Побудований у Південній Кореї танкер "Independence" (Незалежність)
у понеділок 27 жовтня прибув у порт в Клайпеді. На початку 2015 року розпочнеться комерційне використання інфраструктури СПГ-терміналу. Завдяки цій інвестиції – пояснює колишній міністр енергетики Литви Ярослав Нєвєрович – Литва отримає доступ до норвезького газу, за який платитиме трохи більше ніж 300 доларів за тисячу кубометрів сировини.
- Термінал, у якому ми законтрактували норвезький газ, має ціни на такому рівні. Крім цього ми віримо, що з часом ціни будуть ще нижчими. Адже постає дедалі більше місць, де вироблятимуть газ, тому існуватиме тиск на зниження цін.
Під час Baltic Buisness Forum Ярослав Нєвєрович заявив, що литовська інфраструктура зрідженого газу не буде конкурувати з польським терміналом у Свіноуйсьці.
- Пропускна спроможність терміналів, які будуються, буде використана. Я вважаю, що, правдоподібно, існує місце ще для додаткової інфраструктури – і про такі можливості дискутують різні підприємства, різні держави. Серед іншого надалі говориться про ідею побудови терміналу у Фінській затоці, тобто десь в Естонії або у Фінляндії.
Оренда терміналу триватиме 10 років. Після цього періоду Литва зможе викупити цю інфраструктуру. Литва потребує близько 3 мільярдів кубометрів сировини в рік.
Польські експерти згодні – СПГ-термінал у Клайпеді унезалежнить країни Балтії від Ґазопрому.
Експерт Конфедерації приватних підприємців "Lewiatan" Дарія Кульчицька підкреслює, що прибалтійські країни повинні будувати свою енергетичну незалежність від Москви. Досі Литва, Латвія та Естонія були залежні від російського газу у 100 відсотках. На думку Дарії Кульчицької, некорисною для Владіміра Путіна є також низька ціна нафти:
- Що ж я можу сказати? Коротко скажу так: бідний Ґазпром, бідний Путін. Ціна нафти падає десь від 2010 року і не видно, щоб ця тенденція змінювалася. Це має негативний вплив на показники російської економіки, яка сильно залежить від сировини. Мабуть це також мало вплив на факт, що відбувається верифікація бюджету Росії, і це - черговий удар.
Матеуш Валєвський, економіст PwC, вважає, що СПГ-термінал у Клайпеді допоможе країнам Балтії у переговорах з Росією. Тепер пора завершити будівництво газопорту в Свіноуйсці:
- Президент Путін був би ще «біднішим» якби ми побудували газопорт і розпочали його використання... Це напевно допоможе країнам Балтії вести переговори з Росією, це для них головне. Це також потужний психологічний удар у Ґазпром і президента Путіна.
Експерт паливного ринку Томаш Хмаль згідний, що можливість використання СПГ-терміналу в Клайпеді, це велика геополітична користь для країн басейну Балтійського моря.
- Литва прийняла рішення про використання плаваючого терміналу і, здається, це рішення було розумним. По-перше тому, що Литва потребує 5 разів менше газу ніж Польща, і вона має невелике узбережжя. Тому рішення про використання плаваючого терміналу було дуже раціональним. Такий термінал має меншу пропускну спроможність, тому це ощадний спосіб (на забезпечення газом – ред.).
Термінал "Independence” у чотирьох резервуарах може помістити 170 тисяч кубометрів зрідженого газу. У 2015 році завершується довготерміновий контракт на поставки газу в Литву з Росії. Сьогодні Литва платить Ґазпромові по 375 доларів за тисячу кубометрів газу.
Польський термінал з отримання та регазифікації зрідженого газу, який у Свіноуйсці будує компанія GAZ-SYSTEM мав бути готовий в кінці червня цього року, проте його будова ще не завершена. Згідно з планами, польський термінал буде готовим наприкінці грудня. Варшава не мусить соромитися, що Литва обігнала Польщу – додає експерт Томаш Хмаль.
- Натомість, ми повинні відчувати якусь провину, коли подивитися на прогрес робіт і генерального виконавця будови, який постійно вимагає доплат до цього контракту, і треба поставити запитання чи будівництво цього терміналу буде завершене згідно з планом. Я сподіваюся, що так воно буде але сьогодні ми не можемо бути певні.
Будову терміналів зрідженого природного газу крім Польщі та Литви планують також інші країни в регіоні Балтійського моря. Фундаментом тих інвестицій мають бути поставки сировини з Норвегії та регіону Перської затоки, в обхід Росії.
Побудову терміналу хоче якнайшвидше розпочати Фінляндія. Ідея реалізації такого інвестиційного проекту, спільно з Естонією, виникла ще 2008 року. Спір про місце розташування терміналу на березі Фінської затоки поставив під знаком питання фінансову допомогу з Брюсселя. Остаточно обидві країни досягли порозуміння під час зустрічі керівників урядів країн ЄС, що минулого тижня відбулася в Брюсселі. У цих країнах будуть побудовані два окремі термінали. В майбутньому їх має з’єднати підводний газогін „Balticconnektor”. Завдяки цьому Фінляндія стане частиною європейської системи газопроводів.
Фінляндія, Швеція і Данія планують також побудувати нові менші LNG-термінали у своїх портах. Ці країни передбачають, що в майбутньому газ становитиме основне паливо для морського балтійського транспорту.
Лідія Залітач