Logo Polskiego Radia
Print

Культурний калейдоскоп

PR dla Zagranicy
Jana Stepniewicz 04.09.2016 20:35
  • 20160904-Skolimowski_Czytaie_Narodowe.mp3
Престижна нагорода для Єжи Сколімовського і Національне читання «Камо грядеши»
PAP/Marek Zimny

Починаємо важливою для польського кінематографа подією – польського режисера Єжи Сколімовського нагороджено престижним Золотим Левом Венеціанського кінофестивалю.

73-й фестиваль, власне, почався з церемонії вручення Сколімовському почесної нагороди «Золотий лев святого Марка», що присуджується за вагомий внесок у світовий кінематограф. Урочиста церемонія відбулася в Палаці кіно на острові Лідо у Венеціанській лагуні, де традиційно проходить найстаріший у світі кіноогляд (фестиваль започатковано у 1932 році).

З місця подій повідомляє кореспондент Польського радіо Марек Лєннерт:

- Кандидатуру Єжи Сколімовського до цієї нагороди висунув директор Венеціанського кінофестивалю Альберто Барбера. Він також вручив польськомму режисерові Золотого Лева. «Я приймаю цю нагороду, але не як заохочення до того, щоб завершити свою кар’єру», - пожартував Сколімовський. «З одного боку, намагатимуться довести, що я не отримав цього Лева незаслужено. З другого – я переконаний, що знайдуться люди, котрі мені не дозволять спочивати на лаврах». На запитання, як він згадує часи, коли треба було уникати цензури або, як сам він це називає, «грати з цензурою», Сколімовський сказав, що у 60-ті та 70-ті роки минулого сторіччя саме цензура надихала митців до пошуку метафор. У випадку фільму «Руки вгору», де в кадрі з’явився портрет Сталіна, цензура «розкусила» задум режисера, у зв’язку з цим стрічка вийшла на екрани двадцять років після того, як її було знято, а самому Єжи Сколімовському довелося емігрувати.

Єжи Сколімовський - автор близько двох десятків фільмів, лауреат численних нагород у сфері кіноіндустрії. Він двічі удостоєний Спеціального призу журі Венеціанського кінофестивалю за фільми «Плавучий маяк» (The Lightship) і «Необхідне вбивство» (Essential Killing) в 1985 і 2010 роках. У 1982 році він отримав нагороду Каннського кінофестивалю за кращий сценарій до фільму «Місячне сяйво» (Moonlighting).

Польський режисер отримав Золотого лева святого Марка за сукупність творчих досягнень. Я люблю це місце – зізнався Єжи Сколімовський. Митець наголосив, що Венеціанський фестиваль залишається для нього винятковим:

- Мушу сказати, що я люблю це місце, цю атмосферу. Це інша атмосфера, ніж на Каннському кінофестивалі. Тут, справді, більше говориться про фільми, ніж про бізнес. Тут досі відчувається зацікавлення кіномистецтвом як власне одним із видів мистецтва, а не комерційним продуктом.

Єжи Сколімовський наголосив, що закоханий у Венецію та Італію. Однак, працювати над фільмами в Італії не планує. Як каже,

- Може тут надто смачна їжа, надто добрі вина, а жінки надто гарні, щоб я робив фільми... Ця атмосфера, певно мені, як режисерові, не сприяє.

З нагоди вручення Золотого Лева Єжи Сколімовський підготував трихвилинний показ фрагментів своїх найкращих фільмів. Другим лауреатом нагороди за творчі досягнення є французький актор Жан-Поль Бельмондо. Йому Золотого Лева буде вручено у передостаній день Венеціанського фестивалю, 8 вересня.

У суботу, 3 вересня, у Польщі відбулося Національне читання. Це – циклічний захід, який проходить під почесним патронатом президента Польщі. Інціатором Національного читання був колишній президент Польщі Броніслав Коморовський, а перший твір, який було прочитано у 2012 році в рамках акції – це «Пан Тадеуш» Адама Міцкевича. У 2013 році польські школи та культурні установи читали твори Алєксандра Фредра, а цьогоріч – «Камо градеши» (Quo Vadis) Генрика Сєнкевича. Цей історичний роман було вибрано під час інтернетного голосування. Про що у лютому повідомив президент Польщі Анджей Дуда:

- Третього вересня, у першу суботу місяця, а рамках Національного читання ми прочитаємо «Камо градеши» Генрика Сєнкевича. Це прекрасний історичний роман про любов, про Римську імперію, яка розвалюється, але передусім – про силу віри, яка може навіть перенести гори.

«Камо грядеши» - це єдиний з історичних романів Генрика Сєнкевича, не присвячений історії Польщі. Дія роману розгортається у Римській імперії під час правління Нерона. Основна тема – життя перших християн і їх переслідування. Назву роману письменнику підказав старовинний переказ: апостол Петро після знищення майже всіх християн Риму таємно покидає місто, за містом він зустрічає Ісуса Христа і запитує в нього: «Камо грядеши, Господи?». Христос відповідає: «Оскільки ти залишаєш народ мій, я йду в Рим на нове розп'яття». Після цього Петро повернувся в Рим і прийняв мученицьку смерть.

Національне читання «Quo Vadis» відбулося у Польщі та за її кордонами, свою участь в акції зголосили дві тисячі установ. Традиційно, захід почався читанням фрагменту твору президентською парою – Анджеєм Дудою та Аґатою Корнгаузер-Дудою.

Цьогорічний текст виграв в інтернетному голосуванні з п’ятьома пропозиціями – зокрема, такими творами «Весілля» Станіслава Виспянського, «Попіл» Стефана Жеромського «Ночі і дні» Марії Домбровської.

«Камо грядеши» не тільки читали, але й співали. У Барчеві, в Північно-Східній Польщі, в костелі святих Анни та Степана, музиканти з Вармінсько-Мазурської філармонії та хор виконали ораторію «Quo Vadis» Фелікса Нововєйського. Це було історичне виконання твору, який вперше прозвучав у родинному місті композитора. Фелікс Нововєйський написав ораторію у 1903 році, натхненням для нього став історичний роман Сєнкевича «Камо грядеши». Ораторія принесла величезний успіх, завдяки ній Нововєйський здобув популярність, а «Quo Vadis» виконували понад 200 разів, у концертних залах усього світу, зокрема, у славнозвісному Карнеґі-хол (Carnegie Hall).

Це надзвичайно місткий твір з музичної точки зору, говорить директор Вармінсько-Мазурської флармонії Пйотр Сулковський:

- Багато людей, котрі вперше чують цю ораторію, або ж її виконують, кажуть, що композитор випередив свою епоху. Деякі фрагменти написані як музична стежка до фільму. Дехто шукає у цій музиці витоків творчості великого композитора (Джона - ред) Вільямса, котрий прославився своїми композиціями до кінострічок. Отже, можна сказати, що кількадесят років перед тим як взагалі почали писати музичні стежки до фільмів, Нововєйський зумів так використати свій композиторський апарат, щоб створити щось вічне, яке не піддається часу.

Так склалося, що 2016 рік присвячений Генрикові Сєнкевичу та Юзефу Нововєйському. Отже, можна сказати, що цьогоріч була ідеальна нагода, щоб прозвучала ораторія «Quo Vadis».

IAR/Яна Стемпнєвич

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти