запустити якісне російськомовне європейське телебачення, яке протистояло б огидним пропагандистським російським телеканалам. Треба зробити багато, щоб у Путіна зросли витрати на ведення бізнесу. Ми можемо ввести набагато більше візових санкцій і вони повинні охопити всіх, хто голосував за анексію Криму, щоб також члени їхніх родин попрощалися з думкою про будь-яку подорож на Захід. Слід ускладнити доступ до капітального ринку та міжнародних платіжних систем. Ми можемо це робити, але в нас не буде такої можливості вічно, тому що роль долара і євро на міжнародному валютному ринку поступово зменшується.
Едвард Лукас прогнозує, що найближчі 10 років для України будуть дуже важкими, навіть якщо їй вдасться зупинити експансію Росії.
– На мою думку, Україна, разом з Північною Африкою, – це найбільші виклики для Європейського Союзу в його сусідстві. Наші очікування повинні бути дуже обмежені. Україна – в постійній фінансовій та економічній, а також конституційній кризі і всеохоплюючій геополітичній кризі. Державні установи надзвичайно слабкі, існує заборгованість. Момент перетворень – невлучний, порівняно з моментом, у якому опинилася Польща 1989 року – це був позитивний період з чималим ентузіазмом. Була підтримка міжнародного середовища, всі хотіли допомогти, ви змогли швидко реструктуризувати борг і експортувати до інших світових економік. Україна цього не має, так як і Бальцеровича, Валенси, Міхніка – людей, які визначали б напрямок і вели країну у важкий період. Не бачимо в Україні нової еліти, яка могла б займати посади.
Британський політолог Едвард Лукас відзначив, що на Майдані з’явилися чудові люди, представники громадянського суспільства, проте бракує нових постатей, котрі змогли б відповідати за політику.
Н.Б./PAP