Вони представляють різні галузі та сектори, але мають багато спільного. Застосовуючи нові технології, вони створюють нові мобільні додатки, комп’ютерні програми та проекти, котрі позитивно впливають на рівень життя людей у Європі та світі. Об’єднує їх також походження – Центрально-Східна Європа. Про перспективи нових технологій в регіоні та проект «Нова Європа 100» Польському радіо розповів представник польського фонду «Res Publica» Войцєх Пшибильський.
Нещодавно президент Польщі Анджей Дуда підписав закон про інновації. Документ покликаний підтримувати молодих науковців і розширити співпрацю науки та підприємництва над Віслою. На думку глави польської держави, це може заохотити молодь залишатися у Польщі. Але якою є ситуація із перспективами інноваційної молоді у країні та регіоні?
Войцєх Пшибильський сказав, що про проект «Нова Європа 100» (New Europe 100) - це список зі ста осіб, котрі підвищують стандарти інноваційності та модернізації економіки у регіоні Центрально-Східної Європи.
Фонд «Res Publica» у співпраці з виданням «Financial Times», компанією Google та Міжнародним вишеградським фондом запустили цей проект три роки тому для того, аби подумати над майбутнім і тим, хто буде лідером змін у Польщі та регіоні.
«Це вже насправді не 100, а 300 осіб, котрі вже втретє номіновані та представлені як нове обличчя Центрально-Східної Європи. Їх об’єднує те, що вони кидають виклик статусу-кво. Хочуть змін на світовому рівні і спроможні втілювати свої проекти у життя. До цього переліку ввійшли лідери майбутніх змін в підприємництві, громадській діяльності, у світі мас-медіа, державній адміністрації та політиці. Для того, аби досягати нових успіхів, вони використовують нові технології. Формуємо коло інноваторів, що простягнеться від Естонії до Хорватії», - підкреслив він.
Інноваційність, нові технології – це ті слова, що нині дуже часто використовують у польській політиці. Цьогоріч, як і у попередні два роки, до переліку «Нова Європа» увійшли 100 осіб. Серед цьогорічних лауреатів є 22 поляки та 4 українців. Найважливішим завданням цього проекту є побудова нового іміджу Центрально-Східної Європи у світі. Як говорить Войцєх Пшибильський, результат цього видно у позитивних публікаціях на цю тему та у бесідах, що ведуть у Брюсселі.
«Немає чого приховувати: наш регіон був такою собі „Ахіллесовою п’ятою” Європи. І хоча впродовж останніх років він позитивно змінювався, нині про нас знову погано говорять. Наш проект є ключиком до того, як розмовляти про майбутнє Європи, залучаючи представників цього регіону. У Брюсселі ми проводили зустрічі з політиками, регіональними депутатами Європарламенту, представниками різних партій. Це показує, що коли ми розмовляємо про молодих людей та інноваційність, тоді відкриваються двері до цього регіону, який мусить залишатися відкритим, бати майданчиком для діалогу, де ми маємо вплив на майбутнє Європи», - переконаний експерт.
За словами Пшибильського, усі стартапи, інтернет-ініціативи, проекти, що увійшли до переліку «Нова Європа 100», потребують ефективного законодавства. Експерт додав, що у списку є теж особи, котрі працюють у державній адміністрації. Це політики, які активно працюють над тим, аби розробити таке законодавство, що відкриє двері для потенціалу регіону Центрально-Східної Європи. Мова йде про представників обох політичних таборів над Віслою.
«У першому переліку був Рафал Тшасковський – один з найкращих експертів Громадянської платформи, який у рамках Європарламенту та європейського законодавства займався сферою цифризації. Цьогоріч - це Анна Стрежинська і Ядвіґа Емілєвич з Права і справедливості. Це особи, котрих немає на перших шпальтах видань і вони не найважливіші учасники мас-медійної боротьби. Але це ті люди, котрі найбільше розуміють, що майбутнє Польщі та нашого регіону пов’язане з Європою. Вони ставлять на розвиток, що долає кордони держав, перешкоди на цифровому ринку. Тоді цей потенціал, що народжується в ідеях підприємництва, що є геном також у поляків, має шанс на розвиток. Найважливіше теж, аби Польща була послом тих держав в регіоні, котрі також до цього прагнуть. Адже Польща має тут найбільший потенціал у людському, фінансовому та політичному ресурсах», - наголосив він.
Водночас Войцєх Пшибильський звернув увагу, що найбільшою перешкодою над Віслою для використання інноваційного потенціалу є, як він висловився, «відмова від діяльності на європейських полях», де Варшава могла би активно впливати на зміну євросоюзного законодавства, створювати різні коаліції, зокрема регіональні.
«Потенціалом Польщі та регіону є можливість пропозиції нових ідей. У так званій старій Європі парламентарії звикли до певних заїжджених моделей та шляхів. Впродовж періоду трансформації ми дуже багато змінили і в законодавстві, і в підприємництві. Наш регіон швидко розвивається. Також є політичний потенціал - присутнє бажання відкривати Європу на те, що нове, на те, що нас чекає у сфері цифрової економіки. Ми розуміємо, що треба бути підприємливими, адже це – наш щоденний хліб, необхідність. Важливо також вміти йти на ризик. Ми з цим ризиком живемо. Це виснажує і може видаватися складним, але завдяки цьому Європа розвивається», - наголосив Пшибильський.
У ґроні 22 найперспективніших інноваторів Польщі за 2016 рік опинилися, зокрема: Марцін Івінський та Міхал Кіцінський з компанії СD Projekt - польського видавця, розробника комп'ютерних ігор, зокрема гри-бестселера «Відьмак»; Маріуш Цєплий, автор програми Live Chat, призначеної для інтернет-обслуговування клієнтів і онлайн-маркетингу, Мацєй Рись з проектом «Smogathon», у рамках якого завдяки вирощуванню різних рослин та розробці обладнання, борються зі смогом, а також, як вже згадувалося, Анна Стрежинська – міністр цифризації Польщі.
Серед українських переможців цьогорічного переліку «Нова Європа 100»: Ольга Юркова - засновниця порталу stopfake.org, що бореться з російською пропагандою та дезінформацією; Дмитро Дубілет за ідею краудсорсингу державних адміністративних послуг; Ярослав Ажнюк – засновник і розробник пристрою Petcube, що дозволяє залишатися у контакті з нашими домашніми улюбленцями на відстані та Ольга Афанасьєва – виконавчий директор Української асоціації венчурного та приватного капіталу.
PR24/Т.А.