Logo Polskiego Radia
Print

Молодість Шопена

PR dla Zagranicy
Lidia Iwaniuch 26.02.2012 10:38
  • akt chopin - inet.mp3
З нагоди 202 річниці від народження Фредерика Шопена розмовляємо про ранні роки життя цього видатного польського композитора

Цими днями виповнюється 202 роки від народження Фредерика Шопена. В цій передачі ми поговоримо про ранній – польський період в житті цього видатного композитора. Розмовлятимемо про те, у якому світі формувався молодий музичний геній до свого від’їзду за кордон.

/

А нашими співрозмовниками є професор музикознавства Мацєй Ґоломб з Вроцлавського університету, Ева Славінська-Дагліґ, співавторка книжки "Polska Chopina", Томаш Лавецький, співавтор книжки "Śladami Chopina", та Моніка Струґала, координаторка Року Шопена з Національного інституту Фредерика Шопена Варшаві.

І почнемо від питання про справжню дату народження цього музиканта, адже слід відзначити, що ця 1 березня не завжди визнавалось дослідниками життя Шопена як день його народження.

Говорить музикознавець Моніка Струґала:
Ще донедавна світ вважав, що Фредерик Шопен народився 22 лютого. Так було прийнято через якісь нотатки і документи, а передусім через папір, який знаходиться у костьолі в Брохові – недалеко Желязової Волі – це документ, що свідчить про народження. Проте згодом, протягом останніх років музикознавці працювали над віднайденими листами Фредерика Шопена (котрі з’являються на аукціонах приміром), і з них можна було дізнатись що як його мати, так і він сам пишуть один до одного про його народження, завжди використовуючи дату "1 березня". Отже, тепер вже загально визнано, що Фредерик Шопен народився 1 березня 1810 року.

Шопен народився у невеличкому маєтку Желязова Воля, що знаходиться недалеко від Варшави, але після народження провів тут лише перші кілька місяців, чи не так?

Ева Славінська-Дагліґ:
Так. Справді вже у вересні 1810 року родина Шопенів переїхала з Желязової Волі до Варшави. Проте, Желязова Воля була таким місцем, до якого Шопен протягом свого життя неодноразово повертався. Желязова Воля вписалась у біографію Шопенів тому, що мати композитора – з дому Кжижановських – була далекою родичкою (як припускають) Скарбеків, котрим, власне, маєток належав. І вона керувала там домом та допомагала графині Скарбек доглядати за дітьми. Натомість батько Шопена, Миколай, був, як відомо, гувернантом, прибув сюди з Франції. Отже, Желязова Воля зараз являє собою головне місце культу Шопена у Польщі.

Томаш Лавецький, співавтор книжки "Слідами Шопена".
Шопен мав пів року, коли батьки переїхали з ним і його старшою сестрою до Варшави та поселились у колишньому Саському палаці, який вже сьогодні не існує. І до 20 років Шопен мешкав у Варшаві, коли вже не було вільної Польщі. Однак, власне, економічно все це непогано функціонувало. Батько Шопена був викладачем у ліцеї та жилось їм непогано. Звісно, що вже перед виїздом Шопен відчував, що не живе у вільній державі і перед самим Листопадовим повстанням відчувалась вже велика напруга. Можливо, що його виїзд на початку листопада 1830 року був з огляду на це дещо прискореним.

Життя Шопена у Варшаві проходило передусім у околицях Краківського передмістя, чи не так? Де він ще мешкав окрім палацу Саських, де найчастіше бував?
Ну так вже склалось, що Шопен, власне, мешкав близько Краківського передмістя. Тут мав друзів, тут була музична школа, а раніше – ліцей. Отже, все його життя концентрувалося, власне, в цій невеликій частині Варшави і, звісно, сусідніх вулиць: Медової, скажімо, де були кав’ярні, книгарні. Коли він мав сім років, його родина переїхала з Саського палацу до чергової квартири, цього разу в Казімєжовському палаці Варшавського університету. Цей будинок зберігся досьогодні, хоч інтер’єри, ясна річ, дещо перебудовані, але невеликий музей там дозволяє собі уявити як ця квартира виглядала. Потім була квартира у палаці Красінських, з протилежного боку Краківського передмістя. Коли батьки Шопена переїхали туди після передчасної смерті їхньої доньки – сестри Фредерика Емільки, там Шопен мешкав вже до кінця свого перебування у Варшаві, там писав музику, там теж відбувалися концерти для невеликого кола друзів.

Чи можливо якось загально представити цей ранній період у житті Шопена?

Розповідає професор музикознавства Мацєй Ґоломб:
Це досить слабо задокументований період, але з кореспонденції Шопена видно, що він був дуже цікавою людиною із живим розумом. Тут немає якихось особливо цікавих моментів, пригод чи подорожей, за винятком, хіба що, подорожі до Відня, де він вперше зіткнувся з великим музичним середовищем. Але те, що бачимо у листах Шопена та його присутності у Варшаві, то бачимо його спочатку як чудову дитину, дуже прив’язану до родини, пізніше – як уважного і доброго учня у Живного, а згодом у Ельснера в Головній школі музики, а ще пізніше – як студента Королівського варшавського університету. Коротко кажучи, бачимо когось, хто бере участь в культурі того часу, в тих подіях, когось, хто має неймовірно живе та емоційне сприйняття світу, хто має відкрите серце. Отже, бачимо Шопена в той перший, варшавський період як особистість, що справді належить до варшавського середовища, котре розпізнало його велич. Але це теж непросте середовище, бо, пам’ятаймо, що це країна, котра належить до Російської імперії. Це не вільна Польща про яку Шопен мріяв все життя. Це країна, в якій він має грати для намісника (котрий, зрештою, подарував музикантові каблучку з діамантом). Коротко кажучи, та суспільно-політична дійсність складна, але Шопен якось давав собі з цим раду аж доки не виїхав до Франції.


Антон Марчинський

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти