Польські експерти стверджують, що через 4-5 років Польща зможе повністю здійснити давно очікувану диверсифікацію постачання газу. За рахунок чого можна реалізувати такий план?
Поки справа видобутку сланцевого газу все ще занадто повільно втілюється у життя, (ми вже не раз розповідали про це), на перший план у справі налагодження альтернативного постачання газу до країни над Віслою, виходять наступні проекти: задіяння морського терміналу скрапленого газу LNG та розбудова інтерконекторів, що з’єднають газові системи Німеччини з системами Польщі, Литви, Словаччини, Чехії та України. Це, зокрема, дасть можливість Україні отримувати більше газу з Європи і долучити Польщу та Україну до європейської газової системи. Така ситуація сприятиме зміцненню енергетичної безпеки та 40% зростанню кількості газу, що трапспортуватиметься польською газовою мережею. Одним з ключових проектів такого транзитного сполучення, що його інколи називають газовим коридором Захід-Схід, буде газопровід Бернау-Щецін. Він дозволить прокачувати навіть 5 млрд. кубометрів газу в рік, причому в обох напрямках. А це створить перспективні експортні можливості для терміналу LNG в Свиноусті яке зрештою, і розташоване поблизу західного сусіда.
Голова сенатської комісії національної економіки, професор Марек Зюлковський каже, що приблизно 2018-2019 років більшість з названих проектів будуть реалізовані, а поки що...:
- Ситуація сьогодні не найкраща, але вона з року в рік поліпшується і існують шанси на стрімке покращення. Відомо, що величезна кількість і нафти і газу, поки що, постачається до нас зі східного напрямку. Але, на даний момент, завдяки, перш за все, побудові отієї великої інвестиції, якою є газовий термінал в Свіноуйсьцю, ситуація справді змінюється. Свіноуйсьцє не можна порівнювати з тим, що збудували литовці, адже вони просто орендували корабель, тобто це у них такий свого роду рухомий отримувач газу. Ми ж будуємо інвестицію для прийому мільйонів кубічних метрів блакитного палива. І тому, якщо ми матимемо можливість таких поставок до Свіноуйсьця (все одно чи це буде газ з Катару чи з іншого напрямку), а також діятиме постачання з Німеччини (чи можливо з інших країн, німці можуть взагалі обійтися без російського газу, а купляють його лише через знижку), то ми тоді можемо впевнено вести переговори у справі цін і домовлятися про довготермінові контракти. Адже відомо, якщо людина має справу з монополістом, то вона немає жодних шансів отримати якусь користь для себе, - каже Марек Зюлковський.
Власне ситуація на ринку газу і диверсифікація постачання цієї сировини стали головними темами недавнього засідання Комісії національної економіки в Сенаті:
- Треба, по-перше, збудувати інфраструктуру, тобто задіяти сполучення з іншими газовими мережами і домогтися отримання блакитного палива з різних напрямків. І тоді, завдяки інфраструктурній розбудові, з’явиться можливість диверсифікації. Наприклад, ми будемо потребувати 16 чи18 млн. кубічних метрів газу щороку, тож завдяки інфраструктурному поліпшенню можемо отримувати аж 40 мільйонів. І що ми тоді оберемо? Ми, звичайно ж, оберемо той газ, який буде найдешевшим і він не буде лише з одного напрямку, - каже Марек Зюлковський.
Сьогодні газові потреби Польщі складають майже 15 млрд. кубометрів, з чого 4 млрд. з власних засобів, а 11 – з імпорту, здебільшого з Росії. Але до 2020 року використання газу в Польщі зросте до 20 млрд. кубометрів.
На користь від сполучення з європейською системою газового пересилання вказує також інвестор газогону Бернау-Щецін, голова правління енергетичної групи Polenergia Збіґнєв Прокопович:
- Проект Бернау-Щецін полягає на будівництві газопроводу між місцевостями Бернау і Щецін, який дозволив би прокачування 5-ти млрд. кубічних метрів газу з Німеччини, тобто, це буде підключення Польщі до діючої німецької системи. З другого боку, цей проект надає також доступ польських користувачів до значно дешевшого газу. Нагадаю, що компанія Polenergia пропонує у даному випадку можливості постачання, але це вже самі клієнти будуть вирішувати з якого напрямку і від кого вони бажатимуть отримувати це блакитне паливо.
Це проект, який значною мірою збільшує енергетичну безпеку Польщі, бо кількість 3 мільярдів дає нам можливість купувати газ з незалежних від російських носіїв напрямків з можливостями розбудови цих пропускних спроможностей ще до 2 мільярдів. Тож, йдеться про отримання 5-ти млрд. кубометрів газу, – каже Збіґнєв Прокопович агенству Newseria.
Фірма Polenergia вже має дозвіл на будівництво 150-ти кілометрового газопроводу Бернау-Щецін. Їй для німецько-польського та польсько-українського (Дроздовичі-Більче) газових ниток необхідно мати 440-460 мільйонів євро.
***
Тим часом, керівництво польської національної нафтогазової компанії PGNiG заявило, що звернулося до російського Ґазпрому з пропозицією переглянути ціни за газ, що імпортується Польщею на основі довготермінового торговельного контракту. Зокрема, голова PGNiG Маріуш Завіша, на недавній варшавській зустрічі з журналістами, наголошував на тому, що Польща, – це третій за обсягами блакитного палива отримувач російського газу у Європі:
- Ми завжди ретельно платимо за цей газ, контракт реалізуємо, на мою думку, зразково. Тож, маємо цілу низку аргументів для того, щоб з доброю вірою приступити до таких переговорів і очікувати позитивного результату, - каже Маріуш Завіша.
Йдеться про те, що у першому півріччі поточного року Ґазпром тисячу кубометрів газу продавав країнам Західної Європи по 358 доларів, а для Польщі у середньому по 400.
Отже, обидві сторони підтвердили готовність до переговорів і встановили відповідний графік перемовин. Якщо ж, протягом півроку, сторони не домовляться щодо зниження ціни російського газу для польського отримувача, то черговим кроком з польського боку (національної нафтогазової компанії PGNiG) буде розгляд цього питання в арбітражному суді у Стокгольмі, - наголошує Маріуш Завіша. Полякам може допомогти той факт, що сьогодні відразу кілька європейських фірм ведуть переговори з Ґазпромом на тему змін у контрактах про постачання газу. Проте, деякі експерти, зокрема й аналітик Маклерського Дому Paribas Bank Polska Єжи Нікоровський, вважають, що польсько-російські розмови закінчаться фіаском, а дискусійні моменти вирішуватимуться в арбітражному суді.
Володимир Прядко