Logo Polskiego Radia
Print

«Етнографія Карпат» - унікальний проект польських вікіпедистів

PR dla Zagranicy
Jana Stepniewicz 17.08.2017 13:45
У співпраці з варшавським Етнографічним музеєм волонтери створять документацію етнографічної спадщини Карпатської дуги
karpaty.in.ua

Працівники Етнографічного музею у Варшаві разом з командою польських вікіпедистів вирушили у Карпати, щоб створити документацію етнографічної спадщини регіону. Зібрані матеріали будуть опубліковані в ресурсах Вікіпедії.

У студії Польського радіо – речник Товариства Вікімедія Польща Кшиштоф Махоцький. Чим є Вікіпедія, нашим слухачам пояснювати не треба. Цією безкоштоною інтернет-енциклопедію ми користуємося щодня. Але варто пояснити, чим є ваш новий проект «Етнографія Карпат»:

- Найкоротше – цей проект полягає у тому, що наукові працівники Етнографічного музею у Варшаві, тобто люди, які займаються етнографією науково, разом з польськими вікіпедистами, тобто волонтерами, котрі є співавторами найбільшої інтернет-енциклопедії, разом вирушили Карпатською дугою, щоб описати етнографічне багатство цього регіону.

Коли почався проект?

- Цей проект почався вже кілька років тому, коли вікіпедисти та етнографи разом їздили польськими Карпатами і описували великодні звичаї мешканців польської частини Карпат, тобто це Підгалля та інші регіони. Виявилося, що великодні звичаї і традиції – надзвичайно цікаві, часом навіть – екзотичні. Тому ми вирішили розширити проект передусім географічно. Нині він охоплює усю Карпатську дугу, тобто Польщу, Чехію, Словаччину, Україну, Румунію.

Партнерами у цьому об’їзді Карпатами будуть тільки етнографи з Варшавського етнографічного музею?

- Це виглядає так, що в рамках першого етапу реалізації проекту, на який ми отримали грант Фонду Вікімедія (США), додам, що це – перший у світі проект, на який було виділено ґрант – тобто добровільні пожертви людей з усього світу, котрі вирішили підтримувати діяльність Вікіпедії. В рамках цього першого етапу наші групи їздять Польщею, Чехією, Словаччиною, а 18 серпня почалася поїздка в Україну. На місці польські учасники зустрічаються з місцевими вікіпедистами, котрі допомагають у спілкуванні з населенням регіону – перекладають з польської чи англійської на місцеву мову. Крім цього, наша група співпрацює з етнографами – працівниками локальних музеїв, скансенів тощо. З нашої точки зору, тобто волонтерів польської Вікіпедії, мета проекту полягає у тому, щоб зібрати якомога більше матеріалу, фотографій, описів, розповідей про етнографічну спадщину саме там, де вона, так би мовити, живе, а не шукати її в дестильованому вигляді в музеях. Наприклад, нас не цікавить національний костюм з польського міста Ловіч, який показаний на виставці в музеї, нас цікавить цей костюм, який – у святкові дні – одягають мешканці цього міста.

Завдяки таким поїздкам нам вдається знайти унікальні матеріали. Адже що таке фотографія в Інтернеті? Звісно, кожен з нас усвідомлює, що фотографій в мережі – мільярди. Але коли обмежимо ці засоби до тих знімків, якими можемо легально користуватися, тобто фотографій, що знаходяться у публічному доступі й авторські права на них втратили свою силу – тобто автор світлини помер 70 років тому (стільки триває авторське право на фото), або ж коли обмежимо наш пошук до фотографій, опублікованих на так званих вільних ліцензіях, тобто доступ до них є неоплатний, отже, коли увімкнемо такий фільтр, то виявиться, що таких доступних фотографій – насправді дуже мало. А якщо ми вирішимо показати дітям, як виготовляються, скажімо, постоли, то – якщо введемо гасло "постоли" до Інтернету, то раптом виявиться, що таких матеріалів – обмаль. Де знайдемо інформацію про постоли? В архівах музеїв, які колись записали народного майстра, котрий плете це взуття. Але щоб показати дитині як виглядає цей процес, або ж самому навчитися – колись то було просто неможливе. А завдяки нашому проекту – дуже прошу, незабаром буде матеріал з повною документацією. Ми домовилися з народним митцем з Підгалля, котрий виготовляє це взуття, і не тільки сфотографували вже готовий продукт, але й записали відео, як майстер плете постоли, а ще при цьому пояснює увесь процес. Для нас, вікіпедистів, це дуже цікава тема, якій можна присвятити кілька статей у Вікіпедії. Натомість для етнографів, працівників музеїв, це відео є чудовим матеріалом для їхніх архівів, який пізніше можна буде використати в якійсь мультимедійній виставці про народне взуття або одяг.

Чому саме цей регіон вас зацікавив? Чому саме Карпатська дуга?

- Гадаю, що вибір був очевидним. Якби ми хотіли інтерпретувати, націоналізувати якийсь проект, то треба би було вийти до найближчого оточення Польщі. А так склалося, що Польща є частиною Карпатської дуги, і ця культура – маю на увазі словацькі гори, чеські або ж українські гори - це та сама культура, яку ми можемо зустріти на польському боці. Маю на увазі, що це культура гірських народів. Це по-перше. А по-друге, у Європі є чимало регіонів, які вже мають досконалу документацію, вони просто чудово описані у всемережі, на веб-сторінках місцевих етнографічних музеїв тощо. Це можна пояснити більшими коштами, які виділялися на ці проекти. Карпати, натомість, це регіон, якому все-таки бракує фінансування в цьому плані.

Ви кажете – Карпати недофінансовані, а я запитаю, чи це означає, що регіон досі залишається невідкритим?

- Гадаю, що так… Цей регіон є досі невідкритим нами, звичайними туристами. Ми більш-менш орієнтуємося в тому, що десь там розташований регіон Підгалля, що там гарно співають, а чоловіки ходять у дивних штанях та дивному взутті. Але якщо ви вийдете на вулицю і запитаєте першого перехожого про те, що він знає про Підгалля, про культуру цього регіону, або що він знає про Бескиди, то виявиться - дуже-дуже мало. Тому я переконаний, що маємо ще багато незнаних шарів Карпатської дуги. Варто їх відкривати, спочатку – на екрані комп’ютера, а потім – вже в дійсності.

Певно матеріали, які учасники таких експедицій привозять – це гігабайти інформації та тисячі фотографій.

- Два тижні тому я перевіряв, скільки фотографій привезла група вікіпедистів – це було кілька тисячі фотографій. Але знімки постійно додаються, адже вони приїжджають на кількох фотоапаратах, частина одразу потрапляє до музею, де починається обробка – відсіювання та опис. Частину фотографій опрацьовують волонтери. А згодом уся ця інформація потрапляє до бази Вікімедії. Так звані «фотографії з Вікіпедії» - це і є фотографії з бази Вікімедії, (тобто Wikimedia.commons). Це база для всіх мовних версій Вікіпедії. Там ці фотографії можна подивитися. Ви теж можете вписати у польській версії Вікіпедії гасло «Etnografia Karpat» - система вас направить до сайту цього проекту, на якому знайдете усі матеріали, зокрема, фотографії.


Це справді, гігантський проект, який вимагає дуже сильного заангажування волонтерів, вимагає теж коштів, але передусім – праці…

- Мотивацій – багато, одна з них така, що Вікіпедії завжди бракує фотографій. Це треба сказати відверто і щиро – незалежно від високих мотивацій, Вікіпедії, банально, завжди бракуватиме фотографій, і їх треба буде поповнювати. Наприклад, якщо ви читаєте статтю про якусь місцевість, то зазвичай вона проілюстрована однією фотографією, яка на додаток виявляється сканом з якоїсь старої знімки 70-80 років минулого сторіччя. Крім фотографій – це теж знання. Адже тільки у польській версії Вікіпедії є 1 мільйон 200 тисяч гасел. Цей мільйон двісті тисяч повинен мати принаймні одну фотографію. Тому збирання відео- і фотоматеріалу до гасел – це основа нашої праці в експедиції. Натомість існує ще дуже багато інших мотивацій. Етнографійний музей, наприклад, дуже радий, що матиме матеріали, яких би іншими шляхами не отримав, або на які треба би було чекати довгі роки – адже кожна така експедиція пов’язана з коштами.

Polskie Radio 24/Яна Стемпнєвич

Print
Copyright © Polskie Radio S.A Про нас Контакти