Logo Polskiego Radia
Print

Криза у Південній Європі: менше витрат і допомога ЄС

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 30.07.2013 13:44
  • Криза у Південній Європі: скорочення державних витрат в обмін на допомогу ЄС
Аби отримати допомогу від ЄС та МВФ, Афіни й Лісабон змушені підвищувати податки, звільняти держпрацівників та збільшувати робочий день
ЛісабонЛісабонOlena Babakova

В країнах Південної Європи зростає безробіття та державний борг, однак вони не втрачають надію побороти економічну кризу. Хтось вже може розраховувати на міжнародну допомогу, хтось поки робить перші болісні кроки, аби цю допомогу отримати.

У понеділок стало відомо, що Греція, яка вже в усьому світі асоціюється з глибокою економічною кризою, отримає 4 мільярди євро міжнародного кредиту. Уряд в Афінах виконав вимоги закордонних кредиторів і сподівається продовжити боротьбу з кризою. Економіст Марек Зубер вважає, що цей транш – далеко не останній. Еллада потребує значно більше коштів, аби порадити з дефіцитом держбюджету:

- Я впевнений, що це не останній транш позики для Греції. Ця країна ще довго потребуватиме допомоги. Правдоподібно, в майбутньому характер цієї допомоги зміниться – це будуть не прямі «вливання», а інвестиції в грецьку економіку. Рятування Греції проходить в два етапи. Перший: допомога в обслуговуванні актуального державного боргу, який складає понад 160% ВВП країни. Хоч частину цього боргу вдалося зменшити, решту без зовнішньої допомоги Афіни не в стані виплатити. Другий етап: обмеження державних витрат. Думаю, наступного року міжнародна громадськість зробить акцент саме на цій процедурі.

Експерт констатує: наразі Греція не в змозі сама запроваджувати необхідні скорочення та заощадження у державному секторі. Залишається потреба, аби хтось стояв над нею з «батогом»:

- Сподіваюся, у майбутньому грецькі політики та суспільство матимуть такий рівень свідомості, що жодний наглядач їм не буде потрібний. Поки що, на жаль, така потреба є. Якщо б не загроза повного банкрутства країни та погрози з боку міжнародної спільноти, Єврокомісії, МВФ, то греки напевно б самі не ухвалили новий податковий кодекс чи не наважилися скоротити 25 тисяч місць праці в державному секторі. Скорочення пенсійних виплат, зарплатні, підвищення податків – це нелегкі рішення для кожного уряду. Може це прозвучить жорстоко, але греки самі винні у цій ситуації, бо не платили податків та обманювали державу. Якби не міжнародна допомога, грецький уряд би вже оголосив дефолт. Тому розумію незадоволення греків, але одночасно сподіваюся, що вони оцінять допомогу ЄС та МВФ, що Європа дбає, аби ситуація не погіршилася.

Чи допомога Греції то добра воля з боку ЄС, чи Об’єднана Європа просто не мала іншого виходу? Марек Зубер вважає, що Брюссель міг реагувати більш жорстко:

- Я не погоджуюся з тезою, що ЄС не мав виходу. Звісно мав, міг виключити Грецію з Єврозони. Поки такого механізму немає, але можна було його створити. І це була би трагедія не для Єврозони, а для Греції. Якщо б Афіни відмовилися від євро на користь драхми, це б тільки пришвидшило деструктивні процеси в економіці країни. Брюссель вчинив мудро: Єврозона це не тільки бонуси, а й взаємна підтримка. А приклад траншів для Греції переконає всіх євроскептиків, що Єврозона не є такою безпорадною і може витримати кризу.

Чергові 3 мільярди євро Афіни отримають восени. Загалом, допомога для Греції з боку ЄС становитиме 240 мільярдів євро.

Скорочення місць праці в державних установах та збільшення робочого дня – це гіркі ліки від кризи від португальського парламенту. У понеділок за таку постанову проголосували депутати в Лісабоні. Проект підтримали соціал-демократи та аграрії, які входять до урядової коаліції. Як повідомляє з Португалії кореспондент Польського Радіо Адріана Бонковська, рішення далося парламентові нелегко:

- Під час голосування під будинком відбувався пікет держслужбовців. Учасники звинувачували політиків, що ті думають тільки про себе, а не про звичайних людей. Згідно з положеннями нового закону, працівники бюджетної сфери будуть працювати не 35, а 40 годин на тиждень. Будуть змінені також засади допомоги по безробіттю. Працівники державного сектора, чиї посади планується скоротити, матимуть рік на перекваліфікацію чи здобуття додаткових вмінь. Протягом перших 6 місяців вони отримуватимуть дві третини попередньої зарплатні, а пізніше – половину. Якщо після року колишні працівники публічних установ не знайдуть роботу, то можуть стати в чергу для осіб, котрі очікують працевлаштування. Але тоді вони не отримають жодної соціальної допомоги. Або вони можуть добровільно погодитися на звільнення в обмін на допомогу по безробіттю.

Уряд Португалії планує запровадити ці зміни з січня наступного року. Новий закон вже викликав обурення профспілок, а опозиційні партії навіть погрожують правлячій коаліції позовом до Конституційного трибуналу.

Щоправда, без тиску з боку уряду португальська економіка навряд чи вийде з рецесії. Як показали дослідження британської фірми SAP, португальські підприємці найбільше з-поміж усіх країн ЄС неприхильні до змін. Адріана Бонковська:

- З дослідження видно, що португальці знаходяться в кінці рейтингу, якщо йдеться про бажання запровадити зміни та інновації. 80% бізнесменів визнали, що протягом найближчого року не планують запроваджувати жодних поліпшень у своїй фірмі. Тоді як середній показник по ЄС – лише 30%.

А зволікати зі змінами не варто. Вже цього року прибутки кожного португальця зменшаться у середньому на 800 євро:

- Це ефект реформ та плану заощаджень, котрі спільно розробили португальський уряд, Єврокомісія та МВФ. Як показують дані Національного інституту статистики, цього року португальці зможуть витратити на товари та послуги на 8 мільярдів євро менше, ніж у 2012-му. Причини: нижча зарплата та більші податки. До того ж, безробіття у Португалії зараз складає понад 17%.

Португальцям в такій ситуації залишається сподіватися на прибутки від туристичного сезону. Через події у Північній Африці та на Близькому Сході більше британців, німців та французів обирає відпочинок на Іберійському півострові:

- Тільки у травні в португальські готелі прийняли понад 3 мільйони закордонних туристів. Це на 15% більше, ніж в той самий час минулого року. Туристичні агентства в Європі зауважили 20% зростання зацікавлення відпочинком в Португалії влітку. Хоча через кризу туристи приїжджають до Португалії на меншу кількість днів і витрачають менше грошей.

Країни Південної Європи та Ірландія найбільше постраждали через економічну кризу, що триває з 2008-го року. Їхній державний борг в півтора рази перевищує річний ВВП. Деякі економісти радять виключити ці держави з Єврозони або обмежити їх компетенції під час прийняття рішень. Натомість є й оригінальні рецепти на кризу: мільярдер Джордж Сорос вважає, що головна проблема економіки ЄС це Німеччина і якщо когось виганяти з Єврозони – то це її.

Redakcja Polska PRdZ/IAR/О.Б.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти