У Польщі викликали занепокоєння наміри ЄС зробити законодавство у сфері розробки сланцевих покладів більш жорстким. Як відомо, країна над Віслою найактивніше серед європейських країн займається розвідкою і видобуванням цього альтернативного виду палива.
Європейський Парламент невеликою перевагою голосів схвалив цими днями поправки до директиви щодо оцінки впливу розробки родовищ на довкілля. Йдеться про те, щоб зобов’язати фірми, які планують буріння свердловин у пошуках неконвенційних покладів, спершу провести комплекс досліджень впливу цієї роботи на навколишнє середовище. Нині такі оцінки, згідно з європейським законодавством, вимагаються лише безпосередньо перед початком самого видобутку нафти чи газу.
“Таких правил у світі ніде немає”, - кажуть польські євродепутати, які намагалися пом’якшити “сланцеву” директиву.
На думку євродепутата Лєни Колярської-Бобінської, пропоновані зміни особливо невигідні для Польщі. Політик вважає, що дослідженням впливу роботи на довкілля можна займатися лише тоді, коли буде відомо, чи газ в даній місцевості взагалі є, яка його кількість, яка вартість розробки покладів, тощо.
Лена Колярська-Бобінська наголошує, що пропозиції змінити існуюче законодавство призведуть до того, що пошук сланцевого газу буде збитковим:
– Якби ті рапорти на підготовчому етапі інвестиції справді почали діяти, то сам процес дослідження був би занадто ускладненим, – каже Колярська-Бобінська.
Євродепутат Конрад Шиманський також підтверджує, що такі суворі правила призведуть до зростання коштів інвестицій і змусять фірми відмовитися від розвідувального буріння:
- Польська дипломатія повинна сприймати це як дуже серйозний сигнал, - каже Конрад Шиманський.
Бо тепер, - як наголошує євродепутат Конрад Шиманський, - процедури оцінки середовища, особливо для сланцевої галузі, будуть ще тривалішими і ще дорожчими.
Після минулотижневого голосування у Європейському Парламенті польські євродепутати з групи християнських демократів склали протест, вони стверджують, що якби не процедурні помилки, то результат прозицій, щодо зміни законодавства у сфері розробки сланцевих покладів, був би корисним.
Інший євродепутат, Богуслав Сонік, визнає, що саме голосування вже не можна повторити, але:
- Цей протест повинен мати вплив на хід подальшого обговорення підкоригованих “сланцевих” правил у Раді Європи, - підкреслює Богуслав Сонік.
Бо тепер Директивою займуться євросоюзні країни, які пізніше остаточну форму законодавства повинні ще узгодити під час спільних переговорів з Європейським Парламентом.
Тим часом, деякі експерти, зокрема, директор Організації польської пошуко-видобувної промисловості Марцін Зємба, попереджають, що через загострення євросоюзних законів з охорони довкілля, міжнародні концерни можуть відмовитися від пошуку сланців у країнах Євроспільноти і перейти на більш сприятливі для них ринки, зокрема, активніше зайнятися пошуком сланцевого газу в Україні. Експерт наголошує, що Україна, яка пізніше розпочала пошук сланців, ніж Польща, може стати привабливішим місцем для іноземних компаній:
- У світлі законодавчих змін, які загрожують пошуку і добуванню сланців, може статися так, що країни, які не входять до складу Європейського Союзу, матимуть значно простіші процедури. І тоді інвестори, які постійно слідкують за тим, у яких країнах видобування сланцевого газу найменш проблемне і найлегше з точки зору бізнесу, можуть обрати саме такі країни, - каже Марцін Зємба.
- Якщо все піде некорисним шляхом для промисловості, тобто якщо Рада Європи ухвалить процедуру виконання повної оцінки впливу на довкілля в процесі пошукової фази, то це значно затягне процес пошуку газу зі сланців у Польщі, процес, який – треба підкреслити - і без цього триває дуже повільно, - коментує Марцін Зємба.
Позиція головного геолога Польщі, віце-міністра довкілля Піотра Возьняка також зрозуміла:
- До цих змін ми ставимося обережно, тобто ми їх оцінюємо як непотрібні. Гляньмо, яку ми маємо ситуацію у всій Європі. Нинішня директива оцінки впливу на довкілля, дозволяє кожній країні зайняти вигідну для себе, і згідно з власним переконанням, позицію щодо розвідувальних робіт.
У Франції оголошено мораторій на добування сланців, і це згідно з усіма європейськими законами.
А у Польщі немає мови про жодний мораторій, у нас у суспільстві дуже висока підтримка сланцевих розробок. Ми хочемо мати дешевий газ, ми хочемо мати буріння, інвестиції, нові місця праці, хочемо у майбутньому мати низкі ціни газу для промисловості та для домашніх господарств. Тобто, ми, у переважній більшості, “за” і хочемо таку позицію утримати, - каже Піотр Возьняк.
Віце-міністр довкілля вважає, що дотеперішні регулювання в ЄС сприяють тому, щоб кожна країна напряцювала для себе власні правила і сформулювала свою позицію:
- І це дуже комфортна ситуація для кожного. Ми, чи британці, не втручаємося з нашими поглядами чи інтересами до мораторію на пошуки сланцевого газу у Франції, - ні, бо це суверенне рішення кожної країни. І власне в цьому одна з головних переваг Європейського Союзу, - у згоді з усіма можна вирішувати свої енергетичні плани, а в даному випадку йдеться про сланцевий газ. І усе це, згідно з нині існуючими вимогами ЄС, а оте загострення правил, що його планує впровадити Європейський Парламент, зовсім не потрібне, - переконаний Піотр Возьняк.
Рішення Європейського Парламенту ще не є остаточним, тепер його пропозиції повинні ухвалити уряди країн ЄС та Єврокомісія.
У польських ЗМІ знову наголошується на тому, що антисланцевим лобінгом у Європі займаються не тільки зелені та ліві, а й у першу чергу, російський Газпром. Цій організації не до смаку розвиток неконвенційного палива, бо сланці – це для російського монополіста неабияка загроза.
Тому, коли завдяки експлуатації сланцевих покладів американці збивають ціни газу і нафти у світі, європейські політики все ще боряться зі сланцями. І сьогодні у Франції, де не можна добувати сланцевий газ, пересічна родина платить за енергію 2,3 тисячі євро, а американська родина платить півтори тисячі.
Тим часом, у Будапешті, під час понеділкової зустрічі прем’єр-міністрів країн Вишеградської Групи, було узгоджено підтримку польської позиції у питанні сланців. Усі «вишеградці», - Чехія, Словаччина, Угорщина та Польща, розуміючи значення майбутнього, спільного Вишеградського ринку газу, голосуватимуть за прискорення диверсифікації джерел газопостачання.
Про це, зокрема, наголошував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск:
- Я дуже радію, бо вдалося без зайвих дискусій переконати партнерів, щоб Польща отримала міцну підтримку на Європейській Раді, де дискутували міністри довкілля. Йдеться про те, аби протидіяти занадто суворим кліматичним вимогам. Ми вирішили діяти спільно, захищаючи простіші процедури під час досліджень і видобування сланцевого газу, - сказав прем’єр-міністр Дональд Туск.
На сьогодні у Польщі у пошуках сланцевого газу пробурено 51 свердловину, чергові дев’ять заплановано до кінця поточного року. Польський уряд надав для пошуку сланців 107 концесій, найбільше таким фірмам як PGNiG, Orlen i San Leon.
Володимир Прядко