«Свобода без кордонів» — це гасло цьогорічного концерту «Солідарні з Білоруссю», який удев’яте відбувся у Варшаві. У зв’язку з президентськими виборами у Білорусі (11 жовтня), цей захід було проведено саме в ці осінні дні.
Концерт «Солідарні з Білоруссю», за участю здебільшого молодих поляків, білорусів, українців, кримських татар проходив у великих наметах біля Палацу культури й науки у центрі польської столиці. Білоруси розвернули ярмарок народних виробів та молодіжної сувенірної продукції, одна з українських кав’ярень надала відповідні страви та напої, на сцені виступали білоруські гурти «Šuma» і «Dzieciuki», польські — Ania Rusowicz, «Enej» і «Hańba!» та український — «Vopli Vidopliassova».
Крім цього, зі сцени до публіки зверталися політики, активісти й білоруські опозиціонери.
Окрім концерту «Солідарні з Білоруссю», відбулися також супроводжуючі заходи — показ фільмів, вистав, зустрічі, дискусії тощо.
А ми повернемося до головної сцени, адже до молодих людей звертається один з діячів «Солідарності», колишній радник президента Польщі Генрик Вуєц:
— Білорусь повинна бути вільною, якщо Ви будете послідовно і твердо боротися, — Ви виграєте. Ми виграли, але це тривало дуже довго, ми починали 1976 року, потім була «Солідарність» 80—81 років, був воєнний стан. Я просидів у в’язниці три роки, — це не так багато, три роки можна витримати. А потім нам, все ж таки, вдалося. Вам також вдасться, тільки боріться, не сидіть, а боріться. Найголовніше — це солідарність, тобто, коли один йде до в’язниці, інші допомагають його родині, борються за його визволення. Необхідно діяти разом, мати спільний план, Вас намагатимуться поділити, але не треба піддаватися, — каже Генрик Вуєц.
Від української громади до публіки, в першу чергу до сябрів-білорусів, звернулася Наталя Панченко з «Євромайдану Варшава»:
— Це правда, що цього року ми дізналися, що таке свобода. Але так сталося, що з самого початку нашої боротьби разом з нами були Ви — білоруси. З першого дня Євромайдану у Києві, з першого дня організованих нами протестів у Варшаві і з першого дня війни, яка почалася на сході України і яка триває до сьогодні, війни за свободу. Сьогодні там, разом з нашими хлопцями, борються і Ваші краяни — білоруси. Я хочу Вам подякувати, особливо тим, хто віддав своє життя за свободу України, свободу Білорусі, за свободу цього світу, бо свобода не має кордонів. Щиро дякую тим, хто разом з нами на сході України. Знайте, що кожний, хто підтримує нашу країну — це для нас герой. І сьогодні, коли ми говоримо «Героям слава!», ми також говоримо і про Ваших земляків, Ваших друзів, і про Вас. Сердечно дякую Вам! — каже Наталя Панченко.
Серед учасників концерту «Солідарні з Білоруссю» була також група немолодих вже глядачів зі справжніми білоруськими національними прапорами:
— Ми б хотіли в Білорусі змінити диктатуру на вільний устрій. Такий концерт — це справжня воля, він допомагає нам відчути її подих…
— Концерт допомагає об’єднувати молодь, це дуже добра справа. Молоді люди з Білорусі приїжджають сюди, спілкуються між собою білоруською, польською, українською, — це дуже добре. В Білорусі такого, на жаль, нема, у Білорусі — страх. Ми не можемо тримати наші прапори, але ми розуміємо, — коли Лукашенка піде геть, за ним піде і його прапор, і герб. Багато хто вважає, що Лукашенку будуть судити в Гаазі…
— Ми не молодь, нам по 45 років, ми працюємо в Білорусі, ми сюди спеціально приїхали на цей концерт. Польський консул у Мінську не вірив, що ми їдемо сюди, на концерт Солідарності, підтримувати демократію в Білорусі, тому він навіть не видав нам безплатних віз. Але ми дуже вдячні польському уряду, що він може дати нам частинку волі, яку ми можемо тут відчути…
Зіркою концерту «Солідарні з Білоруссю 2015» у Варшаві був цього разу гурт «Воплі Відоплясова» Олега Скрипки, з яким вдалося зустрітися вже після відлуння гітарних рифів...
Володимир Прядко