Ті, хто живуть у польській столиці і цікавляться українським театральним мистецтвом дещо заздрять Кракову, де щороку, у квітні, протягом кількох днів виступають українські театральні колективи з різних країн світу. Але, як сказала директор Міжнародного фестивалю Українського театру «Схід–Захід» Надія Мороз-Ольшанська, наступного року можливо кілька театрів завітають і до Варшави.
А першою ластівкою такого тренду став показ у польській столиці вистави «Комедія помилок» Вільяма Шекспіра. Колектив чернігівського Обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка, повертаючись з Кракова з нагородою в категорії професійних театрів «За найкращу режисуру», зіграв Шекспіра на сцені варшавського Театру Друга зона.
Заслужений артист України, художній керівник, головний режисер Чернігівського обласного академічного українського музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка Андрій Бакіров розказав, що чернігівці ось уже кілька років підтримують творчі зв’язки з колективом приватного польського театру...
Театр з Чернігова поступово виходить на міжнародний рівень. Неабияка заслуга в цьому й режисера Андрія Бакірова, який починав творчу кар’єру саме у столиці Сіверщини. Крім цього, він пройшов мистецьке випробовування в Донецьку, у Білорусі, в інших містах України як запрошений режисер, але вийшло так, що митець, випускник акторського факультету Київського державного інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, все ж, повернувся до першоджерел, тобто – до Чернігова.
Театральні режисери - Чернігів-Варшава
Андрій Бакіров чекає у Чернігові на варшавський колектив Театру Друга зона, який вже втретє братиме участь у міжнародному фестивалі Слов’янські театральні зустрічі. Режисер варшавського Театру Друга зона Сильвестр Біраґа підтверджує, - до Чернігова, на театральний фестиваль, колектив привезе п’єсу «Ніч Гельвера» Інґмара Вілквіста:
«Ми вже втретє їдемо до Чернігова. Перший раз привозили Віткація, щоб показати українському глядачеві творчість найбільш авангардного нашого драматурга. Минулого року ми привозили нову російську драматичну виставу, адже це фестиваль слов’янських театрів, тож ми не мали з цим проблем, бо російська драматургія міститься у слов’янськості.
А цього року веземо «Ніч Гельвера» про націоналізм, який народжується, ми показуємо до чого може призвести захоплення націоналізмом. Це дуже важка драма, але ми хочемо показувати польську заангажовану культуру. А події у драмі «Ніч Гельвера» відбуваються саме у 30-х роках десь на Півночі Європи. У наші дні фашизм ніби-то повертається, тому ми й взялися саме за цю виставу. Я дуже хотів показати цей спектакль в Україні, власне у Чернігові, де ми буваємо.
Учора наші гості - Андрій Бакіров разом з усім колективом, - подивилися цю виставу і сказали: Так, ми хочемо її показати в Україні, щоб усвідомити до чого призводять такі негативні речі».
Як ми вже говорили, нагодою для чернігівців побувати у Варшаві, у своїх польських колег, послужив Міжнародний фестиваль Українського театру «Схід–Захід» у Кракові. Згідно з логістикою, автобус акторів Чернігівського театру так чи інак проїжджав через польську столицю:
«Я сказав, ну... їхати в Україну з Кракова через Варшаву, - якщо маєте таку можливість, то я Вас запрошую, - приїдьте, заграйте на нашій сцені. Ми ще коли були у Чернігові, то я бачив, мабуть, з вісім їхніх вистав, тому я чітко знав, що відбуватиметься на сцені і хотів, щоб це побачила варшавська публіка. Я захоплений роботами режисера Андрій Бакіров з першої вистави, яку побачив у Чернігові. Пам’ятаю, я ще тоді подумав: Ого, та це ж, взагалі видатний режисер, сьогодні він може навіть, найвидатніший режисер України.
Взагалі я намагаюся слідкувати, що робиться сьогодні в театрах на Сході Європи. І Андрій добре працює в театрі, він, зрештою, ставить і камерні спектаклі. Це він, наприклад, здійснив постановку ірландського драматурга Мартіна МакДонаха «Каліка з острова Інішмаан». Так що нам з Андрієм по дорозі».
Чернігівці мріють показати виставу і у Ґданську, на щорічному шекспірівському фестивалі
Актори варшавського Театр Друга Зона зробили досить сміливу імпровізацію, запросивши такий великий театральний колектив на пару днів до столиці:
«Ми взяли на себе перебування, харчування, організацію вистави і глядачів, - було нелегко, але й приємно. Я сміюся, що коли ми їдемо в Україну, то це 4-5 осіб, а там же ж, величезний театр, де працює понад 300 осіб і кожний нами займається, «чи Вам щось допомогти», «дуже прошу», а тут прибув такий великий колектив, що ми ледве встигали їх обслуговувати. Нам важче, бо ми невеличкий, приватний театр, а театр у Чернігові має державний статус з усіма прикметниками - обласний, академічний український музично-драматичний театр імені Тараса Шевченка...».
Перебуваючи у столиці Сіверщині варшавському режисеру Сильвестру Біразі видалося, що Черігів – це одне з найбільших і найцікавіших міст України:
«Це такий великий театр, збудований ще у радянські часи, в 60-х роках і завжди коли ми там буваємо під час фестивалів, він заповнений. Я слідкую в інтернеті за діяльністю чернігівського театру, видно, що дирекція робить все можливе, щоб заповнювати його публікою. Окрім власних вистав, там проводяться розважальні концерти, часто виступають театральні групи з Києва і публіка там завжди є. А сам Чернігів завжди робить на мене сильне враження, я коли там буваю, то завжди відкриваю для себе абсолютно інші речі. Коли немає репетицій чи спектаклів, я намагаюся побільше гуляти містом, для мене це завжди новий досвід».
Чернігівці зацікавлені показати виставу Шекспіра «Комедія помилок», (фрагменти зараз чуємо), на шекспірівському фестивалі, який щороку проводиться у Ґданську, але для цього ще треба вирішити багато організаційно-фінансових питань.
Володимир Прядко