Вже не тільки українці, а й білоруси охоче приїжджають до Польщі. Вони на 20% частіше перетинають кордон, ніж це було раніше. Хоча заявок польських підприємців про намір взяти на роботу білорусів не так багато – 24 тисячі, та все ж, це втричі більше, ніж рік тому. Найбільше перетинів кордону білорусами та українцями зафіксовано влітку. У липні білоруси перетинали кордон 813 тисяч разів, а українці 1 мільйон 900 тисяч разів. Одні гості працювали на сезонних роботах, інші ж, проводили тут свої відпустки, відпочивали у знайомих чи у рідних.
Про актуальну ситуацію з працевлаштуванням білорусів та українців для агентства Newseria розповідає Моніка Банись з рекрутингової фірми Personnel Service:
«Дані Головного статистичного управління показують, що протягом півроку – з травня до жовтня – білоруси перетнули польський кордон 2 млн разів. Звичайно, у порівнянні з українцями це небагато, адже вони перетнули його майже 6 млн разів, та все ж, зростання у випадку білорусів набагато більше – це 20% у порівнянні з минулим роком. Впевнено можна сказати, що сябри все активніше відвідують Польщу. Вони також охоче шукають тут роботу.
У першому півріччі 2017 року було видано 24 тисячі заявок про намір надати їм роботу, - це втричі більше, ніж минулого року. Звичайно, це не порівняти з українцями, яких тепер у Польщі понад мільйон – це вже інші масштаби, та все ж, помітно, що білоруси більш охоче обирають Польщу».
Моніка Банись звертає увагу, що польським роботодавцям з білорусами буде тяжче, ніж з українцями, бо вони, мовляв, вимогливіші щодо зарплат:
«Роботодавці можуть мати більше проблем з тим, аби залучати білорусів, бо вони мають більші фінансові вимоги, ніж українці. Адже, середня зарплата в Україні складає 960 злотих, а в Білорусі це вже 1400, - різниця помітна. Натомість ми очікуємо, що коли кордони для українців ще більше відкриються, то може виявитися, що вони вже не так як раніше обиратимуть Польщу і приглядатимуться, наприклад, до Німеччини. Ось тоді польські роботодавці дійсно змушені будуть звертатися до інших ринків, і Білорусь у такому випадку - добрий напрямок. Білоруси, як і українці, близькі до нас культурно і ментально».
Чи білоруси мають шанс стати другою групою заробітчанської імміграції до Польщі?
«Мені здається, цей масштаб поки настільки невеликий, що тяжко передбачити чи вони справді будуть другою професійною групою, тим більше, що великою групою заробітчан у Польщі вважаються азіати, і білоруси їх не випередять. Але, білоруси дійсно мабуть мають шанс збільшити свою частку на польському ринку праці. Тим паче, що у кожному десятому випадку на великих підприємствах, вже працює хоча б один представник Білорусі, - загалом це 4%. Тобто, - небагато, але у майбутньому цей відсоток певно збільшуватиметься».
Варто нагадати, що заробітчани з України, Білорусі, Росії, Грузії, Вірменії та Молдови віддавна користуються пріоритетним правом на працевлаштування в Польщі:
«Польські роботодавці охоче беруть на роботу білорусів, також тому, що їх так як українців, вірмен чи молдован, охоплює спрощена процедура працевлаштування. Це помітно полегшує роботодавцям оформляти їх на роботу, досить піти до відповідної установи, зареєструвати заявку про намір надати білорусу роботу і так насправді з цього моменту він вже може влаштувати працівника з Білорусі на роботу».
Представник рекрутингової фірми Personnel Service Моніка Банись звертає також увагу на нову ситуацію у справі оформлення працевлаштування іноземців у Польщі, звичайно ж, йдеться, перш за все, про українців, яких найбільше серед працівників-іноземців:
«1 січня 2018 року почали діяти нові правила. Головна зміна полягає у тому, що впроваджено нові дозволи на сезонну роботу. Тобто, іноземці тепер будуть працювати не півроку, а 9 місяців. Йдеться здебільшого про сільське господарство та про туризм.
Однак, підприємці повинні виконати дві умови. Перше, - вони повинні забезпечити українцеві таку ж зарплату як і місцевому працівникові на такій же посаді. А друге, - необхідно доказати, що роботодавець так і не зміг знайти на це робоче місце поляка».
Що такі зміни будуть означати на практиці?
«На практиці зміни, які впроваджені з 1 січня, сприяють наведенню порядку. Дотепер було так, що роботодавці реєстрували заявки про намір працевлаштування іноземця, але потім вони не повинні були доказувати, що така особа дійсно почала працювати за вказаною у документі адресою. А тепер буде так, що після реєстрації такої заявки ця особа повинна прийти до відповідного управління і показати, що заявлена людина дійсно у нього працює.
Завдяки цьому ми матимемо змогу визначити скільки у нас працює іноземців. Бо зараз ми можемо говорити лише про приблизні дані, а якщо буде зроблено оцей другий крок роботодавця, то ми будемо знати скільки, і в яких галузях, у нас фактично працює людей».
Що оці нові правила працевлаштування іноземців можуть змінити на польському ринку праці?
«Дані Personnel Service передбачають, що вже цього року ми можемо сподіватися двох мільйонів українців, ми передбачаємо, що наступного року їх буде навіть більше. Тому нові правила дійсно були потрібні. Те, що українці зможуть у нас працювати 9 місяців, - це добра новина для роботодавців, адже для більшості з них шестимісячний період був занадто коротким.
Важливо також, аби у подальшому зосередитися на тому щоб ще більше полегшити процедуру отримання дозволу на роботу для іноземців, що дозволить їм залишатися тут на три роки. А сьогодні полагодження усіх формальностей досить складне. І можливо цього року цю проблему вдасться якось вирішити».
Тож, чи польські фірми охоче беруть на роботу працівників зі Сходу?
«З нашого рапорту «Барометр заробітчанської імміграції» виходить, що у випадку великих компаній, вже навіть кожна друга бере на роботу кадри з-за східного кордону, це дуже великий відсоток. Загалом, кожна п’ята фірма передбачає, що наступного року вона набиратиме працівників, зокрема, й з України.
Причина – відсутність кадрів на польському ринку праці. Варто також пам’ятати, що заробітчанська еміграція з України характеризується тим, що українці заповнюють ті місця праці, де немає поляків. Вони не приїжджають для того, щоб забирати у нас роботу. Просто дефіцит робочих рук такий великий, що роботодавці мусять активніше користуватися допомогою зі Сходу».
9 січня видання «Gazeta Wyborcza» розповіла про те, як представники польських фірм – від банків та телекомунікації до пошти і кіосків, намагаються заробити на заробітчанах і підлаштовуються до їхніх потреб. Адже, вони потребують банківські рахунки, мати зв’язок з домом, висилати в Україну посилки, займатися розвагами чи купувати видання рідною мовою.
Але, це вже дещо інша тема, до якої ми можливо згодом повернемося.
Newseria/В.П.