Минулого тижня у рубриці «Економіка і Бізнес» ми побували у Вармінсько-Мазурській Спеціальній економічній зоні, а сьогодні подорожуймо до сусідньої – Сувальської Спеціальної економічної зони. Це також на північному сході Польщі.
Сувальська Спеціальна економічна зона, що має підзони у трьох воєводствах, була створена у 1996 році, коли безробіття в регіоні сягало 30-40%. Кілька самоврядувань в Елку, Ґолдапі і в Сувалках разом з Державною скарбницею створили Акціонерне товариство, яке й управляє Сувальською економічною зоною. У ній діють підприємства, які виготовляють будматеріали, займаються обробкою металу чи дерева, випускають пластмасові вироби та продовольчі товари. Тут задіяно німецький, швейцарський, голландський, австрійський, данський, литовський, шведський та інший капітал.
Загалом, у Сувальській зоні діє 71 фірма, працює понад 6 тисяч осіб, а інвестиції сягають більше мільярда злотих.
Заступник голови правління Сувальської Спеціальної економічної зони Войцєх Кєрвайтис каже, що в повітовому місті Елк у розпорядженні зони сьогодні 24 га, діє 28 фірм і працюють майже 2 тисячі осіб, а її географічне розташування досить характерне:
– Близькість східних ринків – це наш плюс, але ще не всі інвестори добачають цей факт. Ми чекаємо на будівництво в нашому регіоні спершу залізниці Rail Baltica, яка з’єднає Прибалтику, Східну Польщу та Західну Європу, а згодом у цьому ж напрямку буде збудовано автошлях Via Baltica. Це дасть можливість швидкого перевезення товарів. У нас також буде енергетичний міст Польща-Литва, значний його фрагмент буде збудовано саме на території Елка.
Сувальська Спеціальна економічна зона розташована у 6-ти місцевостях Вармінсько-Мазурського, Мазовєцького та Підляського воєводств. Найближчим часом зона розшириться на кілька га, в тому на 22 га в Елку для Технологічного парку, який ми й відвідаємо, – каже Войцєх Кєрвайтис.
Керівник Serwistal Вєслав Мєчковський
Але спершу послухаймо фрагменти презентації голови правління компанії Serwistal Вєслава Мєчковського, однії з 28 фірм Сувальської ВЕЗ в Елку:
– У 2000 році, коли було прийнято рішення про створення Сталевого центру обслуговування за європейським зразком, – першу продукцію було випущено наступного ж року. Змінена назва фірми більш точно відображає ту галузь, у якій ми діємо. Serwistal протягом 12 років свою поверхню збільшила у шість разів.
Основна наша діяльність – виробництво плоских сталевих рулонів і шаблонів, які ми нарізаємо з кругів. Все це замовлення наших клієнтів, яких у нас півтисячі. На виробництві діють чотири лінії для різання вздовж, сім ліній для різання впоперек і ще 5 ліній. Колись, на початку діяльності підприємства, у нас працювало 6 осіб, сьогодні – 222 особи. Маємо усі відповідні сертифікати якості. Щороку переробляємо 150 тисяч тонн виробів – це друге місце в Польщі. Наше підприємство не має безпосереднього зв’язку з жодним металургійним заводом, але від них ми купуємо сталь, зокрема і з Запоріжжя чи від угорського заводу компанії ІСД. Нашим клієнтам непотрібно утримувати своїх складів, бо їхні замовлення ми виконуємо вчасно і продукти постачаємо в строк, – каже Вєслав Мєчковський.
Колись, ще до 2000 року, у Польщі не займалися переробкою і пристосуванням металургійних виробів до потреб замовників з автомобілебудівної галузі чи зі сфери побутового обладнання, тому керівники Serwistal їздили переймати досвід до Німеччини та Голландії, тепер це підриємство в передовиках:
– Є багато переваг ведення бізнесу тут, у північно-східній частині Польщі. Для інвестора, який хоче купити ґрунт під свій бізнес, ціни тут у 5-6 разів нижчі, ніж у Центральній чи Південній Польщі. І взагалі починати власну справу у цьому регіоні – означає менші витрати. Крім того, експорт нашого підприємства до близьких, сусідніх країн – Естонії, Литви, Латвії та Білорусі, – складає 20%.
Інші позитиви – широкі можливості знайти потрібну робочу силу. А те, що кажуть, мовляв, у нас ненайкраще транспортне сполучення, то це не правда. Дороги хороші і заторів немає. Ставки за перевезення товарів у нас також найнижчі, – каже Вєслав Мєчковський.
Отже, ми все ще знаходимося у підзоні Елк Сувальської Спеціальної економічної зони, яка поширюється для створення нового Науково-технологічного парку.
У його приміщенні, на очах місцевих та міжнародних мас-медіа, відбулося підписання угоди між президентом Елка Томашем Андрукєвичем та заступником голови Правлінням Польського агенства інформації та закордонних інвестицій (PAIiIZ) Боженою Чаєю щодо господарчої промоції цього 60-тисячного міста.
Науково-технологічний парк в Елку
Директор Науково-технологічного парку в Елку Данєль Куліґ каже, що його інституцію відкрито наприкінці минулого року, але вже сьогодні тут працює 6 активнодіючих фірм, серед яких, наприклад, білоруська Wermikulit:
– Ми дуже пишаємося тим, що протягом короткого періоду нам вдалося залучити такі цікаві фірми. Ми вже здали в оренду 85% нашої поверхі.
Взагалі у Польщі на сьогодні приблизно 40 подібних технологічних парків, здається, що вони діють у кожному воєводстві. Якщо говорити про наш регіон, то подібний парк діє в Ельблонґу, в Сувалках, в Ольштині і в Білостоку вони створюються. А ми знаходимося найближче до Литви і до Білорусі. Підтримуємо контакти з Каунасом і Вільнюсом.
Директор Науково-технологічного парку в Елку Данєль Куліґ
З Україною співпраці поки що немає, але шанси на співпрацю є. Нехай ті, хто мають цікаві ідеї, зголошуються до нас. Ми, наприклад, допомагаємо навіть студентам, які не мають коштів на розробки, зате мають певні цікаві задумки. На вигідних для них умовах, ми пропонуємо їм три роки займатися у нас експериментами. Якщо дану ідею варто реалізувати, то вони продовжать у нас роботу, залежно від галузі ми їх долучимо до технологічних інкубаторів, – каже Данєль Куліґ.
Отже, це був Науково-технологічний парк в Елку, а коли поїхати ще кілька десятків кілометрів на південь, до столиці Підляського воєводства – Білостока, то можна дізнатися про інший парк цієї ж, Сувальської спеціальної економічної зони. Але Білостоцький технологічний парк лише створюється, завдяки, перш за все, місцевим кадрам.
У Білостоку ми об’їхали автобусом підзону – вона виглядає типово для Спеціальних економічних зон – на околиці міста кілька га землі, де можна побачити корпуси вже діючих підприємств. Але тут ще багато вільного місця під майбутні інвестиції.
Голова Сувальської Cпеціальної економічної зони Роберт Жилінський
Голова Сувальської спеціальної економічної зони Роберт Жилінський розказав, що Білостоцька восьмигектарна підзона буде розбудовуватися поближче до території України, поруч з польсько-білоруським прикордонням, в місцевостях Сім’ятичі, Семенівка і Гайнівка. Але, поки що, українських інвесторів у Білостоку нема:
– Ми проводили певні розмови, що стосуються однієї з підзон. Переговори не закриті, для пані інвестор територія Сувальської економічної зони відповідає її очікуванням, але необхідно буде ще почекати. Бо йдеться про купівлю технології з Великої Британії. Якщо це вдасться, то можливо, що це й буде перша українська інвестиція. Хочу також сказати, що кілька підприємств нашої зони експортують свої вироби в Україну, – каже Роберт Жилінський.
Отже, у Польщі діють 14 Спеціальних економічних зон, а ми побували у двох з них – тиждень тому у Вармінсько-Мазурській, а сьогодні – у Сувальській. Це північно-східна Польща, яка наздогоняє більш розвинені регіони країни. У всіх польських Спеціальних економічних зонах фірми заінвестували 82 млрд злотих, а роботу отримали чверть мільйона осіб.
В.П.