Як правило, іноземний турист, який відвідує Польщу, загалом насамперед прямує до Варшави, Кракова, Вроцлава. Іноді він відвідує Закопане і гори Татри, і, можливо, ще країну Тисячі озер — Мазури та узбережжя Балтійського моря, у першу чергу — міста Гданськ, Гдиню і Сопот. А ми пропонуємо відвідати значно менш відомий куток Польщі, проте дуже оригінальний, можна навіть сказати, що унікальний у масштабах країни...
Це незвичайні Столові горі (польською — Góry Stołowe), що розташовані на південному-західному краєчку Польщі — і ще частиною гірського масиву Судети, У Нижньосілезькому воєводстві, а також у Чехії.
Нашим гірським гідом буде Збігнєв де Сас-Копистинський — гірський провідник і екскурсовод з Вроцлава, а в минулому дисидент, активіст профспілки «Солідарність», який у часи воєнного стану в Польщі відбув дворічне ув'язнення за опозиційну діяльність.
Багато років і донині Збігнєв де Сас-Копистинський також активіст Польського туристично-краєзнавчого товариства. У Вроцлаві кажуть, що гори Судети (частиною яких є Столові гори) — він знає як свій карман.
Нам він розповість чому, коли і яким чином найкраще відвідати Столові гори?
Говорить Збіґнєв де Сас-Копистинський:
— Звідкіля назва Столові гори? Справа в тому, що їхні вершини плоскі, немов усічені і тому вони рівні як стіл. Крім цього, у верхніх частинах у них круті, іноді обривисті, майже прямовисні, східчасті схили. А а деяких місцях — ці гори немов потріскані на окремі, величезні і дивовижні за формами скелі. Це все утворює неймовірний, незвичної краси ландшафт. Величезні скельні блоки химерних форм нерідко стоять настільки близько один до одного, що здається, що їх створила людина або давно забута магія. Проходи поміж скелями — справжній лабіринт коридорів, тунелів, кімнат... Мандруючи між ними почуваєшся немов у потойбічній країні. Діти, побачивши ці гори, в одну мить забувають, що в них болять ноги, і рвуться протискатися крізь вузькі тріщини.
Вважається, що одним із найбільших атракціонів цього масиву є кам’яний лабіринт, що розташований на висоті 853 метрів над рівнем моря. Зветься він — «Заблукані скелі» (польська назва: Błędne Skały). У ньому — своєрідні кам’яні кімнати, фігури і коридори, в яких є свої назви (наприклад — «Велика зала», «Куряча ніжка», «Кухня», «Гірське сідло», «Тунель»). У деяких місцях — проходи настільки вузькі, що через них доводиться не просто пролазити, а іноді — протискатися.
— Oскільки масив Столових гір є територією національного заповідника, то гірські походи тут дозволені лише маркованими пішохідними доріжками. Маршрутом з дуже красивими краєвидами, яким може бути родзинкою туру, є сходження на найвищу вершину цих гір — Щелининець-Великий (Szczeliniec Wielki), що 919 метрів над рівнем моря. Доріжка на Щелининець-Великий веде по 665 сходинках, які було зроблено ще в прусські часи. На вершині хори знаходиться турбаза, в ній можна заночувати. Найвищим пунктом цієї вершини та й всього масиву Столових гір є майже прямокутна скеля, яка має назву «Крісло прадіда» (Fotel Pradziada). Звісно ж, навкруги неймовірної краси гірська панорама, поруч — багато інших дивовижних, витесаних вітром та дощем скель, як, наприклад, «Квочка» або «Верблюд»...
Столові гори. https://www.polscha.travel/uk
Але слід відзначити, що згадана туристична база не завжди працює... Просто тому, що взимку, особливо під час великих снігопадів, не завжди можна забезпечити її роботу, ну і гірські походи в умовах зими не є безпечними...
— Я рекомендую відвідати Столові гори саме в літню пору. Тому що взимку мандрувати між отими скелями, тунелями, печерами просто дуже небезпечно. І не має значення той факт, що ці гори в принципі невисокі, що всі туристичні маршрути добре промарковані. Незважаючи на те, на доволі великій території, у снігу, в лабіринті скель (котрих там просто багато), дуже легко заблудитися, і потім — дуже складно таку людину віднайти... Прямо кажучи, з такої мандрівки можна і не повернутися. Вже не один раз таке бувало... А ще додам, що в деяких місцях, поміж скель, сніг може триматися і до середини літа.
Дивовижний ландшафт Столових гір є територією Національного парку Столові гори. Звісно, вся його територія оповита пішохідними туристичними маршрутами, сукупна довжина яких становить близько 100 кілометрів. Є ще велодоріжки, гарна природа і... цікаві туристичні об'єкти, архітектурні пам'ятки. Мабуть найбільш відвідуваним (відразу скажемо, що любителями особливого екстріму) є унікальний бароковий костел — т.зв. Каплиця черепів (Kaplica Czaszek) у районі курортного містечка Кудова-Здруй. Стіни та склепіння цього храму вимощені черепами та кістками трьох тисяч людей, які в XVII-XVIII століттях загинули від епідемій або воєнних дій. А ще варто знати, що потрапити у Столові гори можна подорожуючи з Вроцлава до Праги... І що ці гори розташовані не лише на території Польщі...
— Частина масиву Столових гір розташована у Польщі, а частина — на чеському боці кордону. Це так зване Скельне место — тобто Скельне місто поблизу Adrspach — з так само дивовижними скелями, що нагадують скульптури, як-от: «Органи», «Рукавиця», «Черепаха», «Староста». І, як то в горах буває, можна пройти кордон, навіть його й не помітивши. Тим більше, що чехи не надто сильно його охороняють, оскільки відсутня загроза збоку перетину кордону нелегальними мігрантами...
У Чехії ця територія — це також ландшафтний парк з дуже розвинутою туристичною індустрією. Є туристичні маршрути, велодоріжки, а на гірських озерах поміж скель можна покататися на байдарках. Туристи почувають себе у цих горах немов на іншій планеті.
— каже гірський провідник з Вроцлава Збіґнєв де Сас-Копистинський.
А ми ще додамо, що Столові гори не дарма слугували знімальним майданчиком голлівудської екранізації книг Клайва Стейплза Льюїза про магічну країну Нарнію...
Запрошуємо послухати прикріплений звуковий файл
Галина Леськів, Наталія Бень, Лідія Іванюх