Недавно у польській столиці відбулася VIII Програмна конференція Товариства польських експортерів, де фахівці дискутували над сьогоденням та майбутнім експортом польських фірм.
Один з найцікавіших виступів на VIII Програмній конференції Товариства польських експортерів мав Януш Хойна з варшавського Інституту дослідження ринку і кон’юнктури (IBRKiK).
Вартість польського експорту минулого року склала майже 136 мільярдва євро. Це 13-відсоткове зростання у порівнянні з попереднім роком. Причому, останнім часом польський експорт на Захід – повільно скорочується, а на Схід – швидко зростає.
Януш Хойна з варшавського Інституту дослідження ринку і кон’юнктури (IBRKiK) каже, що польський експорт щороку зростає приблизно на 10%.
– Натомість силою і одночасно слабкістю цього екпорту є те, що він європоцентричний. Майже 90% польського експорту потрапляє до країн Європи (ЄС) та до Білорусі, України і Росії. На тлі інших країн – це дуже високий показник, що призводить до того, що Польща слабо використовує економічний розвиток, зокрема, азійських чи південноамериканських країн, – каже експерт.
Саме у цих ринках експерт Януш Хойна вбачає шанс майбутнього розвитку польської торгівлі. Він також стверджує, що напрямки польського експорту великою мірою залежать від зацікавлення закордонних інвесторів, що працюють у Польщі.
– Понад 50% польського експорту – це експорт фірм з закордонним капіталом. Наприкінці минулого століття ці фірми напрацювали певну модель експортної спеціалізації – це здебільшого автомобільна промисловість та вироби товарів для домашнього господарства: пральні машини, холодильники, телевізори та інше обладнання. Саме такі товари відіграють у польському експорті домінуючу роль, – наголошує Януш Хойна.
Натомість ось уже десять років, як з’явилася нова тенденція, – швидке зростання польського сільськогосподарського, продовольчого експорту. Сталося це після вступу Польщі до Європейського Союзу. Для польського експорту промислових виробів ринок ЄС відкривався ще до вступу Польщі в Євросоюз, на сільськогосподарські товари – не відразу і поступово.
– Були великі переживання, що Євросоюз заллє нас своїми продуктами, а сталося навпаки. Саме польські експортери своїми молочними, м’ясними виробами, зі своєю овочевою переробкою починають здобувати міцну позицію на євросоюзних ринках, – каже науковець.
Чи Польща може, так би мовити, проґавити головні ринки 21 століття – вони розташовані досить далеко, необхідні солідні кошти, треба знати ті азійські чи південноамериканські країни, їхні мови та звичаї?
– Це основна проблема. Щоб успішно увійти на ті ринки, необхідно не стільки мати з чим входити, скільки мати відповідні структури. Дотеперішня участь Польщі в глобалізації, в принципі, зосередилася на інтеграції Польщі з Євросоюзом, тобто на близьких ринках. Експерти Організації економічної співпраці і розвитку вважають, що у першому періоді економічної трансформації в Польщі структура підприємливості змінилася занадто радикально.
Сьогодні в Польщі багато мікропідприємств (до 9 працівників), вони добрі для діяльності на локальному ринку. Але у країні над Віслою дуже мало великих підприємств, які могли б успішно виходити на закордонні ринки. Це перша проблема, а друга – це справа підтримки експортерів.
Входження на китайський чи індійський ринки, де польських експортерів раніше не було, де умови діяльності інші, ніж у Європі, дійсно вимагають солідного підготування, – підкреслює співрозмовник.
Януш Хойна з варшавського Інституту дослідження ринку і кон’юнктури каже, що необхідно мати цілу систему підтримки бізнесу і що вона поступово створюється.
Голова правління Товариства польських експортерів Мєчислав Тваруґ – головний організатор зустрічі експертів, урядовців, підприємців, банкірів, дипломатів та страхувальників.
Голова правління Товариства польських експортерів Мєчислав Тваруґ каже, що певну допомогу при входженні на закордонні ринки підприємцям надають польські дипломатичні установи.
– При посольствах Польщі у 48 країнах ми маємо відділи промоції торгівлі і інвестицій. Вони й займаються промуванням польської продукції та експорту на ринках даних країн.
Це перша, найважливіша допомога на ринку відповідної країни, щоб перш за все, мати добру інформацію про можливих майбутніх партнерів, – наголошує Мєчислав Тваруґ.
Відомо, що торговельний обмін сприяє зростанню ВВП. А Польща володіє дуже великим торговельним потенціалом: розташована у самому серці Європи, має доступ до моря, добрі продукти за не занадто великі гроші, поступ у розвитку інфраструктури. Залишилося тільки розумно використати цей потенціал.
Газета «Rzeczpospolita» стверджує, що головними напрямками польського експорту будуть – Канада і країни, які розвиваються, зокрема – Китай і Туреччина. А також Індія, Індонезія, Бразилія і країни Північної Африки, наприклад – Єгипет.
Проте, не дивлячись на нинішню кризу півдня Європи, найголовнішим ринком для польських товарів протягом принаймні 15 років залишатиметься ринок Єврозони.
Володимир Прядко