Logo Polskiego Radia
Print

«Ще не вмерла і не вмре...»

PR dla Zagranicy
Taras Andrukhovych 07.12.2014 18:00
  • szcze ne wmerła....mp3
Польські публіцисти про Україну, Майдан, українців та польсько-українські взаємини
Flickr

«Sotnie wolności. Ukraina od Majdanu do Donbasu» та «Szcze ne wmerła i nie umrze. Rozmowa z Jurijem Andruchowyczem» – дві книги польських публіцистів про Україну, українців та Майдан, котрі нещодавно вийшли друком у Польщі.

«Динамічний опис подій в Україні від часу української революції і до війни в Донбасі» – так журналіст видання Newsweek Міхал Кацевич називає першу польську книгу-репортаж на тему подій в Україні останнього року під назвою «Sotnie wolności. Ukraina od Majdanu do Donbasu» («Сотні свободи. Україна від Майдану до Донбасу»).

Це серія репортажів, у яких автор, Кацевич, спробував зблизька та «на живо» описувати українську історію із самого виру подій. Польський журналіст пригадує, як приїхав у столицю України ще перед початком революції, коли українці очікували, що Угода про асоціацію з ЄС стане початком зміни в країні. Їхнє розчарування рішенням влади було дуже великим. Ще тоді ніхто й не думав, як розвиватимуться події у найближчі кілька місяців:

«Люди в Києві почали виходити на Майдан, починалися перші протести і я бачив гнів людей. Я розумів, що це вже не будуть протести, як в часи Помаранчевої революції. У людей був зовсім інший емоційний стан. Відчувалося, що люди так просто не змиряться і не розійдуться по домівках», – пригадує автор.

Як пише Міхал Кацевич, під час подій у серці Києва, дуже відчувалася межа між добром і злом:

«Сила застосовувалася з обох сторін. Однак з одного боку – це було використання озброєних людей для все брутальнішого розгону протестів. Тому природно, що я став на бік слабших – тих, хто боровся за цінності, а не тих, хто прагнув залишитися у владі та зберегти свої фінансові імперії», – наголошує публіцист.

Журналіст намагається динамічно описувати події, а не аналізувати чи давати прогнози. Він показує події з точки зору, в першу чергу, звичайних українців, а не політиків. Представляє події так, аби читач міг сформувати власну думку. Міхал Кацевич каже, що спілкуючись із людьми, він розумів, що українці потребують підтримки і допомоги:

«Очікування чи претензії людей лунали на мою адресу тому, що українці бачать у закордонних журналістах представників західного світу, котрі можуть їм допомогти. Вони розраховували на це. Наприклад, я часто чув від солдатів та добровольців у зоні АТО претензії про те, що транспорт із бронежилетами був затриманий на кордоні польськими митниками, котрі пояснювали це тим, що таку кількість військового обладнання не можна вивозити з Польщі. Українці дуже обурювалися, бо казали, що це не зброя, а те, що рятує їхнє життя. Було складно якось їм це пояснювати, адже я не представник влади. Однак, я казав, що це прискіпливість чиновників, а всі поляки насправді допомагають українцям. Це не було легко, бо виникали дуже емоціональні ситуації. Важко таким людям сказати, що європейська політика є цинічна і складна, бо Європа не є одним організмом, а скоріш конгломератом різних держав із часто суперечливими інтересами. А українці просто не могли зрозуміти, як це так – вони вийшли на вулиці і розпочали найбільші в історії протести за Європу, котрих не було в жодній країні, включно з Польщею. Зрозуміле їхнє переконання, що оскільки є такі великі жертви в ім’я Європи – підтримка має бути безумовною», – говорить журналіст.

«Sotnie wolności. Ukraina od Majdanu do Donbasu» польського публіциста Міхала Кацевича – динамічний репортаж про незакінчену історію сучасної України – українську революцію та війну – оповіді із Майдану, окупованого Росією Криму, проросійських заворушень на сході та півдні та війни із Росією на сході.

Книга «Szcze ne wmerła i nie umrze» («Ще не вмерла і не вмре») польського публіциста Павела Смолєнського – це «розмова-ріка» із письменником Юрієм Андруховичем.

Польський публіцист та український письменник розмовляють про те, що відбувалося на Майдані. Це також розмова не тільки про українську революцію, але й про те, як на зимові події минулого року та Україну дивиться решта Європи. У бесіді йдеться також про те, чого українці очікують від Європи, що їм вдалося, а що ні в перший рік після Майдану. Окрім того, Смолєнський та Андрухович порушують багато аспектів у взаєминах між Україною та Польщею.

Журналіст переконаний, що сьогодні в України немає іншого вибору, ніж продовжувати боротися. Каже, що країна стала перед загрозою, перед якою в останні десятиліття не стояла жодна держава в Європі. І якби не найбільша проблема сьогодні для України, якою є Владімір Путін – то, на його переконання, усі проблеми, що залишив нам режим Януковича, можна було б легко подолати:

«В України зараз ті самі проблеми, які є в інших країнах Європи – соціальні поділи, бідність, корупція. Спадщина Януковича – це вищий рівень корупції в Україні, ніж в інших країнах Європи. Але це проблеми, які вирішуються. Однак, сьогодні жодна країна в Європі не веде оборонну війну, окрім України. І попри це, їй вдалося двічі провести демократичні вибори. Люди продовжують якось жити, попри те, що живуть у постійні загрозі та в тіні смерті. Натомість Україна прагне до Європи і їй вже вдалося пробитися на європейський шлях. Треба радіти і підтримувати українців, бо можна тільки дивуватися їхній неймовірній витримці та відповідальності. Я дуже гордий за українців», – зазначає Смолєнський.

Найбільшим досягненням рік після Майдану Смолєнський вважає проведення виборів та мужність у захисті своєї землі:

«Це свідчить про те, що ви можете і хочете жити в демократичній країні – і це, без сумніву, найбільший здобуток, а українці показали, що в таких складних умовах вони здатні захищати територіальну цілісність країни. Ви також змогли показати, що поділу, який був постійно представлений в Європі на Західну і Східну Україну, на „ніби російських” і на „ніби українських” чи європейських – не існує. Є одна Україна», – наголошує він.

Павел Смолєнський переконаний, що поляки значно змінили своє ставлення до українців. Однак, у нього самого все ще багато запитань до поляків на цю тему:

«Польща більше симпатизує Україні, ніж раніше. Я сам маю до поляків багато претензій на тему такого дещо зверхнього ставлення до українців: не у відносинах на рівні держава–держава, а в особистих стосунках. Думаю, що після того, що сталося на Майдані та того, що зараз відбувається в Україні, – такі думки про українців – у поляків все більша рідкість», – зазначає публіцист.

Пульс української історії продовжує битися шаленим і хвилюючим ритмом на східних кодонах Європи. Скільки вже сторінок перегорнуто, а скільки ще попереду? Боротьба українців за незалежність триває. І крапку в цій історії ще занадто рано ставити.

Тарас Андрухович

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти