Logo Polskiego Radia
Print

Більше єдності для об'єднаної Європи

PR dla Zagranicy
Olena Babakova 28.08.2012 14:24
  • Will Europe be more united.mp3
Канцлер Німеччини Анґела Меркель виступає за посилення інтеграції всередині ЄС. Чи слушною є ця ідея під час економічної кризи? Відповіді пропонують німецький політолог Александр Рар та польський експерт Бартломей Новак
Wikipedia / Xavier HapeWikipedia / Xavier HapeXavier Hape

«Уряд Німеччини бажає посилити європейську інтеграцію, і заохочує голів європейських держав провести нараду, присвячену можливості перегляду юридичних основ ЄС», - повідомив у неділю німецький тижневих Der Spiegel. Звістка викликала резонанс у Європі – адже під переглядом юридичних основ мається на увазі потреба нового євросоюзного трактату, котрий би дав більше повноважень брюссельським установам.

«Для Берліна ця позиція є абсолютно виправданою», - говорить німецький політолог Александр Рар:

- Для Анґели Меркель та для абсолютної більшості німецьких політиків єдиним способом на вихід Європи з кризи є посилення централізації всередині ЄС. З точки зору політичної еліти Німеччини Європейський Союз має перетворитися на союз політичний, котрий стане потужним актором на міжнародній арені. Якщо цього не станеться, то в небезпеці опиниться не тільки Єврозона, але й всі здобутки ЄС за останні 60 років. Дезінтеграція ЄС загрожує Старому Світові посиленням ролі національних держав, які, можливо, будуть загрожувати одна одній. Німеччина це країна яка найбільше виграла від інтеграції Європи після Другої Світової війни, тому до Європи націй повертатися категорично не хоче. І Анґела Меркель це не виняток, вона продовжує традицію попередніх канцлерів, які виступали за більш об’єднану і сильнішу Європу.

Якщо курс на централізацію ЄС об’єднав політиків всередині Німеччини, то в інших країнах він навряд чи буде користуватися такою ж підтримкою:

- Природно, що в інших країнах ЄС перспективу такого руху вперед розглядатимуть дуже обережно, навіть будуть її критикувати. Адже європейці бояться, що у випадку, коли Німеччина врятує Єврозону та ЄС від розпаду, то вона матиме амбіції зіграти ще більшу роль у політично єдиній Європі. Тому: пані Меркель з ідеєю змінити Лісабонський трактат на Європейську Конституцію матиме безумовну підтримку на батьківщині, адже такий розвиток подій відповідатиме тій моделі ідентичності, котру німці побудували після війни; натомість поза Німеччиною – у Британії, Франції, тим більше у країнах Південної Європи, - політики будуть опиратися такому сценарію, побоюючись, що Європа багатьох народів перетвориться на Європу германізовану. Хоча я, як людина яка спілкується з представниками німецької політичної еліти, можу сказати, що ці страхи необґрунтовані.

«Боротися з кризою безумовно треба, але це можна робити й в межах тієї юридичної бази, яка вже існує. Більшу роль мають зіграти конкретні рішення конкретних політичних лідерів», - переконує виконавчий директор польського Центру Міжнародних Відносин Бартломей Новак:

- Я думаю, що Анґела Меркель зробила попереджувальний жест, аби подивитися на реакцію партнерів. Практичний сенс її пропозиції це скликати асамблею, яка б приготувала проект нового євросоюзного трактату. Така асамблея вже працювала десять років тому, тоді вона приготувала Конституційний трактат, але він не був запроваджений через поразку ініціативи на референдумах у Франції та Голландії. Зараз ця ініціатива не має сенсу: асамблея працюватиме принаймні рік, потім її рішення мають схвалити національні парламенти, а де-не-де потрібні референдуми. Натомість проблеми ЄС вимагають більш оперативних рішень. Не думаю, що німецький проект матиме підтримку, хоча подивимося, наскільки сильно буде тиснути канцлер Меркель.

Бартломей Новак прогнозує, що польський уряд уникатиме висловлення чіткої позиції щодо цього питання. Що не означає, що Польща не хоче нести відповідальність за майбутнє Європи:

- Мені здається, що польський підхід до ЄС дуже позитивно змінився з того часу, як ми приєдналися до спільноти у 2004 році. Сьогодні ми є проєвропейською країною, яка вірить у загальноєвропейські інституції. Польща бачить в існуванні єдиної Європи не тільки свій інтерес, але й ідею. На разі співпраця в межах ЄС всім принесла тільки користь. На жаль, не всі це цінують, дехто використовує популістську риторику про брюссельську бюрократію. А ЄС поребує сьогодні великої відповідальності, як за слова, так і за дії.

Міністр закордонних справ Радослав Сікорський нещодавно у Берліні висловився на підтримку ідеї подальшої інтеграції, зокрема запропонував поєднати посади голів Єврокомісії та Європейської Ради. На думку Бартломея Новака, з цим поки що можна почекати і подивитися, чи вдався експеримент з поєднанням посади верховного предсавника ЄС у справах зовнішньої політики та безпеки з посадою віце-голови Єврокомісії.

«Таку обережність Варшави у справі запровадження змін у ЄС можна зрозуміти, - зауважує Александр Рар. Польща добре освоїлася з роллю, яку вона грає у Європі сьогодні, звідси й небажання вносити зміни до трактатів»:

- Я розумію польських інтелектуалів та політичну еліту. Польща тільки протягом останніх 20 років є повноцінним членом нової Європи, ідеали «спільного дому» тільки почали приживатися у національній свідомості. Тому мені зрозумілі страхи політичного істеблішменту, що будь-які зміни в ЄС можуть стати загрозою для стабільності держави. Ця позиція має підстави для існування. Проте нагадаю – польські еліти не несуть такої фінансової відповідальності за порятунок Європи, як її зараз несе Німеччина. А це важкий тягар. Німці хотіли б, аби криза завершилася автоматично, але так не станеться. Тому треба чесно визнати: якщо зараз буде знайдене симптоматичне рішення на подолання цієї кризи, то у випадку повторення рецесії за 15-20 років Європа, така якою є зараз, цю кризу не витримає. Інша Європа, з сильними політичними інститутами, потрібна нам для майбутнього.

Нагадаємо, дискусія про майбутнє ЄС відбувається на фоні найглибшої економічної кризи, яка спіткала об’єднання з часів його утворення. Чи далі триматися тактичного сценарію виходу з кризи, чи перейти до стратегічного – лідери країн ЄС вирішать на саміті у Брюсселі у грудні цього року. 27 серпня міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив, що треба обережно ставитися до питання зміни трактатів, і пік кризи це не найкращий час для таких заходів. Натомість варто сконцентруватися на розбудові банкового та фіскального пактів.

Олена Бабакова

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти