Гість Української служби Польського радіо - заступник Міністра закордонних справ України Данило Лубківський.
21 березня 2014 року відбулася історична подія – підписання Угоди про асоціацію. Вона була досягнута великою ціною, враховуючи події на Майдані. Але чи буда необхідність такого негайного підписання Угоди ще до президентських виборів, коли в Україні немає чинного Президента?
- Безумовно була необхідність, тому що сьогодні відбулася, як Ви правильно сказали, історична подія, яка дала дуже чіткий політичний сигнал. Цей сигнал був необхідний для України, для світу, для наших громадян якнайшвидше. Якщо ми можемо зробити його якнайшвидше, навіщо затягувати час? Відповідно, був стратегічний мотив продемонструвати, що відсьогодні Україна і Європейський союз – це асоційований простір. Це має дуже важливі наслідки для політичних реформ в Україні, для правових і для економічних реформ. Фактично, сьогодні ми є свідками появи фундаменту для простору, в якому пануватимуть всі необхідні європейські стандарти. Якщо цей простір потрібно розпочинати якнайшвидше, то безумовно логіка підписання цього документа підтверджує таку необхідність.
Крім цього, ми продовжуємо працювати далі, продовжуємо працювати над економічною частиною, над Зоною вільної торгівлі. Які мотиви цієї роботи? Створити ще кращі можливості для українських підприємців. Це є дуже відповідальна, раціональна, продумана робота, на яку потрібен час. Я впевнений, що наш уряд на чолі з Арсенієм Яценюком зробив велику роботу для того, щоб сьогоднішня подія відбулася.
Зауважмо, що 21 березня була підписана лише політична частина. Але текст Угоди про асоціацію і Зону вільної торгівлі є неподільним. Яким чином було розділено політичну та економічну частину документа?
- Це був наслідок переговорної роботи, яка була здійснена як з боку спеціалістів з Європейського союзу, так українськими дипломатами та фахівцями. Знайдено, на мій погляд, дуже розумний баланс. Оскільки засвідчено певні конкретні політичні, правові та інші задачі, то це (підписання документу – ред.) було зроблено негайно. Баланс забезпечено в дуже розсудливій роботі. Результатом тієї роботи є не лише підписання політичної частини, але й підтвердження того, що Угода про асоціацію залишається цілісним документом. Це означає, що сьогодні прозвучав історичний сигнал. Робота продовжується і буде підписана економічна частина. Таким чином ми маємо цілісний простір для роботи. Бо питання не в Угоді, питання не в документах, які підписуються, а питання в тому, як ми будемо виконувати ці задачі. Ми приступаємо до цього якнайшвидше. Це є головна задача для уряду.
Як Угода про асоціацію, так і наше стратегічне завдання - членство в Європейському союзі, для України це є інструменти для того, щоб жити відповідно до стандартів, які допоможуть нашим громадянам відчувати, що вони оточені безпекою, що вони мають можливість отримати добре оплачувану роботу, що вони живуть в просторі, якому ніхто не загрожує, що вони можуть з гідністю захищати свої права і свободи. Оце є мета. Для Європейського союзу асоціація з Україною – це також новий двигун для збільшення своїх політичних, економічних та інших важливих інструментів і взагалі ваги рішень, які будуть прийматись на нашому просторі. Це є взаємний дивіденд, це є взаємна вигода. Україна зацікавлена в тому, що будуть прийняті стратегічні рішення і на майбутнє. Угода про асоціацію це лише початок. Після Угоди ми повинні говорити і про результати внутрішніх реформ, і про результати цих асоційованих відносин в політичній, економічній, безпековій сферах. Водночас ми повинні говорити про приєднання України до Європейського союзу. Це рішення безумовно залежатиме від волі українських громадян. Нинішня влада враховує цю думку і вважає, що саме так влада і повинна працювати. Влада – це не привілей, а обов’язок. В цьому принципова різниця між мисленням європейським і мисленням тоталітарним або тим агресивним, яке ми бачимо сьогодні у виконанні керівництва Російської Федерації.
Зміни в тексті Угоди не передбачалися. Водночас, єврокомісар Штефан Фюле в інтерв’ю німецькому виданню зазначив, що у зв’язку з ситуацією в Україні, ЄС може розглянути питання про розширення. Чи йде мова сьогодні про вступ України до ЄС?
- Що зробив акт агресії вчинений проти України Російською Федерацією? Він змінив не лише атмосферу, він запровадив абсолютно нову реальність, жахливу реальність, яка зависла над європейським простором. В цьому контексті ми не можемо ані чекати, ані споглядати, ані повторювати тих страшних помилок, які були вчинені одного разу в 1938 чи 1939 роках, коли жертвою фашизму і нацизму впала Польща, Австрія, частина тодішньої Чехословаччини. Це могло бути змінено за умови чіткої, солідарної і сильної позиції всієї європейської спільноти. Тому не треба повторювати помилок. Потрібно приймати стратегічні рішення, які могли б продемонструвати дуже чітко і ясно, що політика агресора є для європейського союзу неприйнятною не лише на словах, але й на практиці. На мій погляд, для того, щоб не допускати можливих драматичних наслідків агресивної політики на нашому просторі, нам потрібно об’єднуватися. Це головний мотив для того, щоб приймати далекоглядні стратегічні рішення, які продемонструють, що в Європейському союзі і в Україні є чітке і ясне стратегічне мислення, бачення орієнтирів на велике майбутнє. Серед таких орієнтирів, безумовно, є перспектива членства України в Європейському союзі.
З іншого боку, ми маємо говорити про цей простір, як простір відкритий, в якому панують дуже чіткі принципи і цінності. Український народ на Майдані стояв за цінності. Не йшла мова чи про Європейський союз, чи про Росію. Мова йшла про Україну. Успішна європейська історія України вперше за тисячу років здатна дати той колосальний приклад для інших народів, який зможе змобілізувати їхні сили, для того, щоб прямувати до демократичного світогляду. Зараз справа не лише про Україну. Справа про майбутнє Європи. Це дуже добре розуміють наші польські та балтійські брати, це дуже добре розуміють наші європейські партнери. Ми про це послідовно говоримо, а впевнений, що результат буде. Час не для бюрократичної рутини, час для стратегічних рішень.
- Запитання щодо спрощення візового режиму в країни Євросоюзу для українських громадян. Чи відновилась робота в цьому напрямку, і чи можна сьогодні говорити про конкретні строки?
- Давайте говорити про результат. Результатом є дуже чітка налаштованість, аби запровадити безвізовий режим (з країнами Європейського союзу – ред.), другим результатом є те, що проводиться активна переговорна робота, я б сказав, технічна. Але вона не є технічною за змістом. Ця робота триває, ми маємо чітку програму, ми розуміємо що за чим йде. Але особливість нашої роботи полягає в тому, щоб не повідомляти речі завчасно, які могли би бути, умовно кажучи, недоречними в тій чи іншій ситуації. Сьогодні потрібно дати можливість працювати професіоналам. Я впевнений, що ми пройдемо цей час швидко, ефективно, бо маємо для цього і знання, і досвід.
Останнє запитання щодо відкликання послів України. Зокрема, у Польщі відкликали посла Маркіяна Мальського. З чим це пов’язано?
- Що стосується ротації наших послів, їхніх відставок, повернення в Україну тощо, по-перше, в цьому немає нічого екстраординарного, це звичайна практика, що після приходу нової влади змінюються керівники дипломатичних установ, які вручають вірчі грамоти не лише від імені своєї держави, але й від імені глави держави, який згідно з Конституцією України здійснює загальне керівництво зовнішньополітичної діяльності. Тому тут немає якоїсь екстравагантної ситуації, яка б могла створювати плітки, чутки і все інше.
Що стосується Маркіяна Зіновійовича Мальського, нашого посла, який протягом чотирьох років працював у Варшаві, то я просто по-людські хочу сказати, що його робота була ефективною, про особливість цієї роботи я впевнений буде відомо ширше в подальшому. Крім цього Маркіян Мальський висловив своє особисте бажання піти з цієї посади, оскільки в нього є наміри наукові, особисті. Але в будь-якому разі я хочу підкреслити, що в Україні не так багато висококласних фахівців, які б могли виконувати таку важливу місію, як місію посла. Ми цінуємо кожного. Я хочу по-людські особисто подякувати Маркіяну Мальському за колосальну роботу, яку він здійснював у Варшаві.
Розмовляв Денис Шпіґов
Запрошуємо послухати взуковий файл розмови