Польща ще не долучилася до грона країн, які ввели євровалюту, проте має в планах це зробити. Тому теперішня криза в Єврозоні привертає увагу і польських експертів. Як країни Єврозони можуть порадити собі з економічним спадом, державними заборгованостями та безробіттям? Про це дискутували у Польському інституті міжнародних справ.
Над проблемами Єврозони та можливостями їх вирішення розважали теоретики та практики економічних перетворень: колишній прем’єр Польщі Ян Кшиштоф Бєлєцький, економіст Станіслав Ґомулка та експерт Аґата Ґостинська.
Аґата Ґостинська з Польського інституту міжнародних справ розповіла про новий Фіскальний пакт, котрий країни Єврозони ухвалили у березні цього року. Цей документ збільшує відповідальність урядів за рівень дефіциту в національних бюджетах. Однак експертка висловила сумнів, що пакт зможе реально вплинути на боротьбу з кризою:
- Автоматичний механізм корегування боргів, спільне обговорення бюджетів – все це має зробити Європу більш сильною в обличчі кризи у майбутньому, але чи це допоможе їй зараз? Експерти зауважують, що норми, які містить Фіскальний пакт, вже існують! Проект пакту заповідав більш жорсткі механізми регулювання, але їх немає у фінальному варіанті. І це тренд, котрий спостерігаємо у боротьбі Європи з кризою: замість запровадження жорсткіших правил, вона показує тенденцію до еластичності рішень. Пакт мав збільшити солідарність країн у боротьбі з кризою, але збільшив солідарність тільки тих, хто вже надавав фінансову допомогу іншим.
На думку Ґостинської, нинішня криза це тест, наскільки країни ЄС можуть об’єднатися задля інтересів спільноти. Зараз цей рівень єдності дуже низький. Цитуючи Жозе Мануеля Баррозу, голову Єврокомісії, представники країн більш-менш спокійно ухвалюють спільні рішення у Брюсселі, проте не поспішають їх запроваджувати, повернувшись додому.
Про зміцнення фінансової дисципліни говорив і професор Станіслав Ґомулка. Він запропонував чотири конкретних кроки, які б могли поліпшити ситуацію в Єврозоні:
- Перше – запровадження нових критеріїв стабільності, що визначають максимальну величину закордонних боргів окремих держав. Друге – штрафи за порушення цих квот мають бути автоматичними та високими. Третє – країни-порушниці можуть бути виключені з Єврозони, і перший крок – це позбавлення їх права голосу на нарадах голів держав Єврозони та Європейського центрального банку. Ну і четверте – європейський бюджет, який зараз є невеликим, лише 1% від ВВП держав-членів спільноти, має суттєво збільшитися, плюс треба встановити квоти, менше яких країни не можуть переказувати до єдиного європейського бюджету.
На думку фахівця, ці кроки дозволять Євросоюзу стати більш конкурентоспроможним на міжнародному ринку. Наразі ж, всі проблеми Європи – через брак реальної єдності:
- Маємо визнати, що Євросоюз досі залишається групою незалежних держав, в яких податкова та трудова політика визначаються національними парламентами. Поки так буде, майбутнє Єврозони буде більше залежати від Рима, Мадрида та Афін, ніж від Берліна та Парижа. Отже, шлях один – це збільшення фінансової дисципліни. Звісно, якщо якась країна гостро переживає кризу, їй мають надати допомогу, але тільки на час проведення реформ і на жорстких умовах.
Які зміни криза у Єврозоні може принести до Польщі – розповів Ян Кшиштоф Бєлєцький. Він зауважив, що зрештою протягом останніх 15 років польська макроекономічна політика суттєво не змінювалася – після «шокової терапії» на початку 90-х партії, котрі перебували при владі та в опозиції, дебатували про реформи у межах сформованої системи. Цей дискурс не змінився навіть зі вступом Польщі до ЄС. Але може змінитися зараз:
- Як сказав один з польських політиків, на початку трансформації ми сприймали себе як східноєвропейців, за кілька років ми почали називатися центральноєвропейцями, а ось нещодавно почалася розмова, аби зараховувати Польщу до північних країн. Так Польща немовби дистансується від Фіскального пакту та проблем Єврозони. Протягом останніх років ми працювали над врівноваженням економічного зростання та фінансової дисципліни, що дозволило Польщі стати «зеленим островом» у морі європейської кризи. Але це була легша частина вправ. Зараз спостерігаємо за збільшенням фінансової та податкової дисципліни в ЄС, і ми маємо якось віднестися до цього процесу. І це власне є важча частина.
Польща досі не відкинула можливості у майбутньому приєднатися до Єврозони. Але зараз не робить жодних кроків у цьому напрямку:
- Ми тримаємо дистанцію до банківського та фіскального союзу, це чітко озвучив міністр фінансів Польщі. Але одночасно ми усвідомлюємо необхідність пришвидшення інтеграції у банківському секторі. Для деяких країн вибір між більшою самостійністю та більшою інтеграцією під час кризи це нагальне питання. Для нас це пункт у дискусії про зміну моделі управління державною економікою. Наразі банківський сектор у Польщі приватизований і залучає великі іноземні інвестиції, близько 70% капіталів належать іноземним власникам. Тому вимога Брюсселя до держав сильніше слідкувати за звітністю власників банків може суттєво позначитися на розвитку національної економіки.
То чи стане економічна криза причиною розпаду ЄС? Що станеться зі спільнотою у найближчому майбутньому? На ці питання Бєлєцький відповів дипломатично:
- Є багато ініціатив, які походять з різних установ. Але перш за все ми потребуємо спільної дискусії. Новий компроміс не може бути досягнутий так швидко. Я особисто не відчуваю потреби вже завтра декларувати підтримку більш сильній інтеграції всередині ЄС. Мистецтво політики це мистецтво очікування, а не швидкого обслуговування. Якщо ми хочемо швидких рішень вже завтра, то варто пошукати номер Тома Круза, аби він реалізував цю «нездійсненну місію». Зараз Євросоюзу краще зосередититися на нагальних питаннях, в першу чергу фінансовій дисципліні.
Бєлєцький, загалом, позитивно дивиться на перспективи польської економіки у Європі: «Якщо наступного року німецька економіка покаже принаймні 1% зростання, то польська зросте на 2%. А може навіть й на 3».
Олена Бабакова