Ось уже кілька місяців між акціонерами ґданського суднобудівного заводу Stocznia Gdańsk – українською компанією Gdańsk Shipyard Group, що її контролює український підприємець Сергій Тарута, та польським державним Агентством Розвитку Промисловості (ARP), компанії, що належить до держмайна, ніяк не дійде до плідної співпраці. Тим часом, легендарна ґданська судноверф, де зародилася Солідарність, ось-ось збанкрутує.
2007 року, на прохання найвищого польського та українського керівництва, український інвестор, компанія ІСД, з великими труднощами, купила заборговану, на межі банкрутства легендарну судноверф Stoczniа Gdańsk. Протягом цих років економічна ситуація так змінювалася і ускладнювалася, що сьогодні це підприємство знову стало над прірвою банкрутства. Одна з причин – відсутність порозуміння двох його акціонерів.
Відсутність нормального контакту між акціонерами призвела до того, що минулотижнева варшавська прес-конференція українського підприємця Сергія Тарути транслювалася через Інтернет, аби партнери з Агентства Розвитку Промисловості могли почути думки головного акціонера.
Голова правління ISD Polska Костянтин Литвинов, який також брав участь у конференції, каже, що ніяк не можна зустрітися з представниками польського уряду...
Тож, конференцію керівника ІСД Сергія Тарути дивилися у всемережі не тільки робітники корабельні, журналісти, а й політики та державні службовці:
- Без спільного рішення з Агентством Розвитку Промисловості стабілізувати ситуацію неможливо. Засоби, які необхідні для порятунку верфі достатньо великі, тому все залежить від того, як швидко ми розробимо програму реструктуризації та оздоровлення підприємства.Мені дуже хотілося, аби банкрутства не сталося, але я не на все маю вплив. Для стабілізації роботи судноверфі і для реалізації того плану, що його було представлено у березневому меморандумі, необхідно 180 млн. злотих. Думаю, що ця інформація стане публічною і дійде до кабінету польського прем’єр-міністра та до Агентства Розвитку Промисловості міністерства держмайна. Ситуація дійсно парадоксальна – акціонер звертається до свого партнера, представника держави, який здавалося б, зацікавлений навіть більшою мірою у порятунку верфі, адже судноверф - це і соціальні проблеми і символ народження нової Європи, але діалогу немає. Для мене це не нормальна практика, - сказав Сергій Тарута.
Керівник ІСД навіть ствердив, що Агентство Розвитку Промисловості вже реалізує сценарій банкрутства верфі, дезінформує прем’єра й міністра держмайна.
Після прес-конференції спільної мови між українським приватним інвестором та польським державним Агентством знову не знайдено. А замість дій задля порятунку корабельні, до Ґданська хочуть вислати контролюючі органи для чергової перевірки діяльності верфі.
Українські власники залишаються на своїй позиції, продовжуючи закликати прем’єр-міністра Польщі та міністра державної скарбниці, відновити діалог у справі судноверфі та зайнятися спільним рятуванням фірми. Голова правління ISD Polska Костянтин Литвинов при цьому підкреслює:
- Що може робити приватний інвестор, поруч якого за державні гроші підгодовується конкуренція? – каже голова правління.
Костянтин Литвинов має на увазі те, що недавно державні гроші було надано для розвитку іншої, конкруренційної, приватної ґдинської верфі Krist.
Агентство Розвитку Промисловості вустами речника Роми Шажинської, рішуче відхиляє звинувачення керівника ІСД, мовляв кредит, наданий верфі Krist, був чисто комерційним. І що на загальних зборах акціонерів не можна було приймати рішення, оскільки українці не мали навіть фінансового звіту про діяльність компанії:
- Агентство Розвитку Промисловості не займається жодним сценарієм банкрутства, це абсолютна неправда. Адже, ми вже задіяли таку велику суму грошей, що якби дійсно сталося банкрутство, то через це потерпіли б саме ми. Тому банкрутство ґданського суднобудівного заводу не у нашому інтересі, - каже Рома Шажинська.
Нагадаємо, що ISD Polska, а конкретніше створена для управління ґданською судноверфю, компанія Gdańsk Shipyard Group володіє 75% акцій, а до Агентства Розвитку Промисловості держмайна належить майже 25%:
- Агентство Розвитку Промисловості, маючи менше ніж 25% акцій, немає жодного впливу на управління верфю. Головний акціонер може без нашого відома і без нашої згоди робити на підприємстві усе що завгодно, - каже Рома Шажинська.
Голова Правління Ґданської судноверфі Анджей Стоклоса знає ситуацію на корабельні, так би мовити, з перших рук:
- Проект реструктуризації Stoczni Gdańsk - це дуже складний проект. Мені здається, що рішення, які приймалися інвестором спиралися на інший фактичний стан, ніж той, який завод пізніше реалізував в рамках затвердженої Європейським Союзом реструктуризаційної програми. Це цікава справа, - які були мотиви діяльності інвесторів в час перших інвестицій, що полягали у підвищеному капіталовкладенні верфі, а що сталося потім, внаслідок опрацювання результатів і втілення у життя реструктуризації.
У тій другій фазі, були створені такі обставини, що радикально змінили умови реструктуризації судноверфі. І це одна з вирішальних причин подальших наших проблем. Ми, щоправда, також зробили певні помилки, які зокрема, полягають на неточній оцінці ринкових тенденцій. Але головною проблемою стало існування двох паралельних інвестиційних проектів: наша програма реструктуризації з трьома виробничими лініями і створений через два роки проект ґдинської групи капіталу MARS Shipyards & Offshore Агентства Розвитку Промисловості. Треба сказати відверто – це конкуренційні проекти з усіми відповідними наслідками, - каже Анджей Стоклоса.
Тим часом, представники Агентства Розвитку Промисловості кажуть, що вони виконали у ґданській судноверфі 100% роботи, а український власник верфі - 30%, тому витрачати гроші платника податків у підприємство, яке стало легендою в історії польської держави і змінило хід історії, вже далі не можна. Крім цього, Агенство вважає, що на порятунок корабельні потрібно 400 тисяч злотих, а ІСД – 180 тисяч.
У цій, здавалося б, безвихідній ситуації, заводська профспілка звернулася до лауреата Нобелівської премії, колишнього президента Польщі Лєха Валенси, аби він виступив посередником у переговорах між українським та польським власниками Ґданської верфі.
У листі представники Солідарності, зокрема написали: „довготривала відсутність порозуміння у справі діяльності Stoczni Gdańsk блокує її реструктуризацію і призводить до того, що роботу можуть втратити майже дві тисячі робітників”.
Лєх Валенса від самого початку конфлікту між двома акціонерами наголошував – якщо потрібна моя допомога – я готовий:
- Якщо це слушна справа, якщо є можливість поборотися, то я про це пам’ятатиму. Ця судноверф підняла мене на великі справи, таке не забувається. Поки що я усіх цих перипетій так добре не знаю і не можу чітко розставити акценти. Якщо таке зацікавлення з боку робітників буде, то будь ласка, але сам напрошуватися в переговорники я не буду. Коли цю судноверф продавали, мені це не дуже подобалося, - наголошував кілька днів тому Лєх Валенса.
З боку українського власника Ґданської верфі відразу ж була висловлена готовність сісти за стіл переговорів під проводом колишнього народного трибуна Валенси, представники ж Агентства Розвитку Промисловості у вівторок також висловили зацікавлення тим, щоб підключити Лєха Валенсу до розмов на тему майбутнього Stoczni Gdańsk.
Сам Лєх Валенса сказав у вівторок увечорі, що шанси на порятунок Ґданської судноверфі дорівнюють 5%.
«5% - це небагато, але бувало й гірше, та ми все ж, виходили з ситуації, я зроблю все, щоб урятувати судноверф», - заявив Валенса після розмов з представниками заводської профспілки. Можливо, що перша зустріч двох акціонерів Stoczni Gdańsk під проводом легендарного лідера Солідарності, відбудеться 10 жовтня у Варшаві.
Володимир Прядко