Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС набула чинності 1 січня 2016 року. У зв’язку з цим у Польщі, наприклад, виробники меду дещо стурбовані конкуренцією з-над Дніпра і ціни на, як то кажуть, рідке золото природи, починають у Польщі зменшуватися.
У телепрограмі ПТБ для рільників «Агробізнес» її автори стверджують, що на ринку меду з початку року великий переполох, а все через те, що було задіяно безмитний контингент 5 тисяч тонн української сировини до Європейського Союзу:
- На митних складах Німеччини та Польщі на оформлення вже чекає український мед. Однак, перед тим як він перетне кордон, необхідно представити документи про походження сировини. Мед, куплений в рамках контингенту, певно, буде дешевший. Тим часом, навіть після кількамісячного періоду простою в Молдові, Румунії, Болгарії та Польщі, через кілька тижнів повинен, врешті, рушити експорт. Останнім часом була певна проблема, оскільки Захід утримувався з закупівлею, не бажаючи переплачувати. На Балканах, тим часом, почали падати ціни, у Польщі, саме тепер виробники приміряються до знижок, особливо квіткового меду. Прогнози говорять про знижки від 50 ґрошів до навіть одного злотого за кілограм. Поки що, кілограм такого меду коштує приблизно 11 злотих (2,5 євро), конюшиновий – 12, 5 злотих, меди липовий чи гречаний – від 15 до 17 злотих (3,5 євро – до 3 євро 90 центів), падевий мед – 20 (4,5 євро), а хвойний навіть 25 злотих (до 6 євро), - наголошує «Агробізнес».
Одним шанувальникам рідкого золота природи подобається, що з’явилася конкуренція, - бо ж і ціни на даний товар будуть зменшуватися. А бджолярі з-над Вісли переживають за свої прибутки. На галузевих порталах в Інтернеті, наприклад, www.portalpszczelarski.pl тривають дискусії про український мед, про активність його виробників задля того, щоб потрапити на європейський ринок.
- Я спокійний, бо польські продукти витримають конкуренцію. У нас вища якість і доступна ціна... Можемо нарікати на українців, що вони хочуть залити наш ринок своїм медом, але ми те ж саме робимо у відношенні до німців. На жаль, чи не на жаль, так, діє глобалізація і ми з цим нічого не вдіємо. Можна було б впровадити ембарго на мед і на устаткування з України, але наслідки для обох країн були б дуже серйозні, - пише один з дискутантів.
Тим часом, польські і українські бджолярі віддавна підтримують дружні зв’язки. Минулого року, наприклад, делегацію українських бджолярів на 8-му Свєнтокшиському святі бджоли у містечку Балтув Свєнтокшиського воєводства очолював колишній президент України Віктор Ющенко. Він, зокрема, виступив на конференції, присвяченій апітерапії.
Але, головний бджоляр України більше знає фірму «Sądecki Bartnik» з Малопольського воєводства, він навіть товаришує з її власником Янушем Каштелевичем, який має кілька підприємств, пов’язаних з медівництвом і у Польщі і в Україні. Майстер медової справи каже, що контингент 5 тисяч тонн меду з України до ЄС у перші ж дні нового року було зупинено і з 15 січня його знову буде поновлено. Українські партнери із Заходу замовили значно більшу кількість меду - 9 тисяч 400 тонн. Виявляється, що польським бджолярам нема чого переживати, адже хоча Угода про зону вільної торгівлі України з ЄС й набула чинності, деякі квоти зберігаються:
- Європейський Союз скасовує мито на певні харчові продукти, але саме на мед товарний контингент 5 тисяч тонн так і залишився. Це, фактично, вже третій такий ліміт на український мед. А в черзі за медом стоять здебільшого німці, французи, австрійці та італійці. Потреба на такий товар зростає і сьогодні Україна стала четвертим виробником у світі цього цінного і лікувального продукту. 2014 року Україна експортувала на Захід 36 тисяч тонн, тобто у Європі вона найбільший постачальник цієї сировини, за нею йдуть Болгарія, Румунія, трішки Молдова, мед з акації, – Угорщина. Польща ж має від’ємний баланс, тобто, більше купує, ніж продає і різниця сягає 5-6 млн. тонн. Наша фірма також і власний мед виробляє і купує його з України, Румунії Болгарії, ми також робимо реекспорт цього товару, - продаємо до Німеччини, Англії, США, - у Чикаго проживає велика польська громада, - каже Януш Каштелевич.
Польща найбільше меду висилає до Німеччини, Франції, Іспанії і Австрії. Нові напрямки експорту, - Англія, Ірландія, США і навіть Китай. А чим відрізняється мед зроблений в Україні і в Польщі?
- У Польщі меди також відрізняються один від одного. Ріпаковий мед на весну, - він після кристалізації, більш, такий ніби, білий смалець, мед з акації, - прозорий, рідкий, він довго не кристалізується, мед з липи, – ароматний і трішки дряпає в горлі, гречаний мед, – темно-червоний, коричневий. А в Україні 85-90% складає саме соняшниковий мед, у Польщі немає такого масштабу вирощування соняшника. Тобто, у нас такого меду майже нема, а в Україні він займає домінуючу позицію. Усі інші українські меди подібні до польських чи болгарських. А соняшниковий мед, - смачний, ароматний, досить грубозернистий. А взагалі, у кожній країні можна почути ту саму фразу, – «Наш мед найкращий», - так говорять і польські, і українські і болгарські та всі інші бджолярі, - каже Януш Каштелевич.
Чи не найвідоміший бджоляр Польщі Януш Каштелевич, який сам має неабиякі заслуги у розвитку медової галузі як у Польщі, так і в Україні, пов’язує активний розвиток бджільництва з колишнім президентом України Віктором Ющенком, завдяки якому у Києві 2013 року було проведено XXXXIII Міжнародний Конгрес Апімондії, тобто з’їзд бджільників світу. Це дало сильний поштовх розвитку бджільництва у країні над Дніпром. У Польщі такий з’їзд також проходив, але у 1987 році, коли ще був комуністичний устрій.
Володимир Прядко