Logo Polskiego Radia
Print

Фінансові проблеми Кіпру

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 19.03.2013 15:00
  • Кіпр.mp3
Щоб отримати позику з Єврозони, Кіпр розглядав можливість оподаткування депозитів. Пропозицію відхилено
Wikipedia/Dinamik

У голосуванні у вівторок кіпрський парламент відхилив пропозицію введення податку на банківські вклади.

Уряд пропонував, щоб не було податку у випадку заощаджень нижче 20-ти тисяч євро. Власники депозитів понад 20 тисяч євро мали б сплачувати 6,75 відсотків, а понад 100 тисяч євро – 9,9 відсотків. Спочатку кіпрський уряд розглядав введення податку на всі заощадження, щоб профінансувати реалізацію домовленості з Єврозоною. Її лідери мали позичити Кіпрові 10 мільярдів євро, якщо ця країна збере ще 7 мільярдів.

Чому Кіпр опинився у такій серйозній фінансовій скруті? Звертаємося до доктора Піотра Вавжика з Інституту європеїстики Варшавського університету.

Піотр Вавжик: Передусім, це похідна грецької кризи, тому що, по-перше, на Кіпрі існують грецькі банки, а по-друге – кіпрські банки мають значну кількість грецьких облігацій, які стали цілком безвартісними. Тому ці банки, фактично, опинилися на грані банкрутства, а через це – вся фінансова система Кіпру, тобто й бюджет.

У масштабі цілого Європейського Союзу суми, про які клопочеться Кіпр, невеликі. Греція, Іспанія та Португалія отримали набагато більші гроші. Чи для ЄС Кіпр – це мала проблема?

Піотр Вавжик: У фінансовому вимірі, порівняно з вищеназваними країнами, – так, але пам’ятаймо, що масштаб проблеми менший, позаяк Кіпр є одною з найменших країн Європейського Союзу та Єврозони. Тому ця сума невелика, але на потреби Кіпру, мабуть, її достатньо.

Недавно висувалася ідея, що з приводу фінансових проблем, ймовірно, Греція відокремиться з Єврозони. Може, настав час на такі здогади у контексті Кіпру?

Піотр Вавжик: Уже тепер кажуть: якщо узгодження, прийняті Кіпром у порозумінні з ЄС, не будуть введені в дію, то так може статися. Але я в цьому сумніваюся. Нинішній президент Кіпру попередив, що в переговорах з ЄС він буде твердим, але, з другого боку, країна не може обійтися без євросоюзної допомоги. Його виступ цими вихідними, в якому він виправдовував дії уряду і згоду на план, узгоджений з Брюсселем, свідчить про факт, що реформи будуть продовжені, а якщо так – то, мабуть, Кіпр не вийде з Єврозони.

Серед реформ – між іншим, підвищення ставки податку, який сплачують підприємці. Такий крок уже здійснило багато європейських країн. Особливістю є пропозиція високого податку на депозити фізичних осіб (від 7 до 10 відсотків). Мабуть, це прецедент у боротьбі з фінансовою кризою в Європі.

Піотр Вавжик: Справді, це особливість, досі такого не введено в жодній іншій країні. Але також слід пам’ятати про специфіку Кіпру, у банках якого лежать дуже великі суми грошей і стягнення хоча б такого невеликого – в лапках – відсотка, принесло б величезну суму. Адже, нагадаймо, там тримають гроші не тільки кіпріоти, але й, наприклад, громадяни Російської Федерації – близько 20-ти мільярдів євро. Отож, сума, яку можна отримати з такого одноразового податку, була б дуже високою.

Не без значення факт, що сума депозитів у кіпрських банках майже учетверо перевищує місцевий ВВП.

Піотр Вавжик: Звідси й така нестандартна ідея. У жодній іншій країні масштаб депозитів у банках не був таким великим і ніде інде не планувалося таких дій. У випадку Кіпру, враховуючи розмір банківських депозитів, здається, що це добра пропозиція, яка може запевнити одноразове поповнення державної каси.

Кіпр заохочував поміщувати депозити у своїх банках не тільки корисними процентними ставками, але й – делікатно кажучи – «творчою бухгалтерією». На думку багатьох аналітиків, там просто допомагали приховувати частину прибутків. Тому свої заощадження у кіпрських банках має багато людей не тільки з ЄС але й з Росії та України. Чи це могло погіршити ситуацію Кіпру?

Піотр Вавжик: На мою думку, невеликою мірою, але, безперечно, така думка спричинилася до створення такого засобу як надзвичайне оподаткування банківських вкладів. Йшлося про те, щоб, крім фіскального ефекту, також якось покарати владу Кіпру за дотеперішню політику толерування приховування тут частини прибутків.

Тим часом, у справі оподаткування Кіпром банківських депозитів гостро висловився російський прем’єр-міністр Дмітрій Мєдвєдєв. Як він сказав, одноразовий податок на банківські вклади – це ніщо інше, як конфіскація чужого майна. З Москви повідомляє кореспондент Польського радіо Мацєй Ястшембський: Мєдвєдєв порадив авторові цієї ідеї задуматися, яку кривду він завдає кіпрській банківській системі. Рішення ввести податки на депозити не тільки дивне, але й контроверсійне – відзначив російський прем’єр-міністр. На його думку, у випадку такого рішення Москва повинна переглянути відносини з Кіпром. Раніше подібну думку висловив президент Владімір Путін. За даними російських пресових агентств, депозити росіян, розміщені на Кіпрі, перевищують 18 мільярдів доларів. Аналітики оцінюють, що у випадку оподаткування цих грошей, їх власники втратять 2 мільядри доларів. Ще 13 мільярдів доларів – розміщено в кіпрських відділеннях російських банків і підприємств.

Польський аналітик Піотр Кучинський оцінює, що ідея порятунку кіпрських банків запровадженням податку на депозити – це грабіж. Її реалізація зменшить довіру європейців до фінансового сектора й буде черговим аргументом проти вступу Польщі до Єврозони. Новий податок завдасть більше збитків, ніж можливих прибутків.

Піотр Кучинський: ВВП Кіпру складає дві десяті відсотка у цілій Єврозоні – тобто справді копійки. Це маленька країна і значення її невелике. Кажучи прямо: якщо у вас є заощадження в банку і прийнято рішення забрати вам 7 або 10 відсотків – це грабіж у білий день. Так це сприймуть кіпріоти, але також португальці, іспанці й італійці.

«Це звичайний крадіж» – оцінює Роберт Ґвяздовський зі Спілки польських підприємців і роботодавців. На його думку, кіпрська ідея оподаткування депозитів має принести відповідь на запитання, чи подібні кроки можна застосувати в інших країнах.

Роберт Ґвяздовський: Безперечно, це негаразд. Воно суперечить принципам цивілізованого права. Але найсмішніше – що насправді ситуація Кіпру, з погляду європейської економіки, не має значення. Це так, наче на прикладі кіпріотів нас перевіряють: якою буде наша поведінка в такій ситуації.

Польський євродепутат Марек Сівєц сподівається, що події на Кіпрі матимуть наслідки для цілого Європейського Союзу.

Марек Сівєц: Висхідною точкою для поборення банківської кризи, яка розпочалася кілька років тому, було укріплення певності громадян, що депозити є святими. Уперше виявляється, що вони не є святими. Це відбувається в країні, яка належить до ЄС. Тут потерплять взаємини: громадянин – держава, адже держава гарантувала стабільність депозитів.

Поки що, до четверга кіпрські банки закриті, а в банкоматах немає грошей.

Н.Б./IAR,PRdZ

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти