Курси валют у Національному банку Польщі:
1 EUR – 4,28 PLN
1 USD – 3,79 PLN
1 UAH – 0,14 PLN
Страйк учителів може коштувати навіть 1 мільярд злотих на тиждень, – пише «Gazeta Polska Codziennie». На думку експертів, спричинені страйком витрати важко оцінити, багато залежить від тривалості протесту, але з часом їх відчує вся економіка. Професор Вищої школи торгівлі у Варшаві Збіґнєв Крисяк підрахував, що один день страйку може коштувати 205 мільйонів злотих (48 млн євро). Науковець визначив цю суму на основі річних витрат бюджету держави і самоврядувань на освіту. Зате, – відзначає газета, – справжню ціну вже помічають батьки школярів, яким довелося організувати догляд за дітьми. Портал money.pl наводить іншу ціну страйку – 156 мільйонів злотих (36 млн євро) за один день, а протягом тижня – 936 мільйонів (218 млн євро). Ці числа пов’язані із необхідністю відпустки 1 мільйона 100 тисяч батьків на догляд за дітьми.
Голова комітету промисловості, досліджень та енергії в Європейському парламенті, представник Польщі Єжи Бузек в інтерв’ю виданню «Dziennik Gazeta Prawna» прокоментував, зокрема, ухвалення газової директиви. За його словами, добре, що польський уряд був активним у цій справі, важливою була також роль Румунії, яка головує в Раді ЄС. «Ми здобули все, що для нас було стратегічно найважливішим», – зазначив Єжи Бузек. Політик додав, що ухвалена директива стосується не лише газопроводу Nord Stream 2, а всіх газотранспортних маршрутів з третіх країн – також з Лівії, Марокко та Норвегії. А особливо тих, яких ще не запущено.
Співрозмовник газети звернув увагу, що деякі країни чинили проблеми з ухваленням газової директиви – Німеччина, Австрія, Болгарія. «Хто грає у бізнес з Владіміром Путіном – не хоче цього законодавства», – прокоментував Єжи Бузек. Віце-міністр закордонних справ Конрад Шиманський заявив, що Польща і багато інших країн не підтримають пропозицію Європейської комісії зменшити витрати на політику згуртування та спільну сільськогосподарську політику. Цього тижня міністри, відповідальні за європейські справи, обговорювали в Люксембурзі питання довгострокового бюджету ЄС, зокрема майбутнє політики згуртування та аграрної політики. Як зазначив віце-міністр, Польща розуміє фінансові наслідки відокремлення Великої Британії від ЄС, а також факт, що Центральна Європа стала заможнішою, ніж сім років тому, але виступає проти запропонованих механізмів скорочення коштів для всього регіону. За словами Конрада Шиманського, політичні позиції північних, південних і центральноєвропейських країн стали жорсткішими, тому можна очікувати найскладніших в історії переговорів про бюджет.
Н.Б.