Виповнилося 10-ть років з часу втілення у життя на території Польщі євросоюзної спільної сільськогосподарської політики. Завдання реалізувало створене 20-ть років тому Агентство реструктуризації і модернізації рільництва. У зв’язку з цим Агенство організувало студійний виїзд журналістів у фермерські господарства сєдльцького регіону, що на північному сході столичного, Мазовєцького воєводства.
Спершу ми відвідали господарства, де успішно вирощують молочних корів. Маріола та Адам Пачуські проживають у селі Корабє. Їхнє господарство почало діяти 15 років тому з 15 коровами. Сьогодні це вже 140 гектарів, де вирощується кормові для 200 молочних корів. Обслуговування тварин у новому коровнику відбувається автоматично, включаючи годування та доїння і навіть прибирання коров’ячих відходів. Але, успішно продавати молоко сьогодні нелегко:
- У Польщі найбільша проблема це та, що немає сильних сільськогосподарських організацій. Мені здавалося що молочні кооперативи певним чином зможуть взятися за роботу, але там діють застарілі закони. Ми з дружиною вирощуємо і обслуговуємо молочні корови, - це дуже тяжка, безперервна і довготривала праця. Сам я економіст, а дружина закінчила садівництво. Наш сучасний коровник діє вже три роки, ми використали усі європейські гроші, які були доступні для розвитку нашого господарства, - каже Адам Пачуський.
Ми побували також у подібному, але дещо меншому господарстві під назвою “Folwark” Марти і Яцека Мєчковських в Патрикозах-Колонії.
Директор Агенства реструктуризації і модернізації рільництва Марек Касса наголошує:
- У цьому регіоні останнім часом, як і на сусідньому Підляшші, було створено великі молочні господарства. Тут, мабуть, найкращі молочарні в нашій країні. У цьому регіоні було здійснено величезний цивілізаційний, економічний стрибок. Як ви бачите, техніка у молочарів на найвищому світовому рівні, - каже Марек Касса.
Після молочарів ми навідалися до двох груп виробників – грибів і яблук. У ґміні Сухожебри діє Група сільгоспвиробників “Jabłko Siedleckie” (“Сєдлєцьке яблуко”). Як і всі відвідувані об’єкти Група, що діє з 2010 року, також користувалася євросоюзними програмами допомоги. Фермери об’єдналися задля будівництва об’єкту для переховування, сортування і підготовки фруктів для продажу.
Голова Групи “Jabłko Siedleckie” Сильвестер Кісєлінський:
- Яблука які бачимо, ми вирощуємо у себе. Це найбільш популярні нині сорти. Ми модернізуємо свої сади і намагаємося виробляти те, чого очікує споживач. Майже сто відсотків нашої продукції йшло на російський ринок, тому після російського ембарго, нам нині не солодко. Ми розташовані за сто кілометрів від білоруського кордону, це нам полегшувало логістику. Білоруси сьогодні ще купують наші яблука, але за таку ціну, що бізнес стає нерентабельним, а Україна яблука купує у Центральній Польщі, здебільшого в районі Сандомира, - каже Сильвестер Кісєлінський.
Неподалік яблучного ельдорадо, у цій же ґміні Сухожебри, з 2007 року діє кооператив “Pieczarka Siedlecka” (“Сєдлєцька печериця”) У ньому об’єднані любителі високоякісних білих грибів. Голова кооперативу Здзіслав Млонек каже, що на початку членів фірми було 16, тепер вже 26, раніше виробляли 100 тонн грибів, нині ж 250, працює 35 осіб. Одна третя грибів відправлялася на Схід, одна третя продавалася у Польщі і така ж кількість на Заході. А сьогодні ті гриби, які відпралялися у східному напрямку, часто за зниженими цінами, продаються у Польщі.
Директор кооперативу «Pieczarka Siedlecka» Анджей Ладзяк додає:
- Ще кілька років тому Голландія, Франція, Німеччина були сильними гравцями у грибній справі. Але, вони вже полишили її, курс євро призвів до того, що нам було вигідно продавати на Заході наші гриби. Вони не витримали, тим більше, що у нас робоча сила дешевша, ніж у них, - каже Анджей Ладзяк.
Серед учасників студійної поїздки були й представники спеціалізованих видань, які добре знаються на справі, а серед них і головний редактор журналу “Agro” Леон Вавренюк:
- Ми побували у людей успіху, які незважаючи на це, мають певні проблеми, що сталися внаслідок торговельної війни. Та все ж, ці люди завдяки їхнім вмінням, відвазі, ризику і добрій підготовці досягли хороших результатів. Ми побували у двох приватних господарствах, це були сучасні ферми молочних корів: роботи для доїння, для прибирання, сучасні корівники. На такі інвестиції фермери витратили великі гроші і у всіх випадках їм була надана євросоюзна допомога, від себе вони додали 30-40% витрачених коштів. Щоб здобути великі гроші фермери ризикували своїм майном. Я захоплююся такими підприємливими людьми, - каже Леон Вавренюк.
У співрозмовника ще більше захоплення викликають дві виробничі групи– одна, – Товариство з обмеженою відповідальністю “Jabłko Siedleckie”, інша, - кооператив “Pieczarka Siedlecka”:
- В одному й другому випадку – це десятки мільйонів вкладених у бізнес злотих. Особливо “Jabłko Siedleckie”, у них тепер величезний ангар для переховування яблук. Це Товариство позичило 17 мільйонів злотих, бізнесмени усе своє майно здали під заставу! Це вже командна гра, люди вирішили діяти гуртом, а тут раптом торговельна війна, на яку вони не мають впливу і це може принести їм проблеми. Подібних прикладів об’єднання кмітливих підприємців ми, в Польщі, маємо багато, - каже Леон Вавренюк.
“Якби не євросоюзні допомогові кошти, ситуація у польському рільництві виглядала б інакше”, - переконує журналіст Леон Вавренюк.
Керівник Агентства реструктуризації і модернізації рільництва Анджей Ґросс підбив підсумки десятилітньої роботи, коли з допомогою 200 мільярдів злотих (60 млрд. $) з євросоюзних та вітчизняних джерел було здійснено 8 тис. будівельних інвестицій та закуплено 388 тисяч одиниць сільгосптехніки і розповів про плани розподілу ще більших коштів на наступні роки:
- Усі питають: що нас чекає у новій перспективі. Я завжди повторюю, - це продовження такої ж роботи тільки з деякими поправками. Це буде підтримка інвестицій, перш за все, - модернізація. Для неї буде навіть більше коштів, ніж у минулій перспективі. Буде підтримка молодого фермера, будуть кошти на модернізацію малих господарств, більше грошей буде також на підтримку тих господарств, які зазнають негативних наслідків стихійного лиха. Звертатимемо більше уваги на будівництво ринків, на готовність сільськогосподарських галузей на ті ситуації, коли, як ось тепер, маємо справу з ембарго. Для цього створюватимуться групи виробників, які мають потенціал і добре знають ринки, - каже Анджей Ґросс.
Додам також, що внаслідок втілення у життя євросоюзної спільної сільськогосподарської політики, в Польщі протягом цих десяти років на селі було створено 35 тисяч нових місць праці, що не пов’язані з сільським господарством.
Володимир Прядко