У Варшаві офіційно зареєстровано Профспілку українських працівників. Організація, що покликана захищати інтереси тих, хто працює на території польської держави, починає діяти як повноправна професійна спілка.
Засновники Профспілки українських працівників – директор Всеукраїнського товариства «Україна–Польща» Юрій Карягін та директор Міжнародного відділу Загальнопольського альянсу Профспілок (OPZZ) Пйотр Островський.
Установчі збори нової організації відбулися ще у травні в Катовицях. А на початку липня Крайовий судовий реєстр у Варшаві вписав Профспілку українських працівників у Польщі до свого реєстру профспілок.
Пйотр Островський із Загальнопольського альянсу профспілок наголошує, що штаб-квартира української Профспілки буде у Варшаві, в приміщенні альянсу:
– Отже, профспілка, яка зародилася у травні, у Катовицях, вже формально зареєстрована. Це означає, що статут, який було прийнято, відповідає вимогам закону про професійні спілки. І тепер ми можемо працювати, звертатися до влади, захищати права працюючих, будемо залучати українських працівників до профспілки, тепер необхідно продовжити організаційну роботу – обрати керівників, згуртувати більшу кількість осіб, провести збори тощо, – каже Пйотр Островський.
До складу спілки увійдуть працівники більших і менших виробництв чи фірм, ті, хто приїхав у пошуках праці. Хоча об’єднання і називається Профспілка українських працівників, – адже понад 90% працюючих іноземців це українці, – до неї можуть входити й ті, хто прибув до Польщі на заробітки з інших країн колишнього Радянського Союзу: з Білорусі, Молдови, Росії…
– Проспілка так насправді має вирішувати справи усіх працівників, які приїжджають до Польщі на роботу зі Сходу. Серед проблем, наприклад, обман працівників, занижена оплата праці, умови праці чи проживання людей, що не відповідають прийнятим стандартам, дискримінація, тобто ставлення до працівників гірше, ніж до інших, примушення до нелегальної праці та всілякого роду інші подібні явища. Недавно ЗМІ повідомляли про випадки рабської праці. Українська профспілка допомагатиме також там, де з’являться ознаки шантажу, торгівлі людьми, змушення до понаднормової праці. Головне, щоб працівників з України сприймали на польському ринку праці гідно, – каже Пйотр Островський.
Директор Всеукраїнського товариства «Україна–Польща» Юрій Карягін та директор Міжнародного відділу Загальнопольського альянсу Профспілок (OPZZ) Пйотр Островський
Серед кількох тисяч проспілок, що діють у країні над Віслою, подібної раніше не було. Профспілка українських працівників входить до складу Загальнопольського альянсу профспілок – другого за величиною об’єднання в Польщі, після профспілки «Солідарність».
– Черговим кроком буде ширша зустріч на Сілезії, там приймемо формальні рішення, пов’язані з обранням керівництва профспілки, треба буде відкрити рахунок в банку, ухвалити необхідні постанови і вже можна буде починати працювати. Хочемо частіше висвітлюватися в ЗМІ, щоб українці, які працюють у Польщі, знали про нас. Крім цього, на сторінці нашої профспілки ми задіємо україномовну і російськомовну сторінку з інформацією, зі статутом, з контактами. Ми вже маємо, підготовлені Міжнародною організацією праці, летючки українською мовою для працівників про основні права в Польщі.
Ми фактично вчимося такій роботі, бо ж раніше в Польщі такої організації не було.
Ось, пан Юрій повернувся з Парижа, де був на зустрічі європейських профспілчан у справах роботи з іммігрантами – Італія, Франція, Велика Британія, Португалія, Бельгія. Вони ділилися своїм досвідом. До речі, у названих країнах польські іммігранти також входять до місцевих профспілок, але своєї, окремої структури вони не мають, – сказав Пйотр Островський.
Директор Всеукраїнського товариства «Україна–Польща» Юрій Карягін каже, що в інших країнах Європи українці не мають такої профспілки, як у Польщі...
Юрій Карягін також додав, що профспілчани планують займатися не тільки проблемами, що пов’язані з роботою, а й допомагати організувати відпочинок та проводити культурні заходи, які сприятимуть польсько-українському зближенню. Наприклад, фестиваль польської та української пісні.
Володимир Прядко