Logo Polskiego Radia
Print

Європейський фінансовий нагляд дещо запізниться

PR dla Zagranicy
Natalia Beń 23.10.2012 14:52
  • Саміт ЄС 18-19.10.2012
До кінця грудня мають бути узгоджені правила, які стосуються європейського банківського нагляду. Це головний висновок саміту ЄС з 18-19 жовтня
Wikipedia/ Xavier HapeWikipedia/ Xavier HapeВікіпедія/Xavier Hape

Польща клопоталася про справедливе ставлення в рамках банківського нагляду до країн з-поза Єврозони, але своєї пропозиції на профорсувала. Йшлося про те, щоб у фінансовому нагляді, який у майбутньому вирішуватиме, наприклад, про банкрутство банків, однакову силу мали країни зі спільною валютою і без неї. Поки Польща не належить до Єврозони, братиме участь у фінансовому нагляді на легших умовах, у нас буде менше прав і менше обов’язків – заявив прем’єр-міністр Дональд Туск.

Європейський фінансовий нагляд буде вводитися в дію з деяким запізненням, а не в січні, як планувалося, з приводу різниць між країнами зони євро.

Євродепутат Яцек Саріуш-Вольський, політик керівної в Польщі Громадянської платформи, результати саміту оцінює позитивно.

– Вирішено, що буде створений банківський союз; дещо пізніше, але правові рамки мають формуватися протягом цього року і 2013-го – це позитивна звістка. Також вдалося встановити, що до банківського порозуміння можуть приєднатися країни, які не належать до Єврозони. У процесі управління має бути враховане правило однакової сили голосу цих країн. Як воно вийде на практиці – побачимо, але на сьогодні ці постанови є задовільними, – вважає європарламентарій.

Фінансовий аналітик Піотр Кучинський постановами саміту розчарований. На його думку, найбільшим досягенням є те, що не буде окремого бюджету для країн Єврозони.

– На жаль, як на мене, узгоджено небагато. Поки Європа не опиниться на грані катастрофи – європейські лідери роблять небагато. Так було й тепер. Головною темою мало стати питання фінансового нагляду і нібито прийнято рішення, та водночас чуємо, що юридичні радники Єврокомісії оцінюють його скептично, бо не можна запровадити фінансового нагляду без зміни євросоюзних трактатів, а це триватиме два-три роки. Отже, ми далі не знаємо, на чому стоїмо, – каже аналітик.

Віце-губернатор Банку розвитку Ради Європи Міколай Довґєлєвич звертає увагу, що на саміті не вирішено жодного з ключових питань. Проте, у справі банківського союзу і централізації нагляду над європейськими банками з’явився позитивний сигнал для Польщі – готовність Єврозони взяти до уваги інтереси держав з національними валютами.

Ставкою у переговорах про майбутній бюджет Європейського Союзу є 300 мільярдів злотих на політику згуртування, тобто когезії, для Польщі до 2020 року.

На думку Міколая Довґєлєвича, незважаючи на опір, зокрема, Лондона, у новій фінансовій перспективі ЄС польська сторона здобуде чималі кошти.

– Є шанс на пристойний результат, навіть кращий, ніж в останніх переговорах. Але умови дуже складні, ситуація в Єврозоні непевна і дискусія на саміті в листопаді буде важкою, – каже експерт.

Представник правлячої в польському уряді Громадянської платформи Анджей Галіцький запевняє, що Польща має добрі аргументи у боротьбі за щедрий бюджет ЄС.

– Ми маємо комісара, який дбає, щоб зберегти принциповий і фундаментальний для Євросоюзу привід його існування, тобто правило солідаризму і згуртованості. У бюджеті повинен бути врахований факт, що не всі суспільства живуть на однаковому рівні. Це правило має бути збережене, отже, ми маємо надію на щедрий бюджет, – каже політик.

Євродепутат Союзу лівих демократів Войцєх Олєйнічак наголошує, що справа бюджету надалі чекає свого вирішення. Ключовими будуть переговори у листопаді.

– На останньому саміті офіційно не обговорювали питань бюджету. Але, зрозуміло, такі переговори велися в кулуарах. Залишається питанням, чи ми матимемо свої 300 мільярдів євро, чи ні, – каже політик.

Політик Польської селянської партії Ярослав Каліновський зазначає, що Польща може виграти завдяки бюджетові Європейського Союзу, навіть якщо витрати на політику згуртування будуть зменшені, порівняно з попередніми пропозиціями.

– У проекті призначено 82 мільярди євро на саму лише політику згуртування. Навіть, якби було лише 70 мільйонів, проте більше, ніж ми маємо тепер, плюс фінанси призначені на сільське господарство, – то в нас буде 110 мільярдів євро. А ми самі, в оптимістичному варіанті, якщо буде високий рівень економічного зростання, повинні внести у спільну касу менше 30-ти мільярдів євро. І в остаточному розрахунку ми повинні здобути 80 мільярдів євро, – каже він.

Політик партії Право і справедливість Маріуш Блащак радить урядові брати приклад з методів, які в переговорах над бюджетом використовує Велика Британія. Представник найбільшої опозиційної сили в польському парламенті закидає прем’єр-міністрові, що його політиці на арені Європейського Союзу не вистачає амбіції й він погоджується на те, що відстоює Німеччина.

– Я пропоную, щоб прем’єр-міністр Дональд Туск також не відмовлявся він застосування вето, коли пропозиція буде некорисною для Польщі. Якщо Велика Британія може так вести свої переговори, то чому не робить цього Польща? – каже політик.

Радник польського президента Генрик Вуєц заохочує уряд до тіснішої інтеграції в рамках Європейського Союзу. Наголошує: це необхідно, щоб не допустити маргіналізації Польщі.

– Прем’єр-міністр Дональд Туск здійснює політику «тримання ноги в дверях» – зрештою, він сам про це сказав. Але в якийсь момент двері можуть захлопнутися. Тому вже час приступити до рішень у справі майбутньої інтеграції з Єврозоною. Тактика, яку прем’єр прийняв під час останніх переговорів, була дуже влучна, але цього не вистачить. Треба відкрити громадські консультації, чи входити до Єврозони, чи ні, – переконує експерт.

Політик партії Рух Палікота Славомір Копицінський погоджується з думкою, що декларація у справі введення спільної європейської валюти укріпила б позицію Польщі серед головних гравців ЄС, тобто країн Єврозони.

– Я маю надію, що ця сума – 300 мільярдів євро нетто для Польщі на політику згуртування – буде виділена в бюджеті ЄС. Про ці гроші охоче згадує прем’єр-міністр Дональд Туск. Отже, це буде велике випробування його ефективності на міжнародному форумі, – каже політик.

Політик партії Солідарна Польща Анджей Дера висловив сподівання, що урядові вдасться зреалізувати плани. Хоч він вбачає чимало проблем.

– Дональд Туск встановив планку досить високо, бо привселюдно заявив, що він хоче таких-то грошей. Я сумніваюся, що в кризовій ситуації це вдасться, – каже політик.

Заможні країни Європейського Союзу, які більше вносять до спільного бюджету, ніж з нього отримують, хочуть зменшення витрат. Найбільш рішуча – Велика Британія. Британський прем’єр-міністр відкрито заявив, що він готовий наступного місяця заблокувати порозуміння у справі бюджету Співтовариства.

На останньому саміті узгоджено, що дебати на тему ймовірного бюджету Єврозони не будуть пов’язані з дискусією про бюджет ЄС у наступній фінансовій перспективі – на 2014-20 роки. Голова британського уряду Девід Камерон пропонував поєднати ці дві теми. Проти цього виступив польський прем’єр-міністр Дональд Туск. Польща побоюється, що створення окремого бюджету для країн зі спільною європейською валютою може зменшити фонди на політику згуртування, з якої черпають нові учасники ЄС. Поки що, обидві сторони оголосили успіх, посилаючись на однакові висновки.

Н.Б./IAR

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти