Польща заслуговує однієї з трьох найважливіших посад у Європейському Союзі – заявив екс-комісар у справах розширення ЄС Ґюнтер Фергойґен. За його словами, це було б справедливим 10 років від вступу Польщі в ряди Євросоюзу. Фергойґен уточнив, що йдеться про посади голови Європейської комісії, голови Європейської Ради або верховного представника з питань закордонних справ і політики безпеки. Саме серед кандидатів на очільника дипломатії ЄС називають прізвище польського міністра закордонних справ Радослава Сікорського.
Шанси польських політиків здобути одну з цих посад є досить неоднозначними – вважає доктор Піотр Вавжик з Кафедри європеїстики Варшавського університету.
Піотр Вавжик: Відповідь буде непростою, тому що, з одного боку, дійсно, йдеться про людину, яка добре відома на міжнародному форумі – тобто міністра Сікорського. Але слід також пам’ятати, що в попередньому скликанні, п’ять років тому, ми отримали посаду голови Європарламенту. Враховуючи факт, що в Європейському Союзі прийнято неписане правило ротації посад між окремими країнами, можна сумніватися, що Польща вдруге поспіль отримає один з чільних постів.
Колишній комісар Ґюнтер Фергойґен, відповідальний за розширення Європейського Союзу 2004 року на 10 нових членів, вважає, що протягом цієї декади Польща здобула позицію одного з лідерів політики Співтовариства, поряд із Францією та Німеччиною. Проте, на думку нашого співрозмовника, не можна визнати, що це збільшує шанси Радослава Сікорського очолити дипломатію ЄС.
Піотр Вавжик: Відповідь на це запитання також не може бути однозначною. Якщо Ґюнтер Фергойґен так вважає, то, можливо, щось у цьому є. Але слід мати на увазі, що Польща є одним із кількох найважливіших учасників у цій групі. Крім цього, останнім часом дуже інтенсивно промує свою країну, наприклад, прем’єр Великої Британії, відстоюють своє значення також Італія та Іспанія. На мою думку, ми дійсно належимо до групи провідних євросоюзних країн, але їх більше – п’ять або шість. Зрештою, якщо це так, то група країн-лідерів справді повинна отримати принаймні одну важливу посаду в ЄС. Тільки питання, чи це буде якраз наша країна.
У Брюсселі лунали також голоси, що польський політик міг би займатися економічними питаннями в рамках Європейської комісії. Тут розглядаються такі галузі, як енергія, внутрішній ринок або конкурентність. Доктор Піотр Вавжик цілком згодний з такою можливістю:
Рішуче – так, я – прихильник того, щоб прийняти важливу функцію економічного комісара в Європейському Союзі, у Єврокомісії. Але, з другого боку, також можна чинити заходи, щоб здобути посаду віце-голови Комісії в економічних справах, який наглядатиме за цими питаннями. Наприклад, комісара у справах внутрішнього ринку, і він одночасно буде віце-головою комісії. Тоді ми мали б – можна сказати в лапках – польського політика, який контролюватиме економіку Євроспільноти.
На думку нашого співрозмовника, також враховуючи роль Польщі у формуванні східної політики Євроспільноти, варто надати перевагу посадам в економічній галузі.
Піотр Вавжик: Здається, також з цієї точки зору питання економічної політики Європейського Союзу буде важливим. Адже останніми днями все вказує, що політичні проблеми України поволі добігають кінця. Отже, треба буде використати шанс, який відкривається перед європейськими фірмами, – інвестувати на цьому ринку. Тому варто принаймні мати вплив на політику ЄС у цій сфері. Добре було б мати свого комісара, який займатиметься енергією або, наприклад, політикою регулювання конкуренції. Ми ж будемо допомагати Україні у запровадженні євросоюзного законодавства, зокрема в галузі конкуренції. У таких випадках важливу роль виконує Європейська комісія, а перш за все – самі комісари. Якби ми були відповідальними за один з економічних пакетів у рамках Єврокомісії, це мало б велике значення для взаємин Євросоюзу з Україною, а також Польщі з Україною.
Серед кандидатур наводяться прізвища конкретних польських політиків: попереднього міністра фінансів Яцека Ростовського, голови уряду на початку 90-тих років Яна Кшиштофа Бєлєцького та актуального комісара ЄС у справах бюджету і фінансового програмування Януша Лєвандовського. Проте, не у всіх однакові шанси...
Піотр Вавжик: Було б дивно, якби цю функцію отримав Яцек Ростовський, тому що, по-перше, він був міністром фінансів, отже, не зовсім орієнтується у цій проблематиці. А по-друге, його сприймають як політика, який провів Польщу крізь кризу – але за рахунок значного державного боргу. А це вважають головною причиною проблем у Єврозоні. Безперечно, більшими є шанси Яна Кшиштофа Бєлєцького, він уже деякий час не займає важливих державних посад, його сприймають як фахівця з питань економіки. Натомість, Януш Лєвандовський – це комісар у справах бюджету під час останнього скликання Європарламенту, а рідко буває, щоб одна людина була комісаром протягом двох каденцій.
Дискусія про майбутні посади в ЄС викликає чималі емоції. Чимало залежатиме від того, хто очолить Єврокомісію, а в цій справі немає згоди серед членів Євроспільноти – звертає увагу експерт.
Піотр Вавжик: Немає і – я б сказав – це своєрідна патова ситуація, тому що обидві сторони: і прихильники, і противники Жана-Клода Юнкера закріпилися на своїх позиціях і немає поля для компромісу. Тобто, буде або ця кандидатура, або інша. Можна сподіватися, що, з цього погляду, літо буде справді цікавим.
Екс-прем’єр-міністр Люксембургу Жан-Клод Юнкер є головним кандидатом найбільшого клубу в Європарламенті, Європейської народної партії, на посаду голови Єврокомісії.
Тим часом, керівники урядів Німеччини, Швеції, Великої Британії та Голландії минулого тижня узгодили: перш, ніж приймати рішення у справі найвищих посад, необхідно окреслити майбутню політику Європейського Союзу. Найважливішим завданням є зберегти конкуретність ЄС на глобальному ринку. Тому слід обговорити модернізацію європейського бюджету – заявив шведський прем’єр Фредрік Райнфельдт:
Ми узгодили, що пріоритети, важливі для майбутнього Євросоюзу, мають бути визначені перед рішенням про призначення найвищих посад.
Німецька канцлер Анґела Меркель заявила однозначно, кого буде підтримувати:
Юнкер – це мій кандидат на голову Європейської комісії.
З цією кандидатурою не згодний британський прем’єр Девід Камерон.
Консультації з Європейським Парламентом і головами урядів у справі обрання нового голови Єврокомісії проводить голова Європейської Ради Герман ван Ромпей.
Н.Б./IAR,PRdZ