«Ми очікували, що захід на тему енергоресурсів викликає зацікавлення, але не могли уявити, що аж таке», - зізнаються організатори Польсько-української газової конференції. Тема енергетичної співпраці між двома країнами завжди була популярною, однак останні дні з новинами про намір Варшави будувати спільно з Москвою газопровід в обхід України винесли її на топ польських та українських медіа.
Пікантності ситуації додає той факт, що прем’єр Польщі Дональд Туск, як він сам ствердив, не був поінформований про початок спільного проекту між «Ґазпромом» та компанією EuRoPol Gaz – меморандум з інформацією про таку ініціативу був оприлюднений минулого тижня.
Колишній президент Польщі Алєксандер Кваснєвський, який відкривав конференцію, наголосив, що у справі будівництва нового газового коридору Варшава має консультуватися з Києвом:
- Цей проект оминає Україну, тому тим більше ми маємо серйозно говорити про нього. Мусимо запитати Київ: чи це загроза для національних інтересів України, чи все не так погано, як нам здається. Все, що пов’язане з такими проектами – це елемент державної стратегії. Якщо прем’єра не інформують у таких питаннях – це добре не виглядає.
Екс-президент Кваснєвський підкреслив вагу співпраці між Україною та Польщею в енергетичній сфері як елементу наближення Києва до ЄС. «Сподіваюся, Угода про асоціацію буде підписана у листопаді, немає сенсу з цим зволікати ще два-три роки», - сказав політик.
- Останнім часом спостерігаємо більшу готовність української влади відповідати європейським стандартам, краще розуміння ваги євроінтеграції. Наприклад, президент Янукович визначив, що спеціально займатися європейськими справами буде голова Ради Нацбезпеки Андрій Клюєв. Це, на мою думку, доводить, що українці хочуть бути частиною нашої спільноти та довести до успішного фіналу процес підписання Угоди про асоціацію.
Хоча, зазначив Кваснєвський, асоціаційна угода зараз не є найбільшою проблемою для влади у Києві: «Найбільшою проблемою є ціна блакитного палива, тому власне енергетика є ключовою при виборі України на користь ЄС чи Митного союзу», - додав екс-президент.
Колишній президент Польщі Алєксандер Кваснєвський / PAP/Rafał Guz
Міністр економіки та віце-прем’єр Польщі Януш Пєхоцінський під час виступу підкреслив, що розуміє вагу проблеми гарантованих поставок палива по прийнятній ціні для України. Натомість польський уряд ще не прийняв жодного рішення щодо будівництва нового газогону з росіянами. «Меморандум це тільки меморандум», - зазначив очільник економічного відомства Польщі:
- Газ це не тільки бізнес, а й політика. Ситуацію, яка зараз виникла у польському уряді, спричинили не стільки комунікаційні проблеми, скільки маніпуляції. На практиці Польща веде дуже прозорий діалог щодо власної та колективної безпеки у сфері поставок газу. І я хотів би запевнити, що останніми днями уряд не прийняв жодних нових рішень щодо будівництва газопроводу з території Білорусі через Польщу до Словаччини. Одним з головних питань, на які ми зважаємо розглядаючи цей проект, є те, як нова труба вплине на енергетичні системи країн Центрально-Східної Європи, втім звісно і України.
Як зазначила голова Польської нафтогазової компанії PGNiG Ґражина Пйотровська-Оліва, для неї газ це бізнес, і її фірма не має нічого проти ширшої співпраці з Україною, за умови що вона приноситиме прибутки. Зараз польські енергокомпанії, наприклад, цікавить перспектива використання українських підземних газосховищ:
- Ми вже говорили з німецькими партнерами, і ми відкриті для дискусії з українцями на тему доступності та використання їх газосховищ. Газосховища зазвичай мають дешевший газ, адже закачують його у літній сезон, коли ціна блакитного палива є суттєво нижчою. Натомість чого нам бракує – це інфраструктури для поставок газу як з Німеччини, так і з України. Існуючі труби і так експлуатуються на максимум. Тому нова інфраструктура – це ключ до співпраці.
«Будувати нову інфраструктуру треба, але важливо знати де і яку», - наголошує Марцін Чуб з корпорації Gaz System:
- Головна загроза для енергетичної безпеки України знаходиться не в Москві, на дні Балтики чи Чорного моря. Вона знаходиться в самій Україні. Це залежність держави від споживання енергії. Маю на увазі неефективність існуючих енергосистем. Не вдасться налагодити співпрацю та зменшити залежність від коливання ціни палива без зміни існуючого обладнання газопроводів. Ми теж не до кінця розв’язали цю проблему, але принаймні динамічно над цим працюємо. Якщо Україна і надалі споживатиме 50 мільйонів кубометрів газу на рік, то жодні проекти співпраці їй не допоможуть.
Окрема панель під час конференції була присвячена перспективам використання зрідженого газу в Польщі та в Україні. Якщо польський LNG термінал у Свіноусті (Świnoujście) буде готовий наступного року, то Україна тільки розпочинає цей проект. Голова Державного агентства з інвестицій та управління національними проектами України Владислав Каськів не виключає, що допоки Київ не збудує свій термінал, то може купувати зріджений газ у західних сусідів.
Не забули експерти та бізнесмени поговорити й про сланцевий газ. Як виявилося, українці та поляки вважають, що найбільше проблем у цій сфері мають їх власні держави, і вони часто несвідомі, скільки клопотів з новим видом палива мають сусіди.
Наскільки Україна скористається з тих шансів на співпрацю, які пропонує Польща? Дізнаємося незабаром – слухання на тему енергетики, втім сланцевого газу, пройдуть у Верховній Раді в середині травня.
Олена Бабакова