У Польщі не вщухають обговорення, дискусії та суперечки щодо розвідки та видобування альтернативного, сланцевого палива. Одну з таких зустрічей організували Бюро Європейського Парламенту в Польщі та Польський Фонд імені Роберта Шумана.
Справа розробки сланцевого газу залишається в Польщі гарячою темою. Євродепутат Боґуслав Сонік каже, що сланцевого газу в країні над Віслою достатньо багато, щоб заспокоїти потреби Польщі протягом десятків років і що це достатня причина для того, щоб намагатися його добувати і споживати, бо це знизить витрати.
– Але, на сьогодні, згідно з тими даними, що їх надав Державний інститут геології, чітко видно, – поки що мрії про те, аби стати експортером газу європейського чи світового масштабу, – не реальні, – каже Боґуслав Сонік.
Судячи з останніх даних, сланцевого газу в Польщі може виявитися не більше, а може навіть і менше, ніж в Україні?
– Не знаю, раніше ми опиралися на американських розрахунках, але тепер ми вже маємо дані Інституту геології, і на цьому базується нинішня кількість сланцевого газу. Я не знаю, чи в Україні місцеві фахівці також опублікували дані про кількість такого газу. Тоді можна було б легше порівнювати величину покладів в обох країнах. Не американці, а українці повинні все прорахувати, – вважає євродепутат.
Боґуслав Сонік, який недавно представив у Страсбургу звіт про вплив: сланцевий газ та довкілля, сказав журналістам, що ЄС не має причин для того, щоб впровадити європейську заборону на видобуток неконвенційного газу.
Його колега по Європарламенту Боґуслав Ліберадзький переконує, що розробка сланцевого газу в Польщі не спрямована проти когось.
– Газпром для Євросоюзу як цілісного організму – це один з основних постачальників. Пам’ятаймо, що Європейський Союз, як цілісність, має диверсифіковані джерела постачання газу, і тільки Польща та Німеччина спираються на Газпром. А Франція, Італія, Іспанія, Данія та інші країни беруть газ з Алжиру чи з Норвегії.
І якщо ми диверсифікуємо джерела, то може виявитися, що Газпром скаже: «ОК, ми спустимо ціни, зате будемо більше продавати. І матимемо навіть більшу суму прибутків», – підкреслює Боґуслав Ліберадзький.
Професор Ліберадзький звертає також увагу на другий аспект справи, – мовляв, пам’ятаймо, що ЄС, – це не єдиний клієнт Газпрому:
– А Китай звідки має брати газ? Ми з цим повинні рахуватися, бо якщо Газпром має вести переговори і підписувати відповідну газову угоду з кількома державами Європи, чи просто з одним прем’єром Китаю. Газпрому може бути вигіднішим другий варіант. Тому ми в Євросоюзі, без жодних емоцій, рахуємося з фактичним станом речей.
А якщо, наприклад, виявиться, що сланцевий газ буде дорожчий від газпромівсього, то я б тоді порадив – залишмо той газ під землею, купуймо паливо, поки що, від Газпрому, – бо він дешевший. А вже коли ми вичерпаємо запаси Газпрому, то тоді вже будемо знову братися за сланці, – каже Боґуслав Ліберадзький.
Боґуслав Ліберадзький звернув увагу також на часто неадекватний ентузіазм польських медіа щодо планів видобування сланцевого газу в Польщі.
– Такий ентузіазм породжують ЗМІ, бо вони, певно, мають таку потребу. Але ж до цієї справи треба ставитися спокійно – треба насвердлитися тих дірок у землі, побачити, що з цього вийде, скільки це коштуватиме. Тут необхідна далекоглядна розважливість, а не радісний ентузіазм. Це ж великий бізнес, який стосується народного добра. Без газу, на цьому цивілізаційному етапі, ми не можемо жити. Тому тут немає місця для передчасного тріумфу без ретельної підготовки, – робить висновок Боґуслав Ліберадзький.
Обговорення справ сланцевого газу триває
На варшавській конференції на тему сланців виступав також експерт у справах хімічних субстанцій Єжи Майка, який стверджує, що у Європі не так, як в США, – тут правила набагато суворіші.
– Там застосовується величезну кількість води, щоправда, в промисловості цієї води застосовується ще більше. Це вода з хімікаліями, її потім необхідно утилізувати, очистити. Мабуть, це буде коштовна справа. Але я не маю сумнівів, що європейські стандарти будуть значно гострішими, ніж американські, – наголосив Єжи Майка.
Експерт Піотр Каша з Інституту нафти і газу міста Кросно говорить, що поляки у Європі не перші, хто розробляв сланцевий газ, – раніше чимось подібним, неконвенційним газом, вже займалися німці, тільки тоді ще не було такої назви. Подібна ситуація була і в Польщі.
– Тепер ми вже знаємо, як кваліфікувати ті поклади і як технологічно можна до них дістатися. Звичайно, найбільшим джерелом інформації про це є американський досвід, але певні речі ми можемо зробити по–своєму, бо інша геологія, інша структура і умови.
Багато, наприклад, роботи у справі суспільної комунікації, зокрема з місцевими жителями, – підкреслює Піотр Каша.
Представник Інституту нафти і газу Піотр Каша розповів також про співпрацю з українськими колегами з видобувної, паливної галузі.
І, насамкінець, знову звертаємося до депутата Європейського Парламенту, професора Боґуслава Ліберадзького, – так коли ж у Польщі буде сланцевий газ?
– Якщо взагалі він буде. Про це ми можемо знати через 12–18 місяців, чи він буде, скільки його буде, скільки, після його видобування, складатиме його ціна. Так що спокійно, перед нами ще довга дорога, – заспокоює співрозмовників Боґуслав Ліберадзький.
Хоча Франція і Болгарія припинили займатися сланцевими покладами, Польща цього робити не збирається, – навпаки, сьогодні це європейський сланцевий лідер.
Володимир Прядко