У рубриці Економіка і Бізнес сьогодні задумаємося, – чому українці залюбки приїжджають до Польщі за покупками та як польські підприємці змагаються за те, щоб взяти на роботу саме працівників з України. Якщо перше явище найбільше стосується польсько-українського прикордоння, то друге характерне для усіх регіонів Польщі.
До Польщі за покупками приїджають з усіх сусідніх держав, але найбільше скуповуються та користуються польськими послугами німці та українці. На Сході Польщі білоруси й росіяни останнім часом зменшили торгівельну активність через низку причин: криза в країнах, девальвація місцевих валют, проблеми з перетинанням кордону ЄС тощо.
Лише на Підкрапатті у першому півріччі громадяни України витратили понад 300 млн злотих (70 млн євро), а минулого року вони в усій Польщі розпустили 2 мільярди, що майже удвічі більше, ніж у 2014 році. Через те, що у Польщі дешевше і більший вибір, покупці з прикордонних регіонів України здебільшого залюбки купують продукти харчування, телевізори, пральні машини, мікрохвильові печі, будівельні матеріали та інше.
Рух на польсько-українському кордоні рекордний, у польських Торгових центрах, крамницях та ринках, де скуповуються клієнти з-за східного кордону - також. Митна палата у Перемишлі стверджує, що з початку цього року українці залишили на Підкарпатті понад мільярд 360 мільйонів злотих (315 млн євро).
Польські телевізійники з Polonia24tvp.pl запитували українських покупців чому вони скуповуються у Польщі:
- У нас немає такого товару, не виробляють. Як щось для дому, то вигідніше купити у Вас, в Польщі...
- У нас чверть курчатка коштує 35 гривень, а тут, після перерахунку, - 19 гривень, - наполовину дешевше. Щоправда, це коли є акція...
Тільки один КПП Будомєж-Грушів, що знаходиться на трасі Любачів-Немирів Підкарпатського воєводства і Львівської області у першому півріччі поточного року перетнуло пів мільйона осіб, тобто на 80% більше, ніж рік тому.
- 2000 злотих? Та у нас це дорожче наполовину, а у Вас ще й повертають 345 злотих на Тах Free...
У більшості випадків українські гості купують у Польщі товари для власних потреб, але багато хто завдяки поїздкам до Польщі утримує свою родину:
- Трохи туди, трохи сюди – і на бізнес і для дому...
- Купуємо Ваше м’ясо і робимо шинку, дружина помаринує, я покопчу і буде супер...
Прикордонний рух набирає обертів
Найбільшим успіхом користуються товари побутової електроніки і техніки (RTV/AGD), продукти, миючі засоби, будівельні та ремонтні матеріали, комплектуючі, запасні частини і акcесуари для транспортних засобів:
- По-перше, - краща якість і ціна дещо менша. Оце купив добрий пінопласт...
Тому, незважаючи на тимчасове, майже чотиритижневе, припинення дії малого прикордонного руху між нашими країнами у липні, 2016 рік для підкарпатських крамниць може бути рекордним.
Заступник коменданта контрольного пункту в Будомєжі, лейтенант Марек Солішевський наголошує:
- Гості здебільшого приїжджаються з прикордонних місцевостей, тобто з Грушева, Яворова, Немирова і зазвичай їдуть до Любачева, Ярослава та інших місцевостей регіону. Головна мета подорожей – покупки, які вивозяться в Україну. У середньому час перебування таких гостей на польській території складає не більше одного дня, - каже Марек Солішевський.
Інакше виглядає рух на польсько-російському кордоні, тут він практично завмер. Це через те, що місцевого, прикордонного руху з Калінінградською областю, після перерви, не відновлено. Пояснює депутат міської ради Ґданська Казімєж Коралевський:
- Важливо, що локальні підприємці і торговці хочуть більшого обігу, а це означає і вищі податки, проте безпека держави, – це найголовніше, - каже Казімєж Коралевський.
Саме через дотримання безпеки польський уряд не відновив місцевий прикордонний рух з російською Калінінградською областю. Тим більше, що раніше й Росія, у відповідь на польський жест із тимчасовим закриттям кордону, скасувала такий рух для поляків.
Росіяни, щоправда, продовжують приїжджати до Польщі, але тільки ті, які можуть собі дозволити придбати візи, а це означає менші прибутки з торгівлі у прикордонних місцевостях. У порівнянні з минулим роком, - навіть наполовину менші.
***
Вже стало фактом, що без працівників з України польські підприємства, фермерські господарства, садівники та огородники, не відомо як би й зібрали урожай овочів та фруктів, особливо при сьогоднішніх низьких закупівельних цінах.
Підприємець Радослав Ґуральський з Люблінщини вже три роки поспіль працевлаштовує робітників з України, адже вони погоджуються працювати за 8 злотих (до 2 євро) на годину. Про це розповідає телепрограма Agrobiznes TVP :
- У цей момент ми б без українців, та ще й з такими цінами, не мали б шансів зібрати й продати фрукти та овочі, - каже Радослав Ґуральський.
Польські працівники за таку ж роботу хочуть заробляти у євровалюті, тому й виїжджають за кордон. А через відсутність конкуренції на цьому ринку, українці, інколи, також не бажають отримувати занадто малі, - на їхню думку, гроші:
- Трапляється, що через тиждень вони кидають цю роботу, а ми змушені шукати на це місце інших працівників. Інколи в сезоні з цим бувають справжні проблеми, - каже Радослав Ґуральський.
Щоб працевлаштувати громадянина України від 3 до 6 місяців упродовж року, роботодавець повинен подати заявку до повітового Управління праці. Директорка Люблінського управління праці Малгожата Сокул додає:
- Він заявляє на якій посаді хоче працевлаштувати особу з України, повідомляє, яку зарплату отримуватиме працівник і де відбуватиметься ця робота, - каже Малгожата Сокул.
Кількість українських громадян, які працюють у, сусідньому з Україною, Люблінському воєводстві, постійно зростає. У 2013 році таких осіб було 13 тисяч. Через рік, - майже удвічі більше. 2015 року їхня кількість досягла 55 тисяч. А вже у середині цього року сягнула 50 тисяч, понад 7 тисяч з них, працює у рільництві.
- Найбільше заявок на працю для осіб з України зареєстровано у красницьому, опольському повітах, в Пулавах і в Любліні, - каже Малгожата Сокул.
Багато польських фермерів переживають, що мінімальна ставка 12 злотих за годину роботи, яка впроваджується в Польщі з наступного року, може знеохотити роботодавців брати на роботу українських заробітчан. Підприємець Радослав Ґуральський переконаний, - якщо ціни будуть відповідні, то й зарплата, - також:
- Якщо ціни фруктів будуть на відповідному рівні, ціна сільськогосподарських продуктів буде прйнятною для виробників, то й ціна людської праці для нас занадто високою не буде, - каже Радослав Ґуральський.
Але, варто також додати, що через кілька місяців у Польщі – на вимогу ЄС, вводять нові правила працевлаштування для іноземців третіх країн. Вони будуть дещо складнішими, але й – як стверджують польські урядовці, - впорядкують польський ринок праці.
TVP/В.П.