wPolityce.pl: Чи сподобався Вам фільм «Смоленськ», створений режисером Антоні Краузе?
Ева Бласік: Я під враженням великого таланту режисера. Його вразливість, глибина зображення цієї трагедії, перевершила мої очікування. Він показав цей другий бік, правду про те, як наші сім’ї страждали, в тому числі наша сім’я і сім’ї екіпажу Ту-154М. Надзвичайно порушує те, як це страждання показано. Я дуже поважаю всіх людей, які створювали цей фільм, особливо пана Антоні Краузе, який від початку спирав свій твір на факти, на правду.
Багато хто від початку намагався переконувати суспільство, що фільм Краузе контроверсійний і ділитиме поляків.
Ева Бласік: Я не хочу відноситися до того, що ці люди кажуть. Фільм викликає величезні емоції, зворушення. Зрозуміло, не обійшлося без сліз, я плакала. Найбільш пронизливими моментами були для мене сцени, в яких повернулися ці всі обвинувачення і брехня на тему мого чоловіка. Там видно також мій смуток. Адже я протягом усього часу решткою своїх сил – бо це були удари прямо в серце – мусила сама з ними змагатися. Я знала, що хоч кохана людина не живе, а військо знає, що він був дуже доброю людиною, великого класу, – ніхто його не захищав. Того, що робили з ним ЗМІ, не можна описати. Усе це повертається у фільмі.
Ваш захист генерала Бласіка не був даремним.
Ева Бласік: Тепер є цей момент, коли поляки можуть побачити, як ці змагання за правду про чоловіка виглядали з мого боку. Дуже погані люди хотіли забрехати дійсність, прагнули, щоб ця їхня забріхана розповідь фунціонувала серед громадської думки. Їм не вдалося. Я дуже радію, що пан президент Анджей Дуда став почесним патроном прем’єри «Смоленська», що сам на ній був. Пан президент є очільником Збройних сил і для мене, дружини полеглого генерала, це має величезне значення й незвичайну вимову. Я дуже вдячна панові президенту, що під його керівництвом у нашій батьківщині вже стало так нормально. Я дуже хотіла б, щоб військові пішли на цей фільм, так, як блаженної пам’яті міністр Алєксандер Щиґло вислав їх на фільм «Катинь».
Ярослав Качинський підкреслив після показу «Смоленська», що рекомендує фільм кожному, хто хоче дізнатися правди про цю катастрофу.
Ева Бласік: Я – також. Відомо, якщо військові слухали телеканалу TVN24, то не знають правди. Хочу наголосити, що я під великим враженням таланту Альдони Струзік, яка грає у фільмі мою роль. Ми познайомилися лише на прем’єрі фільму у Великому театрі. Надіюся, що це наше знайомство далі розвиватиметься і, може, в майбутньому зміниться в дружбу, я цього дуже хотіла б. Дивлячись «Смоленськ», я спостерігала за її обличчям і бачила, що вона переживала це все точно так, як я, коли воно відбувалося. Чудово відтворила ці емоції.
У фільмі вона дуже нагадує Вас.
Ева Бласік: Дуже. Власне, все тут подібне, її міміка, глибина переживань. Видно, що вона дуже добре мене розуміла, хоч раніше, як я згадала, ми не були знайомі. І тут – велике визнання її таланту: що попри те вона вміла так точно передати мої риси. Ми обмінялися номерами телефонів і думаю, що багато ще перед нами.
Раніше Ви відкрили, разом з президентом Дудою, пам’ятник своєму чоловікові на території військової бази в Кшесінах. Це символічне закінчення боротьби за добре ім’я генерала Анджея Бласіка?
Ева Бласік: Безперечно. Так склалося в часі, що в серпні ми відкривали пам’ятник моєму чоловікові, а тепер на екрани входить цей фільм, який показує правду про мого чоловіка. Військо може вже гідно вшановувати блаженної пам’яті командувача Збройних сил, який поліг під Смоленськом. Багато військових говорило мені, що вони радіють, що вже може бути так нормально в армії, зокрема в авіації, бо раніше вони не почувалися добре, коли у смоленській катастрофі неслушно обвинувачувався генерал Бласік. Завжди його згадували з великою повагою і знають, скільки завдячують його важкій праці. І, передусім, знають, що він був зовсім іншою людиною, ніж його представляли в мейнстрімових ЗМІ, що був таким справжнім батьком для своїх хлопців-авіаторів. Сьогодні вони радіють, що міністром національної оборони є Антоні Мацєревич, який дуже захищав мого чоловіка і вже шість років докладає зусиль, щоб правда про смоленську катастрофу була оприлюднена. Я радію, що ми були разом на цій прем’єрі.
У фільмі є зворушлива сцена, в якій зустрічаються жертви Катиня і Смоленська. На їхніх обличчях видно радість.
Ева Бласік: Зустрічаються тут офіцери, вбиті в Катині понад 70 років тому і ті, які загинули в роковини їхньої смерті. Це дає надію, що ця пожертва, і одних, і других, безсумнівно, не була даремною. І що ми на їхній пожертві можемо будувати силу нашого народу, відбудовувати його гідність, яку за всяку ціну намагаються йому відібрати його вороги. Ці погані люди також пробували позбавити гідності і честі мого чоловіка, але це в них не вийшло. Фільм «Смоленськ» є черговим сильним доказом на те, що правда нас визволить. Я з дітьми і всією родиною щаслива, що він був створений.
Розмовляв Пйотр Чарториський-Шілєр
wPolityce.pl/Н.Б.