«9 років тому ми відчували підтримку Заходу, не те що зараз», - цю фразу у Києві можно тепер почути і від політологів, і від рядових учасників Євромайдану. Брюссель у загальних фразах схвалює ініціативи громадянського суспільства, засуджує насильство та закликає владу й опозицію сісти за стіл переговорів. Чи ЄС робить все, що від нього залежить?
І голова Єврокомісії Жозе Мануель Боррозу, і президент Європейської Ради Герман ван Ромпей наполягають, аби сторони конфлікту в Україні сіли за стіл переговорів. Активність громадянського суспільства є важливою, але політичні проблеми варто вирішувати в політичній площині. «Євросоюз це платник а не гравець, payer but not player, тому й не може виробити спільної ефективної політики щодо України», - наголошує польський євродепутат Марек Сівєц. На його думку, на разі ЄС радше моніторує ситуацію в Києві. Багато європейських, втім польских, політиків вже відвідали Євромайдан. Проте на думку євродепутата, треба більше уваги звертати на розмови не тільки з опозицією, а й з владою:
- Передусім маємо розмовляти і з владою, і з опозицією. Не може бути так, що українська опозиція є улюбленицею Заходу, гладимо її по спинці та лоскочемо за вушком, а представників влади сприймаємо виключно як bad guys, поганих хлопців. Мусимо пам’ятати: і перші, і другі мають такий самий демократичний мандат на реалізацію влади. Тому вони мусять сісти у парламенті і почати дискусію.
Політик додає – Євросоюз звісно може дати оцінку подіям чи запропонувати гроші на реформи, але не може вирішити ті проблеми, які існують між українським супільством та його політичною елітою:
- Українці не навчилися обирати політиків та вимагати від них послідовної реалізації їхніх передвиборчих постулатів. Це є слабким пунктом і електорату парламентської більшості — «Партії регіонів», і прихильників опозиції. Я поважаю вимоги українців щодо відставки уряду, президента, саморозпуску парламенту, але маємо чесно визнати — ці вимоги є досить наївними. Мені б хотілося, аби навіть найбільш рішучі протестувальники згадали, що тільки рік тому вони обирали свій парламент. До цієї кампанії були претензії, але в цілому Захід та суспільство погодилися, що результати голосування відображають волю народу. За рік будуть президентські вибори, українці матимуть шанс змінити владу. Тому заклики змінити всіх урядовців звісно варто вислухати, але політика так не робиться! В Україні вже один раз так сталося, коли велика кількість людей, зібрана на Майдані, маючи шляхетні наміри доконала революційних змін. Це було 9 років тому. Але визнаємо щиро — лідери тієї революції змарнували її ефект.
Марек Сівєц не заперечує, що Євросоюз не оцінив усієї поваги проблеми із російським тиском на Київ. Євродепутат вважає, що ЄС та Україна мають відновити переговори довкола питання, як мінімалізувати можливі наслідки російських економічних санкції у випадку підписання Києвом Угоди про асоціацію. Але жодних прямих капіталовливань.
Як зауважує Вольфганг Темплін, директор варшавського представництва німецького Фонду Гайнріха Бьолля, це передбачувано, що ЄС підтримав варіант переговорів. Щоправда, все залежить від того, які переговори:
- Я читав, що український віце-прем’єр Арбузов декларує готовність уряду обговорювати не просто проблемні питання, а перспективу дострокових парламентських та президентських виборів. У круглому столі на цю тему я бачу сенс. Розмови з метою стабілізації режиму Януковича не дають нічого. Мені подобається, що наш міністр закордонних справ Гідо Вестервелле пішов на Майдан, більше людей з Західної Європи мали б взяти з нього приклад. Побачити, як все виглядає вживу, а не з диломатичних депеш.
Німеччина зараз є найпотужнішою економікою ЄС, тому й часто визначає правила гри у закордонній політиці. Від голосу її лідерів залежить формування позиції всієї Об’єднаної Європи. Канцлер Меркель поки бажання приїхати на Євромайдан не задекларувала. Вольфганг Темплін вважає, що канцлер до Києва може й не приїде. Але свою підтримку українцям можуть показати й інші німецькі політики:
- Я розраховую, що політики з німецької сторони й надалі будуть у Києві. Сподіваюся, що подібно як з Польщі, з Німеччини до України приїжджатимуть представники і влади. І опозиції. Київ ще минулого тижня відвідала Ребекка Гармс, євродепутат від Партії зелених. Ми, німці, зосередилися на розмовах з опозицією та громадянським суспільством. Мабуть, треба визнати фактичний стан речей і більше розмовляти з представниками влади.
Польський парламент закликав Євросоюз скасувати візовий режим для українців. А чи німецькі колеги готові підтримати польських депутатів? Директор Фонду Бьолля не відкидає такої можливості:
- Я знаю, що це питання обговорюється. Сподіваюся, Бундестаг зможе виступити з подібною резолюцією. Думаю, можемо чекати на декларацію з Берліна щодо скасування візового режиму протягом найближчих тижнів.
На думку українського публіциста та соціолога Євгена Глібовицького, Євросоюзу зараз важко добре зіграти в Україні, бо карти у цій грі роздала Росія, а місцеві правила не дуже відповідають європейській етиці:
- Росія фактично втягує ЄС у геополітичну гру, а це не є природним для Європи. У цій грі хтось має програти, а хтось виграти, тоді як Брюссель шукає рішень, при яких виграють усі сторони. Тому якщо ЄС намагатиметься грати за сценарієм росіян, це буде неефективно, Брюссель зазнає поразки.
Глібовицький підкрелює – у ЄС дуже довго не розуміли, що головним опонентом української влади є не опозиція, а громадянське суспільство. Тому якщо Брюсселю залежить на популяризації європейської ідеї, він має зараз щось зробити не для опозиції, а для суспільства:
- Якщо ЄС хоче стабілізувати ситуацію в Україні та наблизити її до себе ціннісно, а не просто підисати рамочну угоду, то треба підтримувати громадянське суспільство. В цьому сенсі польска ініціатива зі знесенням віз для українців є дуже важливою. Це дуже чіткий та потужний сигнал, який засвідчить, що ЄС підтримує звичайного українця, а не якогось чиновника чи переговірника від влади.
Нагадаємо, в Україні зараз перебуває міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський разом з іншими міністрами країн-учасниць ОБСЄ. Вони переконуватимуть представників української влади розочати діалог з опозицією та продовжити курс на європейську інтеграцію.
Олена Бабакова