У воєводському місті Білосток, на сході Польщі, минулого тижня відбувся дводенний Східний економічний конгрес. Господарники, управлінці та підприємці п‘яти польських східних воєводств, а також бізнесмени з Білорусі та Литви, обговорили проблеми та успіхи регіону і перспективи співпраці з сусідніми країнами.
На відміну від першого Східного економічного конгресу у Білостоці, який відбувся минулого року, цьогоріч з України на форум ніхто не прибув. Вірніше були тільки польські бізнесмени, які працюють на українському ринку. Тому на тлі відсутності українців і росіян, у центрі уваги опинилися білоруси. Вони активно запрошували польських підприємців інвестувати у білоруську економіку, хвалилися хорошою шляховою та логістичною інфраструктурою, прихильними до бізнесу законами і закликали випускати товари на території республіки, які у подальшому безперешкодно можуть продаватися на території Єдиного економічного простору, до якого, зокрема входять Росія і Казахстан.
Віцепрем‘єр Януш Пєхоцінський
Серед головних гостей Східного економічного конгресу, були зокрема депутат європарламенту, колишній його голова та прем'єр-міністр Польщі Єжи Бузек, який наголошував на необхідності посилення ролі повітів, розвитку інфраструктури та створення великих інкубаторів інноваційності, та міністр економіки Польщі Януш Пєхоцінський. Він підкреслював, що Польща, особливо східна її частина, повинна підтримувати зв‘язки з Україною, Білоруссю та Росією, адже погода для співпраці може незабаром змінитися і треба бути готовим до її розвитку. Бо те, що поляки, після російських санкцій, швидко впоралися зі знаходженням нових ринків в інших країнах, не замінить сусідських економічних стосунків між країнами нашого регіону. Міністр Пєхоцінський наголошує:
- Майбутнє нашого світу полягає у розумінні, що не потрібно відгороджуватися одне від одного стіною, що потрібно такі мури руйнувати. Треба багато чого зробити на рівні підприємливості, на рівні прикордонної співпраці, на рівні співпраці між людьми, на рівні культурної та регіональної співпраці. У процесі інтернаціоналізації польської економіки, польської підприємливості нам дуже потрібний отой приязний пострадянський Схід. І важливо, щоб звідси, з Білостоку, пролунав дуже міцний польський сигнал: ми готові відбудовувати кон’юнктуру взаємних стосунків, - каже Януш Пєхоцінський.
Віцепрем‘єр Пєхоцінський також зауважив: польська економіка цього року має зрости на 3,5%, а якби не криза у східних сусідів, то зростання досягло б 4%.
Бажаним гостем на подібних економічних заходах зазвичай є голова правління польського Агентства інформації та зарубіжних інвестицій Славомір Майман. На думку експерта для українців корисніше вчитися на польських помилках, ніж вчитися від західних знавців:
- Співпраця з Україною вже кілька років досить розбудована. Вона, перш за все, зосереджується на вишколах, на підтримці українських кадрів, на нашому польському досвіді перетворень економіки. Ми, разом з нашими партнерами з німецького міністерства економіки, двічі проводили вишкіл для українських фахівців та представників адміністрації у таких галузях, як приватизація, залучення закордонного капіталу, організація спеціальних економічних зон тощо. Ми вважаємо, що краще, аби наші українські партнери вчилися на польських помилках, ніж би отримували знання про це лише від представників Заходу. Звичайно, нестабільна економічна і кадрова ситуація в Україні дещо не сприяє такій співпраці, – каже Славомір Майман.
Агентство інформації та зарубіжних інвестицій (PAIiIZ), - це структура, створена 2003 року для залучення у Польщу закордонних інвестицій та для поліпшення іміджу країни над Віслою у світі. Але, представники PAIiIZ слідкують також і за польськими інвестиціями за кордоном:
- Щодо польських інвестицій в Україні, - ми також за ними спостерігаємо, - то вони трохи зменшилися у 2014 році. Це не так пов’язано з якоюсь панікою підприємців через війну, це, перш за все, результат погіршення економічної ситуації в Україні. Але, ця тенденція 2015 року, здається, вже залишилося позаду.
Натомість ми маємо нове явище - українських інвесторів в Польщі, тобто зросло число фірм, які відкривають свій бізнес у Польщі, - каже Славомір Майман.
Чи це справді солідного розміру інвестиції?
- У загальнопольському масштабі, це не так вже й багато, адже Польща - великий отримувач інвестицій, третя, якщо говорити про створення місць праці, і п’ята – за вартістю капіталу, отриманого з-за кордону. Але сьогодні ми маємо вдвічі інтенсивніший наплив українських інвестицій до країни над Віслою, а може навіть і більший: інформатика, телекомунікація, софтвер, центри бізнес-послуг, дещо менше виробництво.
Ми зацікавлені залученням українського капіталу до Польщі. У неспокійні економічні та політичні часи наша країна для деяких українських фірм – це тиха гавань, де можна підготуватися для розвитку бізнесу в Євросоюзі. Тож швидше українські компанії потраплять через Польщу до Євросоюзу, ніж ЄС потрапить в Україну, - каже Славомир Майман.
На Східному економічному конгресі активно промується Білорусь, про що наголошували й учасники конгресу:
- Білорусь, перед обличчям нашого конфлікту з Росією і загостреної ситуації в Україні, виявилася регіональним оазисом стабільності. Білоруська економіка розвивається іншими шляхами, ніж польська, але розвивається. Вона добре вписується у можливості польських експортерів. У Білорусі також очікується прискорення приватизації, а ми хочемо, щоб польські підприємці також брали участь у цих процесах. Тож, цього року, ми можемо говорити про початок нового відкриття Білорусі, - каже Славомир Майман.
Під час Східного економічного конгресу у Білостоці було вручено нагороди 10-тьом найкращим комунальним інвестиціям та роботодавцям Підляського, Люблинського, Вармінсько-Мазурського, Підкарпатського та Сьвєнтокжиського воєводств. Серед найкращих роботодавців був і завод Ursus з Люблина, який, зокрема, разом з українськими колегами випускає тролейбуси "Богдан", а трактори успішно продає в Африці. З його представником та з іншими учасниками польського бізнесу ми поговоримо у наступних передачах.
Ще запитання до керівника митної служби Польщі Яцека Капіци: Що робити тисячам автомобілістів, які перетинають польсько-український кордон, адже на більшості пунктів перетину необхідно інколи чекати по сім годин:
- Тут ми маємо таку ситуацію, що найчастіше після обіду і увечері, особливо на кордоні з Україною, де діє активний малий прикордонний рух, громадяни приїжджають вранці за покупками, а після обіду вони повертаються, тому черга у цей час збільшується. Тож, краще обрати для себе поїздку в інший період дня, - або їхати дуже рано, або пізно увечорі. Не варто вирушати в дорогу тоді, коли подорожні їдуть з товаром та ще й оформляють документи Tax free. Окрім цього можна, наприклад, через наш Інтернетний сайт granica.gov.pl або завдяки завантаженій у смартфон чи таблет аплікації Granica подивитися яка насиченість руху на даному кордонному переході і запланувати поїздку так, аби вона не співпадала з інтенсивним рухом місцевих жителів, - каже Яцека Капіца.
На Східному економічному конгресі у Білостоці прозвучали також дані митників про те, що з 2014 року товарообіг між Польщею і Росією та Білоруссю знизився на 15%, а з Україною – на 20%. Тож, керівник митної служби Польщі Яцек Капіца прагне цей час використати для поліпшення інфраструктури пунктів перетину і пришвидшення обслуговування на східному кордоні.
Володимир Прядко