Logo Polskiego Radia
Print

Першого березня у Польщі - День Проклятих солдатів

PR dla Zagranicy
Jana Stepniewicz 01.03.2018 13:34
До антикомуністичного підпілля належало 11 організацій. Деякі співпрацюавли з українським підпіллям, деякі - виступали проти національних меншин Польщі
Bild: polskieradio.pl

«Солдати та цивільні діячі антикомуністичного підпілля стоять нині у довгому ряду наших земляків, заслужених для справи вільної, незалежної Польської Республіки» - написав президент Польщі Анджей Дуда у своєму зверненні з нагоди Дня Проклятих солдатів. І далі: «Прокляті комуністами солдати сьогодні дочекалися шани та поваги з боку державної влади і всього польського народу. Їхній патріотизм і незламність становлять взірець для молодого покоління».

Польща вперше почала офіційно відзначати День Проклятих солдатів 1 березня 2011 року. Майже на місяць раніше, 3 лютого 2011 року, парламент Польщі практично одноголосно (406 голосів – «за», 8 – «проти» і 3 – «утрималися») підтримав надання статусу національного свята дню пам’яті так званих Проклятих солдатів, тобто учасників антирадянського збройного підпілля 1940-1950-х років. Чому саме 1 березня? Цього дня у 1951 році комуністична влада Польщі виконала смертний вирок проти керівництва 4 Команди руху «Свобода і незалежність» (Wolność i Niezawisłość). За даними польських істориків, у боротьбі з силами НКВД загинуло понад 20 тисяч діячів антикомуністичного підпілля, а близько 250 тисяч поляків пройшли через в’язниці і табори праці.

З кожним роком розмах вшанування Проклятих солдатів стає у Польщі щораз більшим. Цьогоріч, наприклад, крім спеціальних виставок у музеях, присвячених діячам антикомуністичного підпілля, маршів та бігів, Польська пошта випустила поштові марки, присвячені окремим героям, а в Любліні відбувається цими днями кінофестиваль, присвячений боротьбі польського підпілля з радянською окупацією.

До антикомуністичного, незалежницького, партизанського руху опору проти радянізації Польщі та підпорядкування її Радянському Союзу належало, за різними підрахунками, від 120 до 180 тисяч людей. До цього руху входили, зокрема, такі організації: Громадянська Армія Крайова, Польська Армія в країні, Рух опору Армії Крайової, Свобода і Незалежність, Національні збройні сили, Конспіративне польське військо, загалом – 11 угруповань. Деякі організації, як, наприклад, Свобода і незалежність, співпрацювали з українським підпіллям – варто згадати спільну акцію WIN (абревіатура від польської назви Wolność i Niezawisłość) та УПА проти НКВД у місті Грубешів у 1946 році. Інші організації – тут яскравим прикладом є діяльність Національних збройних сил (Narodowe Siły Zbrojne) – вели антиукраїнську діяльність. Трагедія села Верховина – це один із наслідків акцій загонів НЗС. 6 червня 1945 року загін під командуванням Мєчислава Паздерського вбив 194 мешканців села: чоловіків, жінок і дітей.

Я.С.

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти