Курси валют у Національному банку Польщі:
1 EUR – 4,22 PLN
1 USD – 3,37 PLN
1 UAH - 0,26 PLN
Сьогодні у Польщі найчастіше говориться про два газопроводи – між Німеччиною та Польщею і між Польщею та Україною. Обидва вони лише в планах.
Німецько-польський Бернау-Щецін можна буде запустити через чотири роки. Найбільше від цього проекту виграли б польські хімічні підприємства, яким постійно трохи не вистачає блакитного палива. Хімічні гіганти залежать від газу з Росії, але останнім часом Ґазпром став невірогідним партнером, тож підприємці шукають інших шляхів для забезпечення виробничих процесів газом. Польські хіміки з надією чекають на новий газогін.
Раніше німецько-польським проектом займався нині вже покійний бізнесмен Алєксандер Ґудзоватий, але сьогодні за справу газогону Бернау-Щецін береться польський мільярдер Ян Кульчик. Керівник компанії Polenergia, яка певно й будуватиме нове газове сполучення між Німеччиною та Польщею, Збіґнєв Прокопович каже, що йдеться про блакитне паливо від західних сусідів, що до Росії він немає ніякого відношення. Прокопович наголошує – газ з Німеччини потребують не тільки польські підприємства, а й насамперед Україна. Це елемент концепції більшого газового коридору Захід-Схід.
Тим часом, за допомогою коштів Європейського банку відбудови та розвитку і Європейського інвестиційного банку (300 млн. євро) між Польщею та Україною буде збудовано новий газогін. На сьогодні є два варіанти газтруби довжиною 100 та 110 кілометрів – з української місцевості Більче у Львівській області до польських Дроздовичів Підкарпатського воєводства.
У понеділок на цю тему говорив в інтерв’ю газеті «Rzeczpospolita» заступник голови правління компанії "Нафтогаз" Олександр Тодійчук. Україна також могла б отримувати газ LNG з польського Сьвіноуйсця.
Майже 10 млн. домашніх господарств у Польщі (77%) мають принаймні один комп’ютер і майже кожний з них (74%) має доступ до Інтернету.
Найчастіше цим користуються молоді люди, здебільшого у містах, - стверджується у статистичних даних Головного статистичного управління Польщі за 2014 рік. Цей показник з року в рік зростає. Причому найкращий показник з наявністю комп’ютерів у Поморському воєводстві (85,4%), що на Півночі Польщі, а найгірший – у Люблинському воєводстві, що сусідує з Україною – 70,1%. Разом з тим, різниця між Заходом і Сходом Польщі у комп’ютерних показниках поступово затирається.
Головне для чого поляки користуються Інтернетом – пошта, пошук інформації про товари чи послуги, зростає також кількість тих, хто прагне читати газети в електронному варіанті.
В.П.