Питання енергетичної безпеки Польщі та не лише Польщі обговоримо з гостем Польського радіо, експертом порталу BiznesAlert.pl. Пйотром Стемпінським. А вихідною точкою для нашої розмови є рішення Вищого адміністративного суду в Гамбурзі, котрий відхилив апеляцію, подану портом Свіноустя-Щецін, в якій польська компанія вимагала закопати невеликий відрізок газопроводу Nord Stream I на морському дні. Отже, на початок пояснимо, про що йдеться, оскільки перша нитка Nord Stream I, тобто Північного газопроводу, – це вже доволі давня справа.
П.С.: Перші дві нитки в рамках газопроводу Nord Stream I віддано в експлуатацію, відповідно, в 2011–2012 роках. Проте, ця справа стосується в першу чергу наших портів Свіноустя і Щецін. Укладення труб газопроводу в такій конфігурації як нині не просто ускладнює, а власне унеможливлює те, щоб до наших портів прибували судна з осадкою понад 13,5 метра. Тобто йдеться про більші кораблі, з більшим вантажем. Це має надзвичайно суттєве значення з перспективи планів Польщі щодо цих двох наших портів. За планами, до 2022 року саме в порті Свіноустя має бути побудований контейнерний термінал, який своїми розмірами, рівнем завантаження має перевищувати можливості порту в Ґданську. А отже, той факт, що у випадку порту Свіноустя максимальна осадка кораблів можлива до 13,5 метра – суттєво обмежує реалізацію наших планів та можливості розвитку на майбутнє.
Уточнімо, що нині труби з Nord Stream I не блокують польських портів, але проблема саме в майбутньому.
П.С.: Власне так, бо зараз рух кораблів відбувається нормально. Північна стежка найкоротша для того, щоб увійти до порту в Свіноусті, на жаль, вона має обмеження, – ці згадані 13,5 метра. Відрізок, на якому залежить польській стороні, на жаль, знаходиться на німецькому боці. Це вимагало б певних зусиль, тобто труби газопроводу треба було б закопати глибше. Німці відмовляються, не погоджуються, хоч раніше, під час реалізації цієї інвестиції канцлер Німеччини Анґела Меркель і тодішній міністр закордонних справ Німеччини Ґідо Вестервелле обіцяли розглянути це питання, і, в разі необхідності, труби мали б бути закопані глибше. Такого не сталося.
А яка ваша думка, чому? Чи німці не вбачають тут ніякої проблеми?
П.С.: Я б тут подивився дещо інакше, тобто, підозрюю, що суд у Німеччині розглядав це питання на основі фактичного стану речей. Мені здається, що базував скоріше на реальному проекті Nord Stream I, який вже є, та на проекті Nord Stream IІ, ніж на наших планах перевантажувального терміналу в Свіноусті. Ось, у випадку терміналу СПГ у Свіноусті ми бачимо, що ця інвестиція змінила кшталт ринку газу в Центрально-Східній Європі. Натомість у випадку контейнерного терміналу в нас є лише плани. Можливо, якщо б політика реалізації великомасштабних інвестицій вийшла поза повідомлення у ЗМІ і мала якийсь конкретний вимір, тоді, бути може, реакція суду в Німеччині теж була б іншою.
Тут теж варто зазначити, що рішення німецького суду має вагоме значення для російського Ґазпрому, бо у випадку, якщо треба було б закопати трубу газопроводу глибше – витрати були б неуникненні.
П.С.: Так, фактично, закопати трубу глибше – це є додаткові кошти. Проте, нині труба знаходиться там, де знаходиться, і це серйозна перешкода для розвитку наших портів. Поки що, ми не можемо з цим нічого зробити. Є рішення суду, управління портів його аналізує, шукає можливостей для виконання своїх вимог.
Чи ця справа може впливати на взаємини між Варшавою і Берліном?
П.С.: Тут яблуком розбрату залишається проект Nord Stream IІ, бо Nord Stream I вже існує, і в цьому випадку можливості досить обмежені. Nord Stream IІ – це більша загроза. Це дві додаткові гілки, які прокладено б дном Балтійського моря, і якими ще додатково планується транспортувати 55 мільярдів кубометрів газу. А отже, після об’єднання двох ниток Nord Stream I, разом, дном Балтійського моря, пропливало б 110 мільярдів кубометрів російського газу. Це ніяким чином не вплинуло б корисно на енергетичну безпеку Євроспільноти та суперечило б політиці диверсифікації. Росіяни, природно, усілякими способами намагаються переконати нас в доцільності цього проекту. Наголошують, що шлях транспорту газу йде в обхід нестабільної України, але ми, в свою чергу, добре пам’ятаємо, хто дестабілізує ситуацію в Україні.
Навколо газопроводу Nord Stream IІ постійно виникають суперечки. Польща, Україна активно виступають проти цієї інвестиції, але вже в західних країнах ЄС – думки поділені, а Німеччина обстоює позицію, що це суто бізнес-проект. Чи, на ваш погляд, дійде до реалізації цього проекту?
П.С.: Важко відповісти на питання, чи його побудують, чи теж ні. Газопровід Nord Stream IІ викликає крайні емоції, країни-члени Євроспільноти поділені в цьому питанні на прихильників і противників інвестиції. Прихильники наголошують на реальній диверсифікації поставок газу та безпеці постачань, але є теж група країн, у тому Польща, які абсолютно не поділяють цієї думки, наголошуючи, що інвестиція суперечить політиці енергетичної безпеки. Ґазпром хвалиться, що у нього підписані контракти на труби для Nord Stream IІ, що їх вже транспортують до портів, і що вже за мить рушить робота, але все не так просто. А чим більше справа затягується, тим краще для нас. Опізнення реалізації цієї інвестиції має для її противників основне значення. Нагадаю, що Польща реалізує інвестицію Baltic Pipe, це елемент так званих «Північних воріт» Польщі, до 2020 року до польського узбережжя має надійти газ із Норвегії. А це, в свою чергу, дозволить Польщі зменшити свою залежність від російського газу. Натомість, якщо ще вдасться розбудувати термінал у Свіноусті, то це взагалі дозволить нашій енергетичній системі функціонувати без російського газу.
Чи існує можливість, що росіяни відмовляться від реалізації цього проекту?
П.С.: Росіяни готові реалізувати цей проект будь-якою ціною. Відмова від реалізації Nord Stream IІ була б для них катастрофою, величезним ударом по іміджу, що ЄС зупинив велику Росію на шляху до реалізації її основного проекту. Тому Росія готова заплатити економічну ціну, незважаючи на її наслідки.
PR24/Л.І.